«Звинувачення у тероризмі? Ми на шляху до автократії». Син Офера Дорона розповів, що насправді керувало його батьком

«Тяжко бачити батька таким», — каже 32-річний Ітай, молодий мистецький керівник театру «Тмуна». Його батько, бригадний генерал запасу Офер Дорон, і його брат Галь підозрюються в обстрілі освітлювальними ракетами будинку прем’єр-міністра Біньяміна Нетаніягу в Кейсарії.

Сьогодні прокуратура оголосила, що звинувачення, які їм планує висунути, включатимуть формулювання «терористичні мотиви». Це ображає Ітая. В інтерв’ю газеті Walla він розповів, що насправді керувало його батьком.

Ітай незважаючи на свій вік, вважається дуже шановним та досвідченим театральним режисером. Його інтерпретація Шекспірівського «Коріолана», де генерали переходять від армії до політичного життя, отримала приз за режисуру на фестивалі в Акко (2015).

Батько Ітая Офер Дорон у минулому був капітаном ракетного корвету «Саар-5», заступником командира флотилії та головою управління ВМС із озброєнь. Вийшовши в запас, у 2003 почав працювати в оборонній компанії «Авіаційна промисловість Ізраїлю» (Israel Aerospace Industries). З 2008 по 2012 рік обіймав посаду віце-президента компанії Ness Technologies. З 2012 до 2020 року був директором заводу «Авіаційної промисловості».

Офера Дорона було звільнено від постійної служби у 2002 році у званні бригадного генерала, але продовжив з’являтися на резервістську службу добровільно. Обіймав посаду командира з надзвичайних бойових дій у ВМФ Ізраїлю на середземноморському театрі воєнних дій. У серпні 2023 року Дорон оголосив, що припиняє добровільно з’являтися на службу через незгоду із судовою реформою. Тепер він, який віддав своє життя безпеці країни, став обвинуваченим у злочині «за терористичними мотивами». «Злочин», внаслідок якого ніхто не постраждав. “Злочину”, якого, по суті, не було.

«На останньому слуханні справи в Рішон ле-ціоні я побачив, що з батьком і братом начебто все гаразд, але батько вже нервує, що ця подія втомлює його. Що у спілкуванні з ними немає жодної чесноти, що все це відбувається в рамках політичної системи», — каже Ітай.

“Мій батько – один з лідерів протесту в Кейсарії”, – розповідає він про батька, який командував ракетними кораблями і обіймав посаду начальника управління боєприпасів ВМФ. Офер Дорон також обіймав посаду директора космічного заводу концерну «Аерокосмічна промисловість». Саме ця людина, яку намагаються тепер оголосити «терористом», стояла за спробою Ізраїлю відправити на Місяць космічний корабель «Берешит».

«Після оголошення Яривом Левіним судової реформи він ставав дедалі активнішим — як патріот, який бачить, що країна, в якій він живе, яку він любить і якою служив усе своє життя, відхиляється в страшному напрямку, що нагадує відомі нам режими автократії», — розповідає Ітай.

«Помалу його діяльність ставали дедалі рішучою. Він брав активну участь у протестних акціях, вважаючи, що демонстрації не повинні проходити лише на порожніх площах та перед глухими стінами. Він вважав, що протест має бути видно людям, які ухвалюють рішення. Офер діяв так, щоб прем’єр-міністр почув крик громадян та викрадених», — каже його син.

Ітай розповів свою версію того, що сталося у Кейсарії.

«Протестувальники в Кейсарії вирішили, що вони закінчують збиратися там, бо прем’єр-міністра там більше нема. Демонстрації реально відбуваються перед глухою стіною, тому немає сенсу продовжувати і турбувати сусідів [Нетаніягу]».

За словами Ітая, його батько і брат, а також ще двоє протестувальників вирішили влаштувати останню акцію, подати свого роду сигнал SOS і зняти це на свої мобільні телефони. Для цього вони випустили дві сигнальні ракети, які використовують яхтсмени, щоби подати сигнал лиха в морі.

(Прим. «Деталі»: Офер Дорон також захоплюється яхтовим спортом і має шкіперську ліцензію, а на яхтах зазвичай є ракетниці для подачі сигналу SOS).

«Будь-який, хто колись плавав на яхті або хоч трохи знається на морській справі, знає, про що я говорю. Цей сигнальний вогонь цілком цивільний засіб, його можна купити в магазині і для цього не потрібна ліцензія, це не зброя ЦАХАЛу. Це ніяка не освітлювальна бомба і навіть не феєрверк. У ньому немає вибухових речовин», – пояснює він.

«Ці ракети містять речовину, що випромінює світло, яка є 92 грамами хімічної суміші, що виробляє характерне дуже інтенсивне червоне освітлення. Це та сама кількість, яка міститься в будь-якому факелі – фальшфейрі (піротехнічний сигнальний вогонь). Єдина різниця в тому, що для того, щоб ракета злетіла в небо, цієї речовини в ній трохи більше, — розповідає Ітай. — Коли вона падає, це те саме, ніби впав фальшфеєр. Навіть якщо впаде комусь прямо на голову, буде просто відчуття «Мене вдарили по голові». Така ракета не може нікого вбити або влаштувати пожежу – вона задумана як безпечний інструмент, так щоб якщо вона помилково впаде на вашу або сусідню яхту, пожежа не станеться».

Як і сам Офер Дорон, його син каже, що протестувальники не цілилися до будинку прем’єр-міністра.

«Вони чудово знали, що його немає вдома. Вся Держава Ізраїль знала про це з моменту потрапляння ліванського дрона до будинку — прем’єр-міністра там не було. Той факт, що Сара Нетаніягу намагається заявити, що графік прем’єр-міністра великий секрет, у цьому контексті повне марення. Вони також не намагалися зашкодити будинок прем’єр-міністра. Вони були в дюнах і намагалися стріляти у бік інших дюн відповідно до певного напряму вітру».

«До свого останнього дня батько намагатиметься зрозуміти, що пішло не так, — продовжує Ітай. – Вони зробили усі розрахунки. Планувалося, що ми побачимо і зможемо зафільмувати, як сигнальна ракета висвітлює район будинку прем’єр-міністра, а потім вона впаде в районі дюн. Напевно, вітер подув в іншому напрямку, і парашут, на якому має спускатися сигнальний вогонь, не розкрився як слід. Так і сталося те, що сталося».

«І навіть у цьому випадку – ніхто, дякувати Богу, не постраждав, і не спалахнула пожежа. Камера спостереження зняла те, що зняла. Але це звалилося як дозрілий плід до рук Ярива Левіна, який вирішив пов’язати цей випадок з його «судовим переворотом». Тепер і Сара Нетаніягу прагне взяти в цьому участь – як «жертва злочину. І це виглядає як сцена зі спектаклю абсурду Ежена Іонеско», -каже Ітай.

Він продовжує розповідати, що трапилося того вечора з його батьком, братом та двома підозрюваними.

«Вони побачили, що поліція Хадер блокує дороги, і для них це було чергове зіткнення в стилі «поліцейські та злодії», в яке вони грають. Вони хочуть, щоб протест був рішучим, але, звичайно, ненасильницьким. Таким, який б впливав і підвищував би обізнаність громадян. У наші дні протест спить, і я вважаю, що причина у розпачі. Так давайте висвітлимо цю темряву, що спустилася на нас, тому що корабель тоне», — каже він.

«Мій батько – моряк, і коли його корабель тоне, він знає, що треба робити. Але це не має жодного стосунку до насильства. Вони намагалися сховатися в будинку когось із знайомих, поки не піде поліція, а потім повернулися додому і думали, що все скінчено. Але о п’ятій ранку прийшов ШАБАК і слідча група. Вони забрали всі комп’ютери та всі телефони, заарештували батька, не дали йому зв’язатися з адвокатом, і з того часу ми його не бачили», — згадує син Офера Дорона.

За його словами, Офер із першого дня він співпрацював зі слідством. «Він розповів слідчим усе, крім імені четвертого підозрюваного, бо думав, що ще зможе врятувати його, а потім побачив його заарештованим наступного дня і розповів про це».

«Я досі не знаю, де у всій цій історії прокуратура, але відчуваю, що вони намагаються вийти сухими з води, — каже Ітай. — Якщо йдеться про окружний суд, то прокуратура, мабуть, вирішила не апелювати до фактів та піддатися диктату та політичному тиску. Я дуже сподіваюся, що це не так. Я сподіваюся, що вони прийдуть до тями. Я думаю, що якщо в звинуваченні згадуватиметься тероризм, то це, то це юридичний прецедент, що ніби зійшов зі сторінок будь-якого «підручника автократії», чи то Туреччина, Китай чи Росія, Чечня, Білорусь. Ми бачимо зараз, як сучасні авторитарні режими пригнічують опозицію та протести, називаючи їх тероризмом».

Молода людина розповіла, як сім’я переживає цей період. «Найбільше хвилюється мати. У цій справі задіяні серйозні сили, і це не той випадок, коли когось цікавлять факти. Ви дивитеся на суддю і читаєте на її обличчі, що вона хотіла б сказати: «Та відпустіть їх уже, подумаєш, вистрілили сигнальною ракетою, про що ми взагалі говоримо». Але ви відчуваєте, що всі перебувають під сильним тиском. Ви бачите, що вони намагаються створити «симетрію» зі справою Фельдштейна, бачите їхнє бажання подати протест як «терористичну діяльність» і зробити з цього прецедент».

«Рідні нас підтримують, уся наша родина думає однаково. Я переважно беру участь у демонстраціях на вулиці Каплан. Мати не така активна, як батько, але вона теж ходить на демонстрації, особливо в Зіхрон Яакові», — поділився Ітай.

За його словами, ШАБАК припинив допитувати підозрюваних ще минулого вівторка. «Там уже зрозуміли, що не було жодної спроби заподіяти будь-кому шкоду чи пошкодити майно. ШАБАКу зрозуміло, що жодного терористичного акту тут немає. Але мати турбується за батька, її турбує хвиля арештів і той диспропорційний стан, в якому ми знаходимося. Щоб зрозуміти це, не потрібно чекати на обвинувальний висновок. Прокуратура вже перейшла кілька барикад абсурду. У поліції деякі вважають, що у цьому випадку, на відміну від інших випадків, саме прокуратура, а не поліція зайшла у справі надто далеко».

«Якщо суд не усвідомлює величезну відповідальність, яку він несе в даний момент, не тільки за правду та факт, але й за розуміння того, що випадок, який є безперечною акцією протесту, він зображує як терористичний інцидент, то Ізраїль стане на швидку доріжку до перетворенню на автократію», — додає Ітай.

Протестна організація «Брати зі зброї» повідомила: «Наш брат зі зброї Галь Дорон, авіаційний інженер, до того часу, коли його заарештували на демонстрації в Кейсарії, відслужив, починаючи з 7 жовтня, понад 180 днів як резервіст.

Окружний суддя відреагував на прохання затриманих протестуючих скоротити домашній арешт, щоб він міг повернутися до сектору Газа. Полковник Галь залишив центр затримання і прямо попрямував до Гази».

Фото: Рамі Шлуш