Звіт: ХАМАС використовував зґвалтування як тактику – і світ заплющив на це очі
Зґвалтування, сексуальне насильство та наруга над тілами жінок були частиною навмисної тактики ХАМАСу 7 жовтня та після нього.
Про це йдеться в доповіді проєкту ізраїльських юристок «Діна». Нова доповідь — наймасштабніша з усіх на цю тему — базується на свідченнях жертв, заручників та очевидців. Її буде опубліковано цього тижня в Єрусалимі.
Дослідниці зібрали обширну доказову базу того, що ХАМАС систематично і масово використовував сексуальне насильство як зброю під час терористичної атаки 7 жовтня.
Проєкт «Діна» — це дослідницько-правова ініціатива під керівництвом професорки Рут Гальперін-Кадарі з університету Бар-Ілан. Юристки, які беруть участь у проєкті, зібрали нові свідчення та факти — частину з них 6 липня оприлюднило британське видання The Sunday Times.
У доповіді описано випадки, коли тіла молодих жінок, оголених або напівоголених, знаходили прив’язаними до дерев або стовпів. Деяким з них бойовики стріляли в інтимні органи. У низці випадків жертв було згвалтовано групово перед убивством.
Очевидці, зокрема й ті, хто вижив і переховувався в кущах, розповідали про спроби зґвалтування навіть після смерті.
У доповіді зазначено шість основних осередків нападів, у яких було скоєно тяжкі сексуальні злочини: фестиваль Nova, шосе 232, база Нахаль-Оз та три кібуци — Кфар-Аза, Реїм і Нір-Оз.
За словами дослідниць, між цими локаціями простежується чітка схожість, що свідчить про системність і заздалегідь сплановані дії.
Частину свідчень було отримано від 15 заручників і заручниць, звільнених із полону ХАМАСу в Газі. Деякі з них зазнали сексуального насильства в неволі. Лише одна з них — Аміт Сусана — виступала публічно.
Інші розповідали дослідницям про примусове роздягання, сексуальні домагання, насильство і погрози примусового шлюбу.
«Сексуальне насильство — це не лише зґвалтування. Примусове роздягання, миття перед очима викрадачів чи явні погрози — усе це частина загальної картини», — наголосила адвокатка Шарон Загагі-Пінхас, колишня головна військова прокурорка і одна з авторок доповіді (разом із Гальперін-Кадарі та суддею у відставці Неав Бен-Ор).
Юристки зазначили, що були глибоко розчаровані реакцією міжнародної спільноти — зокрема таких організацій, як UN Women, — які утрималися від засудження фактів сексуального насильства 7 жовтня.
Багато свідчень були оприлюднені ще у 2023–2024 роках у журналістських розслідуваннях по всьому світу.
Дослідниці наголошують, що міжнародний принцип «вірити жертвам» у цьому випадку порушено.
«Жінки в усьому світі вирішили промовчати — це глибокий моральний провал», — заявила професорка Гальперін-Кадарі.
Доповідь має на меті створити нову юридичну основу для розгляду масових злочинів, у яких більшість жертв не вижили, і вже неможливо встановити конкретного нападника.
«Не потрібно доводити, хто кого зґвалтував, — підкреслила суддя Бен-Ор. — Той факт, що сексуальне насильство було невід’ємною частиною різанини, зобов’язує міжнародну спільноту визнати колективну відповідальність ХАМАСу».
Ініціатива частково фінансується урядом Великої Британії. Вона названа на честь біблійної Діни — єдиної дочки Якова, історія зґвалтування якої викладена в Книзі Буття, але її голос там ніколи не було почуто.
Як і Діна, жертви 7 жовтня здебільшого залишилися безголосими — або тому, що були вбиті, або тому, що поки не можуть говорити про пережите. Мета проєкту, за словами його авторів, — «дати голос тим, хто поки не може говорити».
У доповіді міститься заклик до Генерального секретаря ООН направити незалежну комісію з розслідування і внести ХАМАС до списку організацій, що використовують сексуальне насильство як зброю — поруч із ІДІЛ і «Боко Харам».
«Те, що сталося, не було випадковістю, — підсумувала Загагі-Пінхас. — Це була спланована тактика — і світ не може дозволити собі заплющити на це очі».
На фото: територія фестивалю Nova після нападу терористів. Фото: Олів’є Фітуссі
