Зустрічі Нетаньягу і Трампа не принесли прориву, переговори в Катарі чекають на Віткоффа
Всього десять днів тому прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу привів до Окружного суду Тель-Авіва голів військової розвідки та «Моссаду», щоб вони представили засекречений висновок, який дозволив би йому знову відкласти надання свідчень.
Як відомо, офіційна позиція Нетаньягу полягає в тому, що він «чекав вісім років, щоб нарешті розповісти свою правду в суді». Важко повірити, що якби це справді було так, він дозволив би силовикам завадити йому виступити перед судом.
Висновок, поданий суду, засекречений, але розклад самого Нетаньягу переважно публічний — і з моменту отримання відстрочки нічого надзвичайного не сталося.
У перший тиждень цього місяця Нетаньягу подорожував країною — з півночі на південь і зі сходу на захід. А цього тижня він перебуває у Вашингтоні — поїздка, яка й без втручання оборонного істеблішменту в будь-якому разі відклала б судовий процес.
Але чому Нетаньягу взагалі так поспішав летіти до Вашингтона? Це залишається незрозумілим. Цього тижня Конгрес перебуває на канікулах, і переважна більшість сенаторів і членів Палати представників відсутні в столиці. Прем’єр провів лише дві короткі зустрічі з конгресменами.
Його зустріч із президентом США Дональдом Трампом виявилася надзвичайно непомітною. Для тих, хто звик до медіашоу, драми й несподіванок в Овальному кабінеті, усе це стало розчаруванням.
Перша з двох зустрічей із Трампом мала пройти за зачиненими дверима, але в останній момент президент вирішив запросити до зали прескорпус Білого дому для сесії запитань і відповідей. У підсумку він не сказав нічого важливого.
Друга зустріч, менш ніж за добу, пройшла без преси; навіть місцевих журналістів не пустили. Опубліковані після неї світлини були нетиповими.
На деяких з них видно, як Нетаньягу стоїть поруч із Трампом, коли той повертається до свого крісла. На інших — як Нетаньягу сидить навпроти нього, як на офіційній діловій зустрічі.
Після зустрічі Трамп нічого не опублікував у своїх соцмережах, і до ізраїльських медіа не просочилося жодного витоку. Нетаньягу обмежився нейтральним відеороликом, записаним у резиденції Блер-Хауз.
«Нетаньягу хотів тріумфального туру», — сказав джерело в ізраїльській делегації. І він його отримав, попри те, що увага Америки вже давно переключилася з війни з Іраном на повінь у Техасі й нескінченні повороти у справі Джеффрі Епштейна.
На зустрічі Нетаньягу говорив про ситуацію з Іраном — тему, щодо якої між сторонами існує повна координація. США зацікавлені у відновленні переговорів щодо ядерної програми Тегерана й хочуть розв’язати питання збагаченого урану дипломатичним шляхом.
Ізраїль, своєю чергою, отримав негласну згоду США на удари по об’єктах виробництва балістичних ракет, якщо Іран спробує їх відновити.
У розмовах з ізраїльською делегацією було помітно, що самовпевненість, яка охопила Єрусалим після «повної перемоги» над Іраном і припинення вогню, змінилася складнішим сприйняттям підсумків війни й усвідомленням, що Іран досі становить загрозу для Ізраїлю.
Щодо Сирії суттєвих зрушень не відбулося. За повідомленнями іноземних медіа, Ізраїль готовий вивести війська з територій поблизу сирійських міст, захоплених у грудні минулого року, однак наполягає на збереженні контролю над вершиною гори Хермон. Нетаньягу вважає цю вершину постійним ізраїльським активом.
Під час тієї розмови «високопоставлене політичне джерело» ухилилося від відповіді на запитання про свої враження від нового сирійського режиму й його лідера Ахмеда аль-Шараа — терорист він у костюмі чи «сирійський Менахем Бегін».
Схоже, що найближчим часом не буде жодних публічних заяв щодо відносин із Сирією. Координація в сфері безпеки, яку забезпечують країни Перської затоки, триватиме неофіційно. США не чинять тиску на Ізраїль у сирійському питанні.
У Вашингтоні вважають, що сторони діятимуть згідно зі своїми інтересами.
Залишається Доха. Станом на середу, близькосхідний посланник Трампа Стів Віткофф перебував у Флориді, готуючись до поїздки в столицю Катару — дату якої поки що не призначено.
Нетаньягу добивається від США чіткого письмового зобов’язання, що він зможе відновити війну в Газі — щоб потім використати це для підтримки міністра фінансів Бецалеля Смотрича і міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра.
Схоже, що Трамп дав йому таку згоду усно, але Нетаньягу хоче отримати її письмово. Таке зобов’язання задовольнить прем’єр-міністра. Головні питання, які зараз обговорюються в Досі, стосуються лінії відведення ЦАХАЛу. Нетаньягу наполягає, щоб армія залишилася в Рафіаху та збудувала там інфраструктуру для величезного «гуманітарного міста» для жителів Гази — з кінцевою метою витіснити їх до Єгипту.
ХАМАС виступає проти ізраїльського контролю над Рафіахом — як і посередники. Це питання буде вирішено лише після прибуття Віткоффа до Катару та початку жорстких переговорів.
Факт, що Віткофф відкладає повернення до Дохи, викликає занепокоєння, але учасники переговорів на місці стверджують, що обговорення ведуться серйозно і продуктивно. Раніше Віткофф умів бути жорстким із ізраїльською стороною і говорив із високопосадовцями прямо, якщо вважав, що вони заважають процесу.
У Досі позначили наступну неділю як крайній термін для досягнення домовленості. Якщо він мине без угоди — це означатиме, що атмосфера доброї волі, яка супроводжувала переговори, розвіялась. Як завжди, м’яч на боці Віткоффа і США.
Автор: Хаїм Левінсон
Джерело: «ХаАрец»
Фото: GPO
