Журналіст «ХаАрец» отримував щедрі гонорари від політтехнолога, який працював на Катар
Журналіст видання «ХаАрец» Хаїм Левінсон отримав щонайменше 200 тисяч шекелів від компанії Perception, що належить політичному консультанту Сруліку Ейнхорну, фігуранту справи «Катаргейт».
Кошти було переказано Левінсону в 2019–2024 роках від компанії, що належить Ейнхорну, підозрюваному у витоку секретних документів і причетності до «Катаргейту». Левінсон, який раніше критикував розслідування цих справ, підтвердив, що співпрацював із Ейнхорном, але заперечив будь-який зв’язок із Катаром, заявивши, що отримував оплату за роботу над виборчими кампаніями на Балканах. Головний редактор «ХаАрец» викликав журналіста на розмову, після чого було вирішено припинити з ним співпрацю, повідомляє видання.
«ХаАрец» з’ясувала, що Perception переказала щонайменше 200 тисяч шекелів на рахунок компанії, що належить Левінсону. Журналіст підтвердив, що виконував замовлення для Perception, але заперечив будь-який зв’язок із «катарською справою», наголосивши, що не знав про роботу Ейнхорна на Катар. За його словами, він писав тексти й статті на замовлення для виборчих кампаній, які Ейнхорн вів на Балканах.
Левінсон працював у «ХаАрец» політичним коментатором і вів програму на «Кешет 12». До 2021 року він протягом приблизно п’яти років був політичним кореспондентом газети. У ті роки Срулік Ейнхорн керував виборчими кампаніями партії «Лікуд». Раніше Левінсон говорив, що вони з Ейнхорном друзі. Він двічі брав у нього інтерв’ю для «ХаАрец» — у 2019 році (в рамках кампанії «Лікуду») і в 2022 році на конференції видання.
Коментар Хаїма Левінсона: «У 2019 році, щоб мені не підвищували зарплату в газеті, головний редактор “ХаАрец” Алуф Бен дозволив мені підробляти. Я офіційно займався різними сторонніми проектами: виступав на конференціях на кшталт форуму “Коелет”, брав участь у телевізійних обговореннях, читав лекції, вів радіопрограми й писав тексти від імені інших людей та організацій. Зокрема, я писав статті й виступи для свого друга Сруліка Ейнхорна у виборчих кампаніях, які він проводив на Балканах. Усі мої роботи задокументовані — вони нудні й прозорі. Співпраця з Ейнхорном припинилася в середині 2024 року, коли я почав вести щотижневу телепрограму. Нічого з написаного мною не мало стосунку до моєї журналістської діяльності.
“Катаргейт” застав мене зненацька. Я не знав, що Ейнхорн працює на Катар, і, чесно кажучи, був у люті. Якби знав — використав би це, щоб отримати у катарцях ексклюзивні матеріали. Мене обурило, що витік з’явився в Bild, а не в “ХаАрец”. Я сказав йому це особисто й публічно: Катар — ісламська диктатура, я б не працював на неї, як не працював би на Китай, Путіна чи суданські міліції. Це моральна оцінка, не кримінальна. Я припустився серйозної помилки, за яку вибачаюсь: після завершення співпраці я не оприлюднив цього. Я й далі впевнений у правильності своїх суджень щодо “катарської справи”, навіть якщо вони стосуються людей, яких я не люблю, але мав би встановити для себе вищий журналістський стандарт, щоб ніхто не подумав, що я необ’єктивний. Я помилився й шкодую про це. Я ніколи не працював на Катар і не знав про зв’язок Ейнхорна з ним. Я критикував Катар там, де це було потрібно, і хвалив — де було за що».
Коментар компанії Perception: «Ми успішно реалізуємо глобальні проекти, виграємо вибори та вирішуємо складні геополітичні завдання у співпраці з найкращими фахівцями світу — і пишаємося цим. Відповідно, ми раді були скористатися навичками Хаїма Левінсона, який допомагав із написанням текстів для проектів на Балканах».
Ейнхорн підозрюється у справі про зв’язки Катару з представниками канцелярії прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Він стояв за двома кампаніями, спрямованими на просування інтересів Катару: одна стосувалася піару всередині Ізраїлю, інша — поліпшення іміджу Катару за кордоном і серед єврейських громад. Крім того, Ейнхорна підозрюють у витоку секретних матеріалів ЦАХАЛу до німецького видання Bild, а також у переслідуванні Шломо Фільбера, коли той був державним свідком у «справі 4000».
Левінсон протягом останнього року неодноразово публічно висловлювався щодо справ, у яких фігурує Ейнхорн, і критикував розслідування. У листопаді минулого року він написав у X (Twitter), що витік документа в Bild — це моральний, а не кримінальний проступок, і додав, що ШАБАК не мав втручатися в розслідування. Він зазначав:
«З часом “справа Фельдштейна та витоку” виглядає дедалі роздутішою. Секретна служба, яка вважає себе єдиною охоронницею безпеки держави, втрачає самовладання через дисциплінарний інцидент, а судова система, що мала б здійснювати нагляд, проявляє боягузтво й покірно підкоряється, не здійснюючи необхідного контролю». На той момент ще не було відомо, що Ейнхорн причетний до справи.
У серпні телеведуча Офіра Асаяґ узяла інтерв’ю в матері Ейнхорна, Тальї, у програмі «Офіра та Левінсон», де вона поставила їй запитання про причетність сина. Левінсон був присутній у студії. У наступному випуску він зачитав відповідь Ейнхорна на звинувачення й знову згадав про їхню дружбу.
11 вересня, у день публікації розслідування про Ейнхорна в додатку «ХаАрец», Левінсон написав у X: «Когнітивний дисонанс, який тут буде, коли “справа Катару” розвалиться, здаватиметься мізерним порівняно з рухом сабатіанців».
У липні Левінсон також коментував Джея Футліка — єврейсько-американського бізнесмена, зареєстрованого лобіста Катару у США, якого, за підозрою, найняв Елі Фельдштейн під час його роботи в канцелярії Нетаньягу. Разом із Ейнхорном він брав участь у катарській піар-кампанії під час війни, намагаючись представити Катар як вигідного посередника, на відміну від Єгипту. Ізраїльські правоохоронці домагаються його допиту в межах «Катаргейту», але США блокують запит, і джерела, знайомі з розслідуванням, сумніваються, що допит узагалі відбудеться.
Левінсон тоді написав у X: «Джей Футлік — громадянин США, офіційний лобіст Катару (а також Марокко), який брав участь у переговорах щодо обміну заручників. Подобається вам це чи ні, але Катар був посередником. Ідея розслідування через хабар — абсурдна. Що, ви хочете висунути йому обвинувачення? Перед ким він узагалі зобов’язаний звітувати? Що ви хочете? Добре, що Мін’юст припинив це безумство. Я вважаю, Футлік заслуговує на нагороду за свої зусилля зі звільнення заручників».
Коментар «ХаАрец»: «Кілька місяців тому виникли питання щодо двох статей про Катар і Єгипет, пов’язаних із Хаїмом Левінсоном — одну він написав у квітні 2023 року, іншу передав для публікації через рік. У липні 2025 року Левінсона викликали на розмову з головним редактором Алуфом Беном. На зустрічі він заявив, що перша стаття відображала його особисту позицію і що він не отримував жодної винагороди — зокрема й від друга Сруліка Ейнхорна. Щодо другої публікації він сказав, що не бачив у ній нічого особливого.
Кілька днів тому у розпорядження репортера Бара Пелега потрапили матеріали, які вказують на фінансові зв’язки між компанією Perception, що належала Ейнхорну (вела, зокрема, кампанії для Катару), і компанією, що належить Левінсону. З’ясувалося, що Perception переказала близько 200 тисяч шекелів Левінсону у 2019–2024 роках. Після отримання цієї інформації Левінсона викликали до Алуфа Бена, де він підтвердив факт отримання коштів, не повідомивши про це редакцію навіть після розкриття справи “Катаргейт”. На момент виклику він уже подав заяву про звільнення, а на зустрічі Бен повідомив йому, що з огляду на нові обставини він не може продовжувати роботу в газеті».
Бар Пелег, «ХаАрец»
