Документи «Катаргейту» розкривають стратегію Ейнхорна в інтересах лідера Сербії
1 травня 2022 року зранку в мережі з’явився документ під заголовком «Презентація Lighthouse, травень 22». Першим його відкрив Йонатан Уріх. Упродовж наступних трьох днів над ним працювали Уріх та Срулік Ейнхорн, цифрові сліди яких збереглися в історії редагування. Цей документ, один із кількох, що опинилися в центрі справи про зв’язки канцелярії прем’єра з Катаром і потрапили до “ХаАрец” останніми місяцями, готувався для зустрічі в Лондоні щодо кампанії, розробленої наближеними до Нетаньягу для покращення іміджу Катару напередодні чемпіонату світу з футболу.
Проте ще до того, як у документ внесли меседжі про Катар як миротворчу державу, його перші рядки стосувалися зовсім не Катару, а президента Сербії. Ці рядки, ймовірно, випадково були скопійовані з тез до кампанії Александра Вучича — тодішнього клієнта Сруліка Ейнхорна і його компанії Perception. Завдяки близькості до Вучича, Ейнхорн став ключовою фігурою у відносинах між Ізраїлем і Балканами.
Будучи політичним радником міністра закордонних справ Ізраїлю Ісраеля Каца, Ейнхорн використовував свої зв’язки для просування інтересів Ізраїлю в Сербії та Чорногорії. Наразі він фігурує у кількох кримінальних справах, пов’язаних із канцелярією Нетаньягу: в одній — як обвинувачений, у двох інших його розшукують для надання свідчень.
У верхній частині документа був логотип компанії Perception, а під ним — велика таблиця з піар-стратегією для Вучича. Її цілі: покращення іміджу Вучича в очах американської адміністрації, Демократичної партії та ліберального світу, а також зміцнення його позицій усередині Сербії. Серед ключових меседжів: Вучич перетворив Сербію на «світове перехрестя миру та процвітання між Росією, Китаєм, ЄС, США та країнами Перської затоки», а також на «нову глобальну державу, що генерує політичні й економічні можливості».
Через 20 хвилин згадки про Вучича видалили, але їхній вміст залишився в історії редагування. Документ залишався в мережі три роки й був видалений лише два місяці тому — після публікацій про “Катаргейт”.
Наступні три дні Ейнхорн додав до документа меседжі для «відбілювання» Катару: як країни, що опікується екологією, засуджує тероризм, будує школу для дівчат в Афганістані, компенсує будівельникам збитки під час підготовки до ЧС, приймає біженців з Ємену, Лівану і Гази. Окремо розробили стратегію для єврейської аудиторії: шабат на стадіонах, кошерна їжа, написи івритом тощо.
У документі була лінка на відео з Девідом Бекхемом, яке рекламувало ЧС у Катарі — опубліковане на YouTube-каналі Ейнхорна. Його видалили після журналістського запиту.
Аналіз виявив мережу анонімних сайтів і акаунтів, які просували позитивний імідж Катару, використовуючи меседжі Уріха й Ейнхорна. Кампанія тривала навіть під час війни в Газі.
Белградська база. Розшук в Ізраїлі
Після двох перемог на виборах — у 2017 і 2022 роках — Вучич зараз бореться за політичне майбутнє на тлі масових протестів. Ейнхорн заявляє, що з 2024 року не працює з Вучичем. Але в червні 2020 року він сфотографований на святкуванні перемоги партії президента.
Після початку скандалу з “Катаргейтом” Ейнхорн перебрався до Сербії, де у квітні 2024 року зареєстрував консалтингову компанію Insight Partners. Він розшукується для допиту за двома справами: про витік розвідданих німецькому журналісту та за «справою 4000» — переслідування держсвідка Шломо Фільбера.
Сербський документ детально описує стратегію просування Вучича: залучення провідних авторів для позитивних публікацій, створення чотирисерійного вебсеріалу, глобальна рекламна кампанія (плакати на Таймс-сквер і Galeries Lafayette), участь у подкастах. У березні 2024 року Вучич дійсно з’явився в подкастах Дональда Трампа-молодшого та Маріо Науфаля.
Озброєння та зв’язки з урядами
Під час війни Ейнхорн допомагав Ізраїлю у вирішенні питань постачання зброї з Сербії. З червня 2023 року між Белградом та Ізраїлем діяв повітряний міст. Експорт зброї виріс на 3000%. У вересні 2024 року президент Іцхак Герцог відвідав Белград, обговорюючи постачання.
Ейнхорн також використовував свої зв’язки з прем’єром Чорногорії, намагаючись переконати його дозволити транзит боєприпасів. Візит Цахі Ханегбі до Белграда теж організовував Ейнхорн. Під час цього візиту Ханегбі обговорював відкриття ізраїльського збройного заводу.
Хоча Ейнхорн офіційно був радником міністра Каца і мав підписану угоду про уникнення конфлікту інтересів, саме ізраїльська держава просила його діяти в країнах, лідерів яких він консультував.
Домашні ігри в Сербії
Сербія надала свої арени ізраїльським клубам, які не могли грати вдома через ракетні атаки. Мова про «Маккабі Тель-Авів» і «Хапоель Єрусалим». Допомогу організовував Зоран Корач — політичний радник, відомий зв’язками з Ізраїлем. Він очолює інститут IPESE, у раді якого — і Ейнхорн. Їхня компанія також зареєстрована за цією ж адресою.
Корач заявив, що знає Ейнхорна понад 10 років, а в інститут він його запросив через підтримку ЄС і позитивний вплив на імідж Сербії. Він не платить Ейнхорну зарплати — той працює на волонтерських засадах.
МЗС Ізраїлю заявило: грамота Корачу — визнання його внеску у відносини з Сербією. Перевірка не виявила конфлікту інтересів.
Канцелярія прем’єра коментар не надала. Уріх не відповів на запит, але раніше заперечував свою участь у просуванні Катару.
Бар Пелег, Саша Драгойло, Аві Шараф та Омер бен Яаков, “ХаАрец”
На фото: Елі Фельдштейн, Ісраель Ейнхорн та Йонатан Уріх. Фото: Томер Аппельбаум, Охад Цвігенберг
