Зимова сесія кнесету почалася з відчайдушного благання сімей заручників
Після тримісячної перерви вранці 28 жовтня відкрилася зимова сесія Кнесету 25-го скликання. Вона проходить на тлі річниці початку війни «Залізні мечі», кризи навколо закону про призов, неясності з просуванням держбюджету на 2025 рік та відновлення «судової реформи».
Сьогодні вранці кілька рідних викрадених зібралися у кабінеті на першому поверсі будівлі кнесету, де мало відбуватися засідання комісії з внутрішніх справ та екології. Вони вимагали і благали врятувати їхніх близьких.
Інші протестувальники прийшли в кнесет у масках, що зображують обличчя міністрів, і з руками, залитими червоною фарбою, що зображує кров. Вони вимовляли монологи від імені міністрів – і потім були силою виведені з будівлі кнесету.
Ейнав Цангаукер, мати заручника Матана Цангаукера, звернулася до комісії з внутрішніх справ та довкілля Кнесету, заявивши: «Наші близькі помирають у тунелях. І поки ми боремося [за їхнє звільнення], багато законодавців продовжують займатися своїми повсякденними справами».
Цангаукер сказала: «Ми оголошуємо про створення комісії з порятунку заручників, тому що їх немає на порядку денному кнесету. Немає нічого більш термінового, ніж їхнє повернення».
«Ми зайняли цю кімнату, бо повсякденна рутина більше не може продовжуватися. Наші близькі тужать у полоні в «тунелях смерті», 388 днів у нелюдських умовах, а тут все мирно, як завжди. Ви – обрані посадові особи, представники народу. Це ваші громадяни, ви їхній голос», — сказала Ейнав Цангаукер.
Шира Ельбаг, мати Лірі, спостерігачка ЦАХАЛу, викрадена ХАМАСом на військовій базі Нахаль Оз, виступила перед іншою комісією кнесету — за становищем жінок і ґендерною рівності.
«Викрадені сидять під замком уже рік. Ми чули це від заручників, що повернулися. Ті, хто все ще там, пов’язані по руках та ногах. Вони не мають їжі, душа, гігієни. «Усі прості речі, які ми приймаємо як належне щохвилини нашого дня, це те, чого вони не можуть зробити», нагадала вона.
Ярден Гонен, сестра якої Ромі перебуває в полоні ХАМАСу, також звернулася до комісії з ґендерної рівності. «Я завжди буду вдячна за створення цієї комісії, але цього замало, — сказала вона. Я відчуваю, що з мене знущаються. Вперше в історії Ізраїлю було викрадено багато жінок, і вони все ще в полоні. Про яке просування наших прав можна говорити?
Шай Дікман, двоюрідний брат убитої заручниці Кармель Гат, звернувся до комісії кнесету з національної безпеки. Він сказав, що Кармель Гат та інші п’ять заручників, убитих разом із нею, «підтримували один одного, але за ними не стояла країна, яка б могла їх врятувати».
Фото: Олів’є Фітусі
