Від високих митних тарифів прямий шлях до війни. Уроки історії
“Декларація Трампа” є найважливішою декларацією для єврейського народу з часів Декларації Бальфура щодо права єврейського народу на національний дім у Землі Ізраїлю.
107 років потому президент найважливішої у світі держави заявляє, що право євреїв на Ерец-Ісраель є абсолютним — після того, як усі спроби поділу та територіального компромісу протягом понад ста років відкидалися арабами, які обрали шлях війни і терору для вирішення конфлікту.
Контроль США над сектором Газа, про який оголосив президент США, поряд зі зняттям усіх санкцій на продаж зброї Ізраїлю, неминуче призведе до зниження необхідності різко нарощувати витрати Ізраїлю на оборону протягом багатьох років, що завдало б шкоди зростанню ізраїльської економіки.
Більше того, якщо угоду з Саудівською Аравією буде підписано, ізраїльська економіка процвітатиме в обмін на американське забезпечення безпеки саудівського королівства. Угоди Авраама, ініційовані Трампом під час його першого терміну, виявилися ефективними для країн, що їх підписали, а торгівля та інвестиції між Ізраїлем та Еміратами зростають колосальними темпами. Мало того, Трамп також взяв на себе чітке зобов’язання, що в Ірану не буде ядерної зброї, яка може зашкодити стабільності країн Близького Сходу.
Заява Трампа дозволить ізраїльським біженцям повернутися до місць свого проживання у південній прикордонній смузі та на північному кордоні протягом кількох місяців. Очікується, що за допомогою ізраїльського уряду відновиться ефективна господарська діяльність вздовж кордонів. Скорочення дефіциту бюджету з 2026 року та відновлення економічного процвітання Ізраїлю призведуть до подальшого реального зростання вартості шекеля щодо світових валют.
***
Після смерті Мао Цзедуна в 1976 році Китай опинився у складній економічній ситуації через централізовану та жорстку економічну політику, яка зруйнувала промисловість та сільське господарство, виробництво продуктів харчування, а звідти був короткий шлях до крайньої бідності.
Жорсткість лідера в рамках колективістської фантазії зрештою призвела до злиднів, голоду і навіть канібалізму. Ден Сяопін, який прийшов до влади наприкінці 1970-х років, розумів, що єдиний спосіб зміцнити Китай — провести економічну лібералізацію за західним зразком, відкрити країну для іноземних інвестицій та міжнародної торгівлі і здійснити перехід від централізованої економіки до соціалістичної ринкової економіки з елементами капіталізму.
Чотири міста стали зонами вільної торгівлі, пропонуючи низькі податки, доступ до міжнародних ринків та гнучке регулювання. Китайський уряд заохочував іноземні інвестиції, які почали обчислюватися сотнями мільйонів, а потім і сотнями мільярдів доларів. Відкриття Китаєм дверей для іноземних компаній дозволило залучити нові західні технології, і Китай став світовим центром дешевого виробництва.
Таким чином, вже понад півстоліття глобалізація поширюється по всьому світу. Китай виробляв і виробляє буквально все, за низькою ціною і з якістю, яка зростала і продовжує зростати, одночасно вдосконалюючи технології та здійснюючи прориви в усіх галузях. За кілька десятиліть Китай практично повністю ліквідував злидні та експортував дефляцію по всьому світу завдяки низьким цінам, які він пропонував.
Світ переживав економічне піднесення, все більше країн відкривали свої двері для вільної торгівлі, а рівень життя зростав при низькій глобальній інфляції протягом десятиліть — багато в чому завдяки старанності китайців. За кілька десятиліть Китай перетворився з бідної аграрної країни на другу за величиною економіку світу. Китайські міста перетворилися на передові економічні та технологічні центри. Залежність Китаю від експорту стала абсолютною, головним чином тому що норма заощаджень у Китаї найвища у світі — понад 44%.
Перелом почався під час першого терміну Дональда Трампа на посаді президента США. Він бачив у Китаї зростаючу і загрозливу силу. Потім настала криза, викликана коронавірусом, яка потрясла ринки. Діловий світ і світова торгівля рухнули, а ціни зросли. Нарешті, відбулося вторгнення Росії в Україну, що призвело до закриття дешевого джерела енергії для Європи.
Усі ці фактори порушили світову торговельну систему. Тепер знову прийшов Трамп і, разом вводячи митні збори, зробив світ вразливим. Глобалізація зникає, і на зміну їй наразі приходить політика протекціонізму, яка поширюється у світовій торгівлі.
Протекціонізм протягом усієї світової історії призводив до економічних криз, безробіття, що супроводжувалося інфляцією, і навіть воєн як способу розв’язання кризи.
Минулого тижня США оголосили про введення 25% мита для Канади та Мексики і додаткових 10% для Китаю. Адміністрація США відклала введення мита для Мексики та Канади на місяць, до закінчення торговельних переговорів. У США припускають, що інфляція не тільки не продовжить падати, як сподівалися, але може навіть зрости через вищі ціни на імпорт, що змусить центральний банк переглянути свій курс. Можливо, він не поспішатиме знижувати процентні ставки.
А коли нові мита набудуть чинності, американцям доведеться їсти набагато менше авокадо, які в основному постачаються з Мексики. Їм також доведеться обмежити споживання овочів і фруктів. А тим, хто не обмежить, доведеться заплатити набагато більше — додатково до різкого зростання цін на продукти харчування в останні роки. США імпортують овочі та фрукти на суму 20 млрд доларів на рік. На відміну від промислових товарів, для яких можна знайти місцеву заміну, буде складно знайти одразу заміну для овочів і фруктів, які вимагають багаторічної підготовки та вирощування.
І мексиканці, й імпортери, як і споживачі, будуть змушені нести тягар підвищення тарифів, що означає зростання цін і зниження валової рентабельності.
Ціни на автомобілі також зростуть через введення мит для двох сусідніх держав, великих торгових партнерів США. Загалом, виробництво автомобілів у США залежить від вільної торгівлі запасними частинами з Канадою. З Мексики США імпортують автомобілі та їхні частини, включаючи двигуни, на суму понад 170 мільярдів доларів на рік. У США виробляється лише половина вартості транспортних засобів, які фізично виробляються в країні як готовий продукт. Імпорт з Півдня та Півночі був досі повністю звільнений від мит відповідно до угоди про вільну торгівлю NAFTA між США, Канадою та Мексикою.
Разом з Китаєм на частку зазначених країн припадає 43% всього імпорту товарів у США — понад 3,3 трлн доларів на рік. Китай експортує до США на 210 млрд доларів на рік, і тарифи вдарять по американцях через очікуване зростання цін на мобільні телефони, одяг та взуття. Ціни на іграшки, у виробництві яких на міжнародному ринку домінують китайці, також зростуть.
Канада експортує до США нафту на суму понад 90 мільярдів доларів на рік, але Трамп каже, що йому більше не потрібна канадська нафта. Він видає ліцензії на буріння всюди, включаючи континентальний шельф, і зняв усі обмеження на буріння, введені демократами.
Такі високі й раптові мита стали причиною економічних криз в останні століття, а пізніше і воєн. Трамп стверджує, що Мексика виштовхує мільйони нелегальних іммігрантів, деякі з яких є злочинцями. Він вважає канадців невдячними, які погано охороняють кордон, користуючись безкоштовним військовим захистом США, тоді як інші платять. Хто, наприклад? Японія, яка платить близько 1,55 млрд доларів на рік, і Південна Корея, яка заплатить додаткові 8% у 2026 році, загалом 5 млрд доларів на рік.
Трамп оцінює послуги США щодо захисту безпеки Канади в сотні мільярдів доларів за минулі роки. І справді, хто наважиться вторгнутися в Канаду, коли сусідом є США? Канада не витратила 2% свого ВВП на оборону, як обіцяли країни НАТО, і тому, на думку Трампа, тягар лягає на плечі американських платників податків.
Наскільки велика різниця? Канада витрачає 1,37% свого ВВП на оборону. Без достатніх витрат на оборону вона не зможе підтримувати безпеку торгових шляхів у Північному морі, де тануть айсберги, а російські та китайські кораблі захоплюватимуть стратегічні маршрути.
Напередодні Першої світової війни європейські країни дотримувалися протекціоністської політики, що виявилася в захисних тарифах і торгових війнах, що посилило економічне й національне суперництво. Великобританія, що перебувала на піку своєї могутності, у 1887 році прийняла закон, згідно з яким усі товари повинні були мати клеймо із зазначенням місця виробництва. Так народився термін «зроблено в Німеччині», покликаний висміяти Німеччину.
За кілька років британський примус перетворився на палицю з двома кінцями, а фраза «Зроблено в Німеччині» стала брендом якості. Німеччина, яка мала розвиненішу промисловість порівняно з іншими європейськими країнами, потребувала нових ринків і відчувала себе замкненою та позбавленою доступу до торгових ринків інших країн, що посилювало економічне суперництво з ними, і зрештою стало однією з причин війни.
Велика депресія 1929 року в США, що швидко поширилася по всьому світу, призвела до хвилі глобального протекціонізму, особливо після введення високих мит президентом США Гербертом Гувером у 1930 році. Адміністрація Гувера ввела тарифи від 40 до 60% на 900 продуктів з метою поліпшення промислової ситуації та сільськогосподарського виробництва в Сполучених Штатах.
Іноземці вилучили свої гроші зі Сполучених Штатів, і ціни на акції в Нью-Йорку обвалилися, поширилася бідність. Знаменитий письменник Джон Стейнбек написав безсмертну книгу під назвою «Грона гніву», в якій описувалися працьовиті фермери, яких жадібні банки вигнали зі своїх земель, і вони стали волоцюгами.
Багато країн відреагували підвищенням власних тарифів, що призвело до краху міжнародної торгівлі, безробіття, розчарування та поглиблення економічної кризи. Німеччина та Японія, страждаючи від обмеженого доступу до ринків і ресурсів, вдалися до політики військової експансії, щоб забезпечити собі економічні ресурси та ринки, що безпосередньо призвело до початку Другої світової війни.
Як американці не винесли уроків з наполеонівських війн
Ще раніше підвищення тарифів завдало шкоди південним штатам США, які хотіли відокремлення, оскільки вони залежали від світової торгівлі, переважно продукцією їхніх бавовняних плантацій, які базувалися на рабстві. Залежні від експорту бавовни та імпорту європейських продуктів, ці штати розглядали підвищення тарифів як серйозний економічний удар.
Хоча рабство було головною причиною Громадянської війни, протекціоністська політика північних штатів сприяла напруженості між сторонами і прискорила початок війни в 1861 році.
Американці не винесли уроків з війн Наполеона, який намагався накласти ембарго на британську торгівлю (“континентальну блокаду”) і тим самим захистити французьку економіку. Це викликало загальноєвропейський спротив, Наполеон вторгся в Росію і зрештою зазнав поразки.
Хоча протекціонізм спрямований на захист внутрішньої економіки, він часто створює міжнародну напруженість, яка може призвести до військових конфліктів. Багато воєн спалахнули, коли країни відчули, що їм завдано економічної шкоди, і побачили у війні рішення для забезпечення торгівлі, інвестицій, зайнятості та подальшого зростання.
Торговельна війна, яку розпочав президент Трамп, не буде розширюватися, план не є остаточним, до нього вноситимуться зміни. Це економічний інструмент Трампа для досягнення політичних цілей.
Трамп, досвідчений бізнесмен, насамперед зацікавлений у переговорах з країнами, які користуються майже безперешкодною можливістю постачати товари до США, без взаємності в умовах торгівлі, і з країнами НАТО, які не платять за порядок у світі під американською гегемонією, важлива частина якого — військовий тягар, який ліг на США після закінчення Другої світової війни.
План Маршалла, який США ініціювали наприкінці Другої світової війни для відновлення Європи, закінчився, кажуть американці, і Європа має стати на власні ноги. Політичні, військові та економічні потрясіння — все це ще попереду.
Автор: Шломо Маоз
Джерело: Walla
Фото: AP Photo Evan Vucci
