Зі звільненням Галанта чиновники США можуть втратити «зв’язного» в уряді Нетаніягу
Рішення прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу звільнити у вівторок увечері міністра оборони Йоава Галанта застало зненацька союзників Ізраїлю і викликало особливе занепокоєння адміністрації Байдена та європейських країн.
Для багатьох країн Галант сприймається як найбільш поміркована та відповідальна постать у нинішньому уряді Нетаніягу, особливо після відставки колишніх міністрів Бенні Ганца та Гаді Айзенкота з військового кабінету у червні. Вони вважають рішення про звільнення Галанта негативною подією, яка посилить екстремістські елементи в коаліції та ускладнить співпрацю між Ізраїлем та західними країнами.
Найяснішу й публічну критику висловила адміністрація Байдена, яка дізналася про звільнення у розпал дня виборів у США, без будь-якого попереднього повідомлення з боку Ізраїлю. В останні місяці Галант був головним представником адміністрації в Ізраїлі та регулярно спілкувався з міністром оборони США Ллойдом Остіном, державним секретарем Ентоні Блінкеном та іншими високопосадовцями адміністрації.
За словами джерела у Держдепартаменті, рішення Нетаніягу звільнити його залишило адміністрацію без «природного адресата» у нинішньому уряді.
Бесіди з Галантом відображали не лише його статус найвищого міністра в уряді, а й особисту довіру, що склалася між ним та Остіном, який, як і Галант, до початку політичної кар’єри був генералом в армії своєї країни.
Єдиний міністр у нинішньому уряді, який підтримує постійні відносини з вищими чиновниками адміністрації США, — це міністр зі стратегічних питань Рон Дермер, близький соратник Нетаніягу, якого, на відміну від Галанта, не дуже люблять у адміністрації.
“Дермер – емісар Нетаніягу”, – пояснив “ХаАрец” посол однієї з європейських країн, який кілька разів зустрічався з Галантом під час війни. “Галант говорить правду, а також виступає від імені ізраїльських солдатів”.
Звільнення Галанта також викликає занепокоєння в контексті його твердої позиції на користь угоди щодо звільнення близько 101 ізраїльського заручника в секторі Газа останніми місяцями, навіть ціною значних компромісів із боку Ізраїлю. Це контрастує з більшістю міністрів уряду, які виступають проти угоди або не висловлюються з цього питання. «У питанні про заручників відчувається, що він справді прагне повернути їх живими, чого не можна сказати про деяких інших міністрів в уряді».
Другий дипломат заявив, що його головне занепокоєння полягає в тому, що звільнення Галанта відкриє шлях до реалізації плану генерал-майора (у відставці) Гіори Ейланда з голодування мирних жителів на півночі сектору Газа з метою змусити їх рухатися на південь. За його словами, «щоразу, коли люди в моїй столиці запитують мене про цей план, я знаю, що можу запитати про це Галанта і отримати від нього правдиву картину того, що відбувається».
Він сказав, що, на його думку та думку багатьох його колег, вони не отримують правдивих повідомлень з офіційних джерел в Ізраїлі про цілі нинішньої ізраїльської кампанії на півночі Гази та покладаються на розуміння Галанта. Цей дипломат додав, що призначення нового міністра оборони Ісраеля Каца, який не користується повагою у більшості послів в Ізраїлі, знайомих з ним по роботі в міністерстві закордонних справ, може змусити деякі країни обмежити військову співпрацю з Ізраїлем.
Рішення Нетаніягу звільнити Галанта у день виборів у Сполучених Штатах було навмисно спрямоване на те, щоб запобігти чи відстрочити різку міжнародну реакцію на цей крок.
Проте для прем’єр-міністра Нетаніягу рішення звільнити Галанта під час виборів мало й іншу перевагу: Навіть якщо адміністрація Байдена відреагує на цей крок досить жорстко, ця реакція триватиме лише 75 днів, до дати передачі президентських повноважень у Білому домі та початку президентського терміну Дональда Трампа.
Фото: Томер Апельбаум