Ліван вирішив роззброїти палестинські угруповання
У 2025 році вся зброя в Лівані буде передана під виключний контроль держави, заявив у квітні президент Лівану Жозеф Аун. Ця заява стала продовженням зусиль уряду щодо роззброєння “Хізбалли” в рамках угоди про припинення вогню, яка вже досить успішно реалізується — принаймні на півдні країни.
За словами Ауна, ліванська армія зі схвалення “Хізбалли” конфіскувала велику кількість зброї, захопила десятки баз і аванпостів, які організація утримувала і продовжує розгортати вздовж кордону. Це відповідає плану США, які тиснуть на Бейрут з вимогою прискорити роззброєння “Хізбалли” на північ від річки Літані — як умову надання американської допомоги.
На півдні Лівану армія вже контролює близько 85% території, і “Хізбалла” загалом співпрацює. Однак вилучення її зброї на північ від Літані — в долині Бекаа та інших районах — набагато складніше завдання, яке може зайняти багато часу, якщо взагалі буде завершене.
Президент чітко дав зрозуміти американцям і через них Ізраїлю, що він і уряд погоджуються з принципами, викладеними в резолюції 1701, на якій базується припинення вогню, але наполягають на праві самостійно визначати методи її реалізації.
Аун підкреслив, що вилучення зброї “Хізбалли” можливе лише при створенні відповідних умов і додав, що “всі спірні внутрішні питання в Лівані повинні вирішуватися шляхом примирливого, а не конфронтаційного діалогу. В іншому випадку ми приведемо Ліван до загибелі”.
Однак це розпливчасте формулювання не прояснює, що саме мається на увазі під “примиренням”, які “умови” необхідні, скільки часу займе процес і що Аун збирається робити, якщо до кінця 2025 року — встановленого ним же терміну — компроміс не буде досягнутий.
Одночасно Аун вказує на ізраїльський контроль над п’ятьма об’єктами на півдні Лівану як на перешкоду не тільки для завершення розгортання ліванської армії в цьому районі, але й для вилучення зброї “Хізбалли”. Остання, у свою чергу, заявляє, що доти, поки триває ізраїльська окупація, ні про яке повне роззброєння не може йти мова — це, на її думку, одностороннє порушення угоди.
Тим не менш Аун, який намагається обережно пересуватися цим мінним полем, не знімає питання роззброєння з порядку денного. Нещодавно він переключив увагу на зброю палестинських угруповань — завдання, що здавалося більш простим і менш небезпечним, ніж роззброєння “Хізбалли”.
У п’ятницю Верховна військова рада під його головуванням прийняла резонансне рішення: “ХАМАСу буде заборонено використовувати ліванську територію для дій, що загрожують національній безпеці Лівану, і будуть вжиті всі заходи для припинення будь-яких посягань на суверенітет держави”.
Рішення було прийнято одночасно з екстрадицією активіста ХАМАСу, підозрюваного у запуску ракет по Ізраїлю 22 і 28 березня. Ліван очікує видачі й інших підозрюваних, які ймовірно переховуються в палестинському таборі Ейн-Хільве. Ця демонстрація сили з боку армії, яка раніше вже запобігла ще одній спробі обстрілу Ізраїлю, спрямована не тільки проти ХАМАС.
Мета, озвучена урядом, — роззброєння всіх палестинських організацій як всередині, так і за межами таборів біженців. Палестинська зброя в Лівані базується на Каїрській угоді 1969 року між ООП і Ліваном, нав’язаній Єгиптом. Вона дозволяла ООП озброюватися і вільно пересуватися країною для нападів на Ізраїль.
Ліванська армія, згідно з цим документом, повинна була навчати бойовиків, постачати їм обладнання, надавати медичну допомогу, дозволяти їм створювати тренувальні бази і відкривати “безпечні” маршрути до ізраїльського кордону.
Ця угода, що призвела до фактичного захоплення півдня Лівану ООП і війни 1982 року, була офіційно анульована в 1987 році, але зброя так і не покинула табори. Подальші домовленості після різанини в Сабрі та Шатілі допускали зберігання зброї виключно всередині таборів — для самозахисту.
Однак тепер уряд вперше заявив про намір конфіскувати всю палестинську зброю — як у таборах, так і за їхніми межами.
Цей крок став черговим наслідком війни проти “Хізбалли” та краху її політико-військового статусу. У разі успіху Ліван зможе, нарешті, досягти роззброєння і самої “Хізбалли”. Після усунення палестинських угруповань вона залишиться єдиною збройною силою поза контролем уряду.
Махмуд Аббас, голова Палестинської автономії, підтримує цю ініціативу. Він планує відвідати Ліван 19–21 травня, щоб обговорити з Ауном вилучення зброї з таборів. За даними лондонського видання Middle East Eye, з посиланням на палестинські джерела, Аббас нібито готовий “уповноважити” ліванський уряд вилучити палестинську зброю — включно з арсеналом ФАТХу, навіть із застосуванням сили, якщо буде потрібно.
За інформацією видання, така позиція стала відповіддю на вимогу Саудівської Аравії, яка прагне дипломатично вирішити проблему нелегальної зброї в Лівані. Це не перша спроба Аббаса. У липні 2023 року, до початку війни в Газі, голова палестинської розвідки Маджед Фарадж прибув до Лівану з проханням роззброїти ХАМАС і не допустити передачу озброєнь та розвідданих з Лівану на Західний берег.
Фараджа тоді звинуватили в роботі на Ізраїль. Однак палестинські офіційні особи стверджують, що роззброєння — частина боротьби Аббаса з автономними палестинськими структурами в Лівані та його давнього протистояння з ХАМАСом.
Залишається незрозумілим, чи вплине вилучення палестинської зброї на перспективу роззброєння “Хізбалли” або на готовність ХАМАСу скласти зброю в Газі в рамках угоди про припинення війни та звільнення заручників.
Поки що ХАМАС відкидає цю вимогу. Але тепер, коли ідея роззброєння “організацій опору” в Лівані, Сирії та Іраку стала частиною публічного політичного дискурсу, її реалізація вже не сприймається як зрада принципів або відмова від боротьби з ізраїльсько-американськими ворогами. У разі успіху це може повернути суверенітет державі — принаймні, в Лівані та Іраку.
Автор: Цві Барель
Джерело: “ХаАрец“
На фото: ліванка тримає прапор “Хізбалли” в селі Кфар-Кіла в Південному Лівані
Фото: AP Photo Hassan Ammar
