Жахливий сценарій: якщо Іран переступить ядерний поріг — що робити Ізраїлю?

Усе це поки що звучить утопічно-футуристично, як плід розбурханої уяви автора. Одного ранку Держава Ізраїль прокидається і дізнається драматичну новину: Іран провів успішне ядерне випробування. Іран — ядерна держава. Не порогова, а повноцінна держава з ядерною зброєю. Новий член елітного клубу, до якого входять Індія, Пакистан, Північна Корея, Росія, США, Велика Британія та Франція. І тепер — Іран.

Ізраїль опиняється перед нестерпною дилемою: що робити. Переговори, обговорення і зустрічі між представниками США та Ірану за посередництва Оману й інших сторін не дали результату. Нової угоди між Вашингтоном і Тегераном не вдалося досягти. Міжнародне агентство з атомної енергії у Відні виявилося безсилим. Інспекції МАГАТЕ припинено. Рада Безпеки ООН не завадила цьому. Тегеран, який заявляв про мирний характер своєї ядерної програми, завершив створення ядерної зброї й успішно її випробував.

Екзистенційна загроза Ізраїлю

Ізраїль абсолютно обґрунтовано розглядає іранську ядерну програму як реальну небезпеку і серйозну загрозу для країни. Це екзистенційна загроза, адже від самого початку правління аятол Іран неодноразово відкрито погрожував знищити Ізраїль. Одна держава-член ООН погрожує знищити іншу.

Перш ніж вирішувати, що робити, варто сподіватися, що в секретних сейфах уряду, ЦАХАЛу, військової розвідки, «Мосаду», Ради нацбезпеки — скрізь, де треба, — уже готові плани, розроблені під подібний гіпотетичний сценарій. У них мають бути відповіді на виклики, які постануть після того, як Іран стане ядерною державою.

Баланс страху на Близькому Сході?

Теоретично можна стверджувати, що на Близькому Сході сформується «баланс страху», подібний до того, який існував між США і СРСР під час холодної війни. Обидві наддержави мали ядерну зброю, але війни між ними не було. Але такий баланс потребує двох сторін. Якщо Іран — ядерна держава, чи є в Ізраїлю ядерна зброя для паритету?

У Ізраїлю безперечно є давня політика «ядерної невизначеності» — відмова підтверджувати або заперечувати наявність такої зброї. Ознак зміни цієї політики немає.

Але міжнародні аналітичні центри та ЗМІ не зобов’язані дотримуватися такої політики. Ось дані з відкритих джерел, доступні навіть через Google:

• Wikipedia: В Ізраїлю, за оцінками, є від 90 до 400 ядерних боєголовок. Засоби доставки — літаки F-15, F-16, підводні човни класу «Дельфін» і ракети «Єрихон».

• Центр контролю над озброєннями (США): В Ізраїлю від 100 до 200 боєголовок на основі плутонію.

• Університет Нагасакі (Японія): З 1960-х у Ізраїлю є авіабомби, ракети наземного базування і ракети, що запускаються з підводних човнів.

• SIPRI (Швеція, 2024): У Ізраїлю 90–300 боєголовок, плутоній виробляється в реакторі в Дімоні.

• Ізраїль має три рівні доставки: авіація (бази Тель-Ноф і Хацерім), ракети «Єрихон» (в т.ч. міжконтинентальні — до 11 500 км), підводні човни «Дельфін» з крилатими ракетами.

Існують також повідомлення про тактичну ядерну зброю й нейтронні бомби.

Військові варіанти та їхні обмеження

Ядерне протистояння між Іраном і Ізраїлем відрізняється від історичного між США і СРСР, адже Іран відкрито погрожує знищити Ізраїль. Не обов’язково використовувати зброю — достатньо володіння нею для шантажу.

Ядерний Іран міг би вимагати від Ізраїлю:

• припинити війну;

• вийти з Гази, Лівану, Сирії, Юдеї і Самарії;

• створити палестинську державу;

• роззброїтись і піти з Храмової гори.

Навіть натяк на застосування ядерної зброї може змусити до капітуляції або спровокувати війну. Є ризик передачі зброї терористам.

Наступальний варіант — напад на ядерну державу — вкрай небезпечний і може спричинити катастрофу для мільйонів.

Оборонний варіант: складно перехоплювати ядерні ракети навіть найкращими системами ПРО — «Хець», «Залізний купол», «Праща Давида», лазерна зброя в майбутньому.

Висновок: Іранську ядерну загрозу потрібно зупинити ще до того, як вона стане реальністю. Це не іграшка — це зброя Судного дня. Один із способів — атака на іранські ядерні об’єкти ще на цьому етапі, коли Іран лише на порозі володіння ядерною зброєю. Це може бути ізраїльська або спільна із США операція.

Агресивна дипломатія: останнє вікно можливостей?

Зараз, коли відновлено переговори між Іраном і США, ще існує шанс для дипломатичного вирішення. Але це мають бути не просто формальні переговори. Потрібна мобілізація всіх зацікавлених гравців — країн Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар), які також бояться ядерного Ірану.

До справи мають долучитися Єгипет, Туреччина, ЄС, НАТО, ООН — з агресивними превентивними кроками. Інакше Саудівська Аравія, Єгипет чи Туреччина самі захочуть ядерну зброю.

Це виклик для президента Трампа — «майстра угод». Бо ядерна зброя — не іграшка розкоші, а іграшка смерті.

Фото: Iranian Army via AP