Звідки взяти 31 млрд шекелів на війну? Уряд із скандалом затвердив бюджетні скорочення
Уряд Ізраїлю сьогодні, 19 серпня, схвалив збільшення державного бюджету на 2025 рік приблизно на 31 мільярд шекелів додатково через військові витрати.
Майже 28 мільярдів шекелів призначені для оборонного бюджету. Зокрема, 1,6 млрд шекелів підуть на гуманітарну допомогу жителям сектору Газа.
Звідки візьмуть гроші?
Початкова пропозиція включала пункт про горизонтальне скорочення коаліційних коштів. Такий крок запропонували професійні чиновники в мінфіні. Але з остаточного варіанту рішення його виключили — на прохання оточення міністра фінансів Бецалеля Смотрича і прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Левова частка коаліційних грошей спрямовується ультраортодоксальному сектору.
В оточенні прем’єра та міністра фінансів побоюються подальшого загострення відносин з ультраортодоксальними партіями, які вже вийшли з уряду, але не з коаліції — через закон про призов.
Скорочення коаліційних коштів ударило б передусім по ультраортодоксах. У результаті уряд скоротив 481 млн шекелів із бюджету, призначеного для реалізації реформи «Новий горизонт» у системі ультраортодоксальної освіти.
Цей бюджет не був частиною коаліційних коштів. Ці гроші призначалися на доплати до зарплат учителів в ультраортодоксальних школах — але спроби провести ці доплати вже кілька разів провалювалися з юридичних причин.
Замість урізання коаліційних коштів, гроші планується отримати за рахунок горизонтального скорочення бюджетів міністерств на 3,5%, починаючи з 2026 року.
Додатково будуть розширені рамки бюджетного дефіциту — з 4,9% до 5,2%. Це означає, що процентні виплати, які Ізраїль буде змушений платити за облігаціями державної позики, зростуть.
Суперечки
Засідання уряду обернулося різким конфліктом навколо бюджету та гуманітарної допомоги Газі. Деякі члени уряду розкритикували міністра фінансів Бецалеля Смотрича.
Міністр освіти Йоав Кіш звинуватив Смотрича в тому, що він «віддає перевагу дітям Гази перед дітьми Ізраїлю».
Міністр нацбезпеки Бен-Гвір заявив: «Це гроші, які йдуть на гуманітарну допомогу ХАМАСу. Можна дізнатися, скільки саме їм дістанеться?» Міністр фінансів Смотрич відповів: «Сума ще не визначена. Рішення ухвалить кабінет, а не це засідання».
Оріт Струк заперечила: «Це не гроші ХАМАСу, а кошти, які, як постановив кабінет, підуть напряму цивільному населенню». У відповідь міністр Кіш зауважив: «Ви кажете, що це гроші на війну. Я просив кошти на психологічну допомогу школярам і не отримав».
Бен-Гвір знову вступив у перепалку зі Струк: «Де ж твої крики в кабінеті?» Міністр Струк різко відповіла: «Досить демагогії. Бюджет не йде ХАМАСу, а навпаки. Він забезпечує роботу розподільчих пунктів, які мають позбавити ХАМАС цивільної влади. Адже це одна з цілей війни».
Згодом суперечка продовжилася вже між міністром нацбезпеки та прем’єр-міністром.
Бен-Гвір: «Я атакував Смотрича і справді не розумію його і Струк — як вони погодилися на це приниження? Але той, хто за це відповідає, — прем’єр-міністр. Це ти!»
Нетаньягу: «Гроші не йдуть ХАМАСу, а в центри допомоги, жителям Гази».
Бен-Гвір: «Навіть якщо по-твоєму, то чому потрібно віддавати перевагу дітям Гази?! Ви урізаєте тут соцзахист, охорону здоров’я та освіту. Навіщо фінансувати Газу? Це катастрофа. Як ви можете це робити?»
Нетаньягу: «Тому що був гуманітарний кризис, і щоб продовжувати війну, потрібно його запобігти».
У суперечку втрутився Аві Діхтер. «Навіть з восьмиденним немовлям радяться більше, ніж ви порадилися з міністрами перед цим урізанням бюджету», — поскаржився він.
Смотрич розсердився: «У твоєму міністерстві немає жодного професіонала, нема з ким говорити. Якщо ви вважаєте, що я такий поганий міністр фінансів, я йду у відставку. Мені набридло».
Відзначимо, що Ітамар Бен-Гвір, який найсильніше протестував проти виділення бюджетів на гуманітарну допомогу Газі, — найзатятіший у нинішньому уряді прихильник продовження війни та повної окупації сектору.
Окупація території, згідно з міжнародним правом, тягне за собою обов’язок окупаційної сторони дбати про потреби цивільного населення, включно з продовольством, медициною та громадським порядком (Гаазькі правила (1907), Четверта Женевська конвенція (1949)).
Критика
Лідер опозиції Яїр Лапід розкритикував скорочення бюджетів і шкоду для життєво важливих базових послуг громадянам Ізраїлю.
«Рішення уряду про скорочення кошика ліків означає, що сором помер, і помруть також хворі. Гроші можна було б отримати за рахунок закриття 15 непотрібних міністерств і скасування коштів для корупціонерів і ухилянтів, — заявив він. — Замість цього найгірший уряд в історії країни урізає охорону здоров’я, ліки, освіту і соціальну сферу. Ганьба».
Фото: Олів’є Фітуссі