Жан-Люк Меланшон: історія антисемітських заяв можливого майбутнього прем’єра Франції
Французькі виборці не допустили до влади ультраправе «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, чого побоювалися як у Франції, так і в Євросоюзі. Натомість вони проголосували за ліву коаліцію «Новий народний фронт», чия перемога відкриває теоретичну можливість для ультралівого політика Жана-Люка Меланшона стати наступним прем’єр-міністром країни.
Багато євреїв у Франції вважають, що це не найкращий, а можливо, і найгірший варіант порівняно навіть із «Національним об’єднанням». Так, рабин Великої синагоги в Парижі Моше Себбаг сказав Times of Israel: «Схоже, Франція не має майбутнього для євреїв», – і порадив молодим євреям їхати в Ізраїль.
Меланшона, який очолює вкрай ліву партію «Франція непокорена» (La France Insoumise, LFI) і став на чолі лівого альянсу, протягом усієї його довгої політичної кар’єри звинувачували в применшенні антисемітизму та грі на антисемітських стереотипах.
Так, у 2020 році в інтерв’ю французькому каналу новин він звинуватив євреїв у смерті Ісуса («Я не знаю, чи був Ісус на хресті, але, очевидно, його туди поставив його ж народ»). Директор Центру Візенталя з міжнародних відносин доктор Шимон Самуельс тоді засудив ці слова, заявивши, що «неодноразові звинувачення у боговбивстві – протягом усього Середньовіччя – призводили до погромів, тортур та страт єврейських громад. Ці образи розпалили насильство по всій Європі, кульмінацією якого став Голокост». Він закликав Меланшона відкликати свої коментарі та вибачитися, чого той не зробив.
У червні 2020 року Меланшон заперечував повідомлення про те, що на лівій демонстрації в Парижі натовп скандував «брудні євреї», і звинуватив поліцію у фабрикації звітів.
Меланшон неодноразово критикував Представницьку раду єврейських установ у Франції (CRIF), звинувативши її у 2017 році у використанні антисемітизму як «шокової зброї». Раніше, 2014 року, він охарактеризував CRIF як одну з «тих агресивних спільнот, які читають лекції в країні».
Президент CRIF Йонатан Арфі заявив газеті The Jerusalem Post, що Меланшон не є демократичним лідером і є «загрозою єврейському населенню республіки».
З 7 жовтня украй лівий лідер неодноразово відмовлявся засудити ХАМАС. У початковій заяві LFI про теракти вони були названі «збройним наступом палестинських сил», який стався «в контексті активізації Ізраїлем політики окупації Гази, Західного берега та Східного Єрусалиму». Заступник Меланшона Даніель Обоно назвав ХАМАС “рухом опору”, а ще одна видна діячка партії, Рима Хасан, назвала теракти 7 жовтня “законною дією” . Жодне з цих висловлювань Меланшон не спростував і не засудив.
Більше того, він звинуватив Яель Браун-Піве, голову нижньої палати парламенту та єврейку, у тому, що вона «розбила табір у Тель-Авіві, щоб заохочувати різанину» у Газі, і заявив, що колишня прем’єр-міністр Елізабет Борн, чий батько вижив у Голокості, висловлює «іноземну точку зору», повторивши антисемітську думку про «подвійну лояльність» євреїв.
При цьому він продовжував заперечувати наявність проблеми антисемітизму навіть після 7 жовтня, коли кількість антисемітських інцидентів у Франції, як і по всій Європі, різко зросла. Минулого місяця Меланшон заявив у своєму блозі, що жодного антисемітизму на пропалестинських мітингах у Франції немає. Він стверджував, що антисемітизм у Франції має лише «залишковий» характер.
Після жахливого інциденту в передмісті Парижа в середині червня — тортур і зґвалтування 12-річної єврейської дівчинки трьома підлітками, які висловлювали антисемітські образи, — Меланшон швидко заявив, що «жахнувся» з приводу цього злочину, одночасно засудивши «антисемітизм». Але критики наполягають на тому, що його слова – або мовчання – сприяли створенню токсичної атмосфери, яка зрообила можливим такий злочин.
Коли після першого туру парламентських виборів кандидати-центристи по всій країні залишили гонку, щоб зменшити шанси ультраправих на перемогу, багато французьких євреїв відчули себе затиснутими між двома крайнощами, обидві з яких звинувачують в антисемітизмі. Деякі з них вважають, що «Національне об’єднання» – партія, заснована заперечником Голокосту та колишнім членом Ваффен-СС, – це менше зло.
Проте проблеми з Меланшоном має не лише єврейська громада. На прес-конференції минулого місяця, одразу після оголошення результатів виборів, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що «крайні ліві» винні в «антисемітизмі, фракційності» та «на глибокому рівні – у фактичному розриві з цінностями Республіки».
У посланні до французького народу, опублікованому 10 липня, Макрон сказав про вибори, що їх ніхто їх не виграв. Справді, хоча «Новий народний фронт» посів перше місце зі 178 місцями у Національній асамблеї, це далеко від 289 місць, необхідних для абсолютної більшості.
Макрон у своєму листі закликав до «щирого та лояльного діалогу для створення міцної більшості», даючи зрозуміти, що «Франція непокорена» у цьому діалозі брати участь не повинна.
Однак Меланшон, який вважає себе переможцем на виборах, навряд чи спокійно відмовиться від можливості обійняти посаду прем’єр-міністра. «Я маю намір керувати цією країною», – заявив він минулого місяця.
Очікується, що лівий альянс представить свого кандидата на посаду вже цього тижня. Згідно з конституцією, президент призначає прем’єр-міністра і цей вибір не обмежений у часі.
Кандидатуру Меланшона Макрон, можливо, має намір відхилити, ризикуючи створити ще більшу політичну напруженість у країні, яка може виплеснутися на вулиці.
Джерело: Олександра Аппельберг, “Деталі”
Фото: AP Photo/Louise Delmotte
