Зброя родом з Росії. ЦАХАЛ виявив крилаті ракети «Хізбалли», здатні долетіти до Ашкелону
Вранці 23 вересня прес-служба ЦАХАЛу вперше повідомила про наявність у «Хізбалли» крилатих ракет. Кілька тижнів тому ВПС Ізраїлю помітили спробу запуску такої ракети з-під даху житлового будинку. Ударом з повітря пускова установка була знищена.
Як виявилося, ця зброя ліванського угруповання — російського, а точніше радянського походження. І така ракета може долетіти до Ашкелону. Розповідаємо, що відомо про це озброєння.
Радіус дії крилатих ракет, що знаходяться на озброєнні «Хізбалли», становить 200 км, повідомили в прес-службі ЦАХАЛу.
Такі ракети можуть вражати цілі на всьому середземноморському узбережжі Ізраїлю аж до Ашкелону. Вони несуть боєголовку вагою в 300 кг. «Крилатими ракетами» їх можна назвати лише умовно. Судячи з усього, ця зброя являє собою модернізовану версію реактивного безпілотника Ту-143 «Рейс», розробленого в СРСР ще в 70-і роки (на заголовному фото до статті зображений такий БПЛА, модифікований Україною).
Ту-143 використовувалися радянською армією в розвідувальних цілях. Ці безпілотники можна запускати з платформ транспортно-заряджаючих машин або з наземних пускових установок.
Вони здатні розвивати швидкість до 950 км/год. І їх знищення становить серйозну проблему. Разом з тим параметри безпілотника (довжина — 8 м, розмах крил — 2 м) дозволяють засобам ППО оперативно помічати його появу в повітрі. А його реактивний двигун сильно нагрівається, що полегшує завдання зенітних ракет, що наводяться на тепло.
Як вони потрапили до «Хізбалли»?
У 80-і роки Радянський Союз поставив безпілотники Ту-143 Сирії. Це було ще за часів правління Хафеза Асада. Сирійська армія використовувала «Рейси» під час першої ліванської війни.
Згодом з’явилися більш сучасні версії цього ж безпілотника — зокрема, Ту-243 (або ВР-3Д). Вони надійшли на озброєння російської армії в 90-і роки.
У цих дронів став більшим радіус дії — він досягає вже 250 км — і покращилася система навігації. Ту-243 теж поставлялися в Сирію. Вони є також у розпорядженні України, Румунії, Іраку.
Розвідувальні російські безпілотники не вперше переробляються в крилаті ракети. Першою їх почала модифікувати Україна.
«Вочевидь, «Хізбалла» та Іран вирішили наслідувати цей приклад», — каже Фабіан Хінц, науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень. — Для цього вони використали безпілотники, що перебували на озброєнні сирійської армії. Для «Хізбалли» це був найефективніший спосіб обзавестися крилатими ракетами».
Хінц зазначає, що в останні роки відмінності між безпілотниками і крилатими ракетами сильно стерлися. Головне, що відрізняє їх один від одного — це тип мотора і крейсерська швидкість.
Крилаті ракети оснащені реактивними двигунами і здатні прискорюватися до 1000 км/год. Безпілотники-камікадзе працюють на гвинтових двигунах, що значно обмежує їхню швидкість. Наприклад, іранський «Шахед-136» може набирати швидкість до 200 км/год. Ізраїльські ударні безпілотники Harop здатні переміщатися по небу в два рази швидше — зі швидкістю 400 км/год.
Іранці вважаються майстрами переробки безпілотників у крилаті ракети. Вони проробляли це не тільки з Ту-143 і Ту-243, а й з американськими БПЛА, що поставлялися Ірану за часів правління шаха, до ісламської революції.
На відміну від звичайних «Фаджерів», якими «Хізбалла» обстрілювала північ Ізраїлю ще під час другої ліванської війни, крилаті ракети летять до цілі не по балістичній траєкторії, а як керований літак.
Чому їх важко збити?
Перехоплення безпілотників Ту-243, перероблених іранцями в крилаті ракети, є досить складним завданням для засобів ППО. Вони летять на низькій висоті зі швидкістю 950 км/год і маневрують між гірськими виступами та ущелинами, ховаючись таким чином від радарів. Це набагато потужніша зброя, ніж звичайні безпілотники, які «Хізбалла» практично щодня запускає по Ізраїлю. Щоправда, радіус їхньої дії невеликий — близько 200 кілометрів. Але цього достатньо для того, щоб вражати цілі на півночі та в центрі Ізраїлю.
З початком війни 7 жовтня крилаті ракети і дрони стали запускати по Ізраїлю і єменські хусити, і іракські шиїтські ополчення.
Більшість з них були перехоплені засобами ППО. Водночас один із безпілотників, запущених хуситами, вибухнув у Тель-Авіві. Ще кілька подолали ізраїльську протиповітряну оборону в районі Ейлата, розірвавшись на відкритій місцевості.
При цьому безпілотники, запущені з Ємену, перебувають у повітрі кілька годин перш, ніж досягають цілі. У випадку з «Хізбаллою» ситуація зовсім інша. На виявлення безпілотників, запущених з Лівану, в Ізраїлю є лічені хвилини.
«Ракети домашнього базування»: як ЦАХАЛ їх знищує?
Для того, щоб виявити крилату ракету, яка ховається під дахом житлового будинку, потрібні значні зусилля розвідки. «Моссад» і розвідувальне управління Генштабу повинні здобути точні координати цілі і передати їх ВПС.
Ховаючи потужні ракети в житлових будинках, «Хізбалла» підставляє під удар жителів шиїтських сіл, фактично ховаючись за їхніми спинами. Після цього вона звинувачує Ізраїль у завданні невибіркових ударів по цивільному населенню.
За даними ізраїльської розвідки, «Хізбалла» володіє і більш потужними крилатими ракетами, ніж перероблені реактивні безпілотники. Йдеться про російські протикорабельні ракети «Яхонт», які були переправлені в Ліван із Сирії.
Їх перехоплення є дійсно складним завданням для засобів ППО. «Яхонт» у руках «Хізбалли» становить безпосередню загрозу для ізраїльських газових родовищ у Середземному морі та для кораблів військово-морського флоту Ізраїлю.
Крім роботи над крилатими ракетами, іранці постійно намагаються покращити тактико-технічні характеристики власних безпілотників. Наприклад, минулого року вони представили серію «Шахедів» з реактивними двигунами. Вони здатні розвивати швидкість до 500 км/год і навіть більше того.
Джерела: «ХаАрец», Walla
Фото: Wikipedia
