Зброя “Хізбалли”, яка нас не вбила
Симпатична синя вантажівка прострілена кулями. Машина, яка могла б належати фермеру чи дрібному торговцю, перероблена під мобільну пускову установку. Вона несе дві направляючі для іранських ракет “Бурхан”. Такими “Хізбалла” зовсім нещодавно обстрілювала північ Ізраїлю.
На виставці зброї “Хізбалли”, захопленої ЦАХАЛом під час наземної операції на півдні Лівану, представлено багато такої техніки. “Деталі” побували там на запрошення прес-служби ЦАХАЛу.

Ось білий пікап, що несе пускову установку для чотирьох іранських ракет “Фалак-1”. Така ракета, що влучила у футбольне поле, вбила 12 дітей та підлітків у Маджаль-Шамсі.

Ось інший пікап, з якого можна випустити залп у 24 ракети “Граду”. Такі залпи часто випускали по Кір’ят-Шмоні та Нагарії. Це – теж переробка цивільної машини.
За нею – “протитанковий квадроцикл”. Звичайний квадроцикл, до багажника якого прикручені три пускові установки для протитанкових ракет.

“Це – техніка для перших годин вторгнення в Ізраїль”, – пояснює нам підполковник Ідан, заступник командира підрозділу зі збору та вивчення військових трофеїв.
У плані “Хізбалли” бойовики “Радуана” мали першими увірватися на північ Ізраїлю, захопити ключові точки – і відкрити шлях основним силам вторгнення.
На такому квадроциклі терористи мали зайняти ключовий перехрестя – і вражати з ПТРК ізраїльську військову техніку, щоб не дати військовим встигнути на допомогу.
«Вісь зла» у плоті
“Хізбалла” роками виношувала план “окупації Галілеї” – але не встигла завершити підготовку, кажуть військові. І якщо на півдні ХАМАС зміг застати Ізраїль зненацька, на півночі плани терористів було зірвано.
Про їхні масштаби свідчить зібрана вражаюча колекція зброї. Тут виставляється лише мала частина того, що ЦАХАЛ конфіскував під час наземної операції на півдні Лівану. Зібрану зброю вивчає спеціальний підрозділ. Більшість трофеїв пізніше буде знищено – це “нештатна” зброя для ЦАХАЛу, вона не придатна до використання. Але найцікавіші приклади reverse engineering – того, як “Хізбалла” “творчо” переробила та відтворила чужу зброю – віддадуть на вивчення експертам.
“Тут, фактично, представлені всі країни “вісі зла”, — каже підполковник Ідан. – Ось у центрі – російський ПТРК, праворуч – його іранська версія, ліворуч – китайська”.

Росія, Іран, Китай, Північна Корея – ось основні виробники зброї, знайденої у “Хізбалли”. Іран представлений переважно ракетами – “Буркан”, “Фалак” та їхні нескінченні переробки й “місцеві” версії. Є й перероблені ракети для “Градів” і “Катюш”. “Хізбалла” намагалася збільшити їхню вбивчу силу, додаючи до них важчі боєголовки.

Нескінченні ряди стрілецької зброї – автомати Калашникова різних моделей, кулемети російського та китайського виробництва.
Російська та радянська зброя панує в сегменті ПТРК – протитанкових ракетних комплексів. Тут уся “лінійка” моделей – починаючи зі старих радянських ПТРК “Фагот” і “Конкурс” (випускається за ліцензією також в Ірані).
Ось старий радянський протитанковий гранатомет СПГ-9 “Спис” та його сучасніший аналог – РПГ-29 “Вампір”.

Ось ракети для радянсько-російського ПТРК “Малютка” — їхні попередники стали справжньою проблемою для ізраїльських танкістів на Синаї, у війні Судного дня. Та й у Другій ліванській війні вони попсували чимало крові ізраїльським військовим.
Ось “Метис” — новіший протитанковий комплекс другого покоління. На виставці можна побачити й сучасні “Корнети” – російські ПТРК з лазерним наведенням.
“Знайомий хвостовик, — каже один із відвідувачів у формі пожежно-рятувальної служби, показуючи на ПТРК “Корнет” – Ми виїжджали гасити пожежу після обстрілу в Метулі і знайшли таку ракету в будинку”.

Сучасні ПТРК справді стали великою проблемою для ізраїльських поселень, розташованих впритул до ліванського кордону – Метули, Манари та інших. Ракети з ПТРК летять не по балістичній траєкторії, а практично по прямій. І тому проти них неефективний “Залізний купол”. Такі ракети зруйнували значну частину будинків у Метулі.
Серед трофеїв є російський переносний зенітно-ракетний комплекс “Стріла” для ураження низьколітаючих цілей. Для винищувачів ЦАХАЛу він не становить великої загрози, але от для гелікоптера на невеликій висоті – так. За словами підполковника Ідана, бойовики “Хізбалли” намагаються застосовувати “Стрілу” і проти ізраїльських дронів – але без великого успіху.

“Частина зброї зовсім нова – в маслі та заводській упаковці”, — зазначає підполковник Ідан. За його словами, на відміну від озброєння ХАМАСу, зброя “Хізбалли” була в відмінному стані.
Російська зброя
На складах угруповання ізраїльські військові також знайшли ящики зі зброєю та боєприпасами з експортними відмітками компанії “Рособоронекспорт”.
На них вказано, що одержувачем вантажу є сирійська армія, а порт прибуття – Тартус у Сирії. Який шлях потім пройшла ця зброя і як вона потрапила до рук “Хізбалли” – невідомо.

“На деяких ящиках ці відмітки були здерті”, – розповідає підполковник Ідан. Очевидно, таким чином угруповання намагалося приховати походження зброї.
Найнезвичніший трофей – гармата радянського виробництва. Як вона потрапила до “Хізбалли” – невідомо. Військові вважають, що гармату було викрадено у сирійської армії. Але виявили її без снарядів і в неробочому стані.

“Це доволі марна річ. Вона не мобільна, є легкою ціллю для авіації, тож навряд чи її використовували за призначенням”, – припускає підполковник Ідан.
Підсумки роботи
Виставка трофеїв – це не “атракціон”. Вона відображає величезну роботу, яку ЦАХАЛ виконав і під час наземної операції в Лівані, і ще до неї.
За оцінками, армії вдалося знищити близько 80% вогневої потужності “Хізбалли”, повідомили “Деталям” представники ЦАХАЛу. Йдеться про ракети будь-якої дальності.
Ще до початку наземної операції ізраїльські військові здійснили близько 100 секретних рейдів на територію Південного Лівану. Під час них ЦАХАЛ збирав інформацію, знищував зброю та командні пункти “Хізбалли” біля кордону.

Крім того, авіація постійно завдавала ударів по терористичних цілях. Завдяки цій підготовці наземний вхід до Лівану не зустрів такого сильного опору, як могло б бути, пояснює російськомовна прес-секретарка ЦАХАЛу Анна Уколова.
Північний фронт – складна й небезпечна арена. У Лівані армія стикається з іншими викликами, ніж у секторі Гази. Замість щільної міської забудови – складний гірський рельєф, великі відстані, непрості погодні умови. “Це абсолютно різні напрямки – але є й схожі риси. Терористи, заміновані будівлі, входи в тунелі всередині будинків”, – описує Уколова.
“Є місця, де все ліванське село повністю було перетворено на військову інфраструктуру, як у Кфар-Кілі”, – розповідають представники ЦАХАЛу.
У Кфар-Кілі, шиїтському селі на кордоні поруч з Метулою, у кожному другому будинку був склад зброї. І практично кожен будинок використовувався у військових цілях – як пункт спостереження, командний пункт, вхід у тунель. Під селом були збудовані справжні підземні табори, з кімнатами для відпочинку бойовиків.
Таке відбувалося й в інших населених пунктах біля кордону. Загалом ЦАХАЛ виявив і зруйнував 7 тунелів, що вели до території Ізраїлю, які мали використовуватися для вторгнення.
До і під час наземного вторгнення ЦАХАЛ знищив:
- 1700 пускових установок для ракет;
- 735 складів зброї “Хізбалли”;
- 262 вищих командирів угруповання (командири секторів, бригад, дивізій тощо)
- Близько 3600 бойовиків (це лише ті, чия смерть підтверджена). За загальними оцінками ж, знищено від 4 до 5 тисяч шиїтських бойовиків. У тому числі за час наземної операції було вбито 3017 бойовиків.
На даний момент у “Радуана” більше немає можливості вторгнутися в Ізраїль і реалізувати свою програму із захоплення Галілеї, вважають у ЦАХАЛі.
Сили “Хізбалли” були відтіснені на північ від кордону. А ЦАХАЛ і під час перемир’я продовжує діяти, якщо виявляє загрози.

Що далі?
І все ж в армії не виключають, що “Хізбалла” з часом може відновити свої сили. Заявлений термін перемир’я в Лівані спливає 26 січня. ЦАХАЛ вже вийшов з району міста Накура на південному заході Лівану. Туди зайшли сили ліванської армії та UNIFIL. Але в інших місцях, як повідомляють ЗМІ, ізраїльська армія, можливо, залишиться на більш тривалий термін.
Причина в тому, що ліванська армія відчуває труднощі з виконанням своїх зобов’язань за угодою. Кілька районів вже передані під її відповідальність, але її розгортання йде повільніше, ніж очікувалося. Судячи з усього, ліванські військові намагаються уникнути прямих зіткнень з “Хізбаллою”.
Ймовірно, на якомусь етапі це призведе до нового витка конфлікту. У ЦАХАЛі не зупиняються на досягнутому – і готуються до будь-яких сценаріїв.
Автор: Дар’я Гершберг
Фото: Дар’я Гершберг