ЗМІ стверджують, що 83% загиблих у Газі — мирні жителі. Що не так із цими цифрами?

ЗМІ стверджують, що 83% загиблих у Газі — мирні жителі. Що не так із цими цифрами?

Guardian і +972 Magazine заявили за підсумками спільного розслідування, що лише 17% убитих у Газі були терористами. Вони посилаються на власну базу даних ЦАХАЛа, але допускають принципову помилку.

Звинувачення

Нове обвинувачення проти Ізраїлю: ЦАХАЛ нібито багаторазово завищує кількість убитих терористів. Журналісти з’ясували, що існує певна армійська база даних, куди вносять бойовиків.

У ній імена 47 653 палестинців, яких вважають членами бойових крил ХАМАСа та «Ісламського джихаду», отримані з документів, здобутих під час війни. На травень 2025 року 7330 з них числилися мертвими, а 1570 — імовірно мертвими.

Мінздоров’я ХАМАСа на той же час нарахувало 53 000 загиблих. Автори розслідування порівняли ці дві цифри й зробили висновок, що лише 17% з них були бойовиками. «Дані ізраїльської армії вказують на те, що рівень смертності серед цивільного населення під час війни в Газі склав 83%», — йдеться у заголовку на першій шпальті газети Guardian.

На цих цифрах журналісти побудували графік, стверджуючи, що нинішня війна — одна з найсмертоносніших для мирного населення. Частка жертв серед цивільних на ній, буцімто, нижча, ніж під час геноциду в Руанді, різанини в Сребрениці та при окупації Маріуполя. Але вища, ніж при штурмі Алеппо, у громадянських війнах у Судані та Сирії.

Усе це повністю суперечить ізраїльським джерелам, які нарахували в Газі 20 000 ліквідованих терористів. Військовий експерт Джон Спенсер із Військової академії у Вест-Пойнті вважає, що на одного вбитого бойовика в Газі припадає менше півтора загиблих цивільних. І це рекордна точність за всю історію міських боїв.

Три помилки

Чим же пояснюється різниця? По-перше, тим, що внутрішня база ЦАХАЛа (якщо журналісти справді вивчали саме її) є поіменною. Тобто в неї потрапляють лише ті терористи, про смерть яких достеменно відомо. Якщо військові просто розбомбили групу бойовиків, у них немає можливості перевірити їхні імена у своїй базі.

У тексті +972 Magazine це навіть згадується. «Джерела в розвідці пояснили, що загальна кількість убитих бойовиків ХАМАСа та «Ісламського джихаду», ймовірно, вища, ніж число, зареєстроване у внутрішній базі даних, оскільки воно не включає бойовиків, які були вбиті, але не могли бути ідентифіковані за іменами». У значно ширшій за охопленням аудиторії статті Guardian такого застереження немає.

По-друге, з ЦАХАЛом воюють не лише ХАМАС і «Ісламський джихад», а й ще сім дрібніших угруповань. Наприклад, «Катаїб аль-Муджахідін», які викрали й убили Шірі, Кфіра та Аріеля Бібасів. ЦАХАЛ повідомляв про ліквідацію кількох її ватажків. Але їх ніяк не могло бути в базах даних ХАМАСа та «Ісламського джихаду».

По-третє, усі палестинські угруповання продовжують набирати нових членів. Зрозуміло, що їхніх імен і прізвищ не може бути в більш старих документах, здобутих у секторі Газа.

Крім того, чималі питання викликають і самі звіти Мінздоров’я ХАМАСа. Є підстави вважати, що до числа вбитих Ізраїлем вносять людей, які померли з природних причин, грабіжників, що загинули під час нападів на вантажівки з продуктами, та противників режиму, яких стратив сам ХАМАС.

Усе це робить висновки розслідувачів украй сумнівними. Але якби ЦАХАЛ повідомляв про кількість убитих терористів на регулярній основі, залишалося б значно менше простору для маніпуляцій із цифрами.

Автор: Микита Аронов

Фото: AP Photo Abdel Kareem Hana