Заяви про завоювання сектору Газа стикаються з реальністю на місці
Після проведених учора вдень військових консультацій під головуванням прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, його канцелярія оприлюднила коротку й лаконічну заяву. Згідно з повідомленням, начальник Генштабу Еяль Замір представив Нетаньягу варіанти продовження кампанії в секторі Газа, і ЦАХАЛ «готовий реалізувати будь-яке рішення, яке ухвалить кабінет». Засідання кабінету, як очікується, відбудеться завтра.
У неофіційних брифінгах прозвучали додаткові деталі: Нетаньягу налаштований рішуче розширити операцію в секторі — можливо, із захопленням міста Газа, попри потенційну загрозу для життя заручників. Також повідомлялося про напружену атмосферу на консультаціях, про вимогу Нетаньягу, щоб Замір і офіцери «повернулися до креслярської дошки» й представили масштабніші плани, а також про скарги начальника Генштабу на нападки з боку Яіра Нетаньягу — сина прем’єра.
Після того як публічний конфлікт між ними спалахнув через публікації, що відображають позицію Заміра, складається враження, що саме прем’єр тепер диктує хід подій. У Нетаньягу є низка причин підтримувати конфлікт із Заміром: він демонструє ультраправим партнерам, що не ігнорує їхні вимоги щодо повного захоплення сектору; чинить тиск на ХАМАС на тлі глухого кута в переговорах щодо звільнення заручників — зриву яких значною мірою сприяв сам Нетаньягу своїми рішеннями, що призвели до гуманітарної кризи в Газі; та відволікає увагу від власних провалів, використовуючи начальника Генштабу як потенційного «цапа-відбувайла» після того, як коаліція не змогла виконати обіцянку про «повну перемогу».
Наскільки серйозно Нетаньягу налаштований на повномасштабний наступ, враховуючи, що ізраїльські сили вже тривалий час перебувають у статичному положенні в секторі? Існує доволі простий тест. Щоб захопити решту чверть території сектору та провести наземний маневр у саме серце районів, куди Ізраїль загнав близько двох мільйонів палестинців, потрібні підкріплення — велика кількість військ, або, армійською мовою, сдек (сéдер коах — «порядок сил»). Під питанням, чи вистачить для цього регулярних підрозділів, особливо з огляду на те, що за вказівкою Заміра ЦАХАЛ останнім часом вивів із сектору значну їхню частину для відпочинку солдатів. Схоже, без нового призову резервістів не обійтися — попри всі попередні плани. Перекидання таких сил до Гази може зайняти близько двох тижнів; за оцінками армії, захоплення решти території сектору й ефективне очищення її від бойовиків може тривати від одного до двох років. Поки що не видно ні реального переміщення військ, ні значного просування на місці — отже, скепсис зберігається.
Нетаньягу націлюється на начальника Генштабу як на потенційного винного в разі провалу обіцянок коаліції щодо «повної перемоги».
Замір висловлює свою опозицію плану повного захоплення вже понад місяць. Окрім побоювань за життя заручників і солдатів, а також попереджень про можливу нову міжнародну ізоляцію, начальник Генштабу наводить ще один важливий аргумент: ЦАХАЛ стикається з серйозною проблемою виснаження бойових підрозділів. Армії буде важко зібрати необхідні сили для такої операції на тлі різкого падіння явки резервістів і зниження мотивації серед строковиків.
Голос грому з Маямі
У кінці жовтня 2023 року, одразу після початку першої наземної операції ЦАХАЛу в ході війни, в акаунті прем’єр-міністра в Twitter було опубліковано нічний твіт із різкою критикою керівників сил безпеки за те, що вони нібито не попередили Нетаньягу про наближення нападу ХАМАСу. Це спричинило бурю в ЗМІ: поки солдати ризикують життям на передовій, прем’єр зводить рахунки з їхніми командирами. Твіт було видалено — але лише після того, як він справив заплановане враження та зібрав понад мільйон переглядів. Відтоді Нетаньягу не відступає від тієї ж лінії: перекладення провини на інших без жодної особистої відповідальності. Саме так він позбувся попереднього керівництва системи безпеки й утримався при владі після 22 місяців війни.
Тоді журналісти припустили, що автором твіта був зовсім не сам Нетаньягу, а його син Яїр. Позавчора вночі молодший Нетаньягу вже відкрито опублікував твіт від свого імені, звинувативши начальника Генштабу Заміра в тому, що той «веде заколот, гідний бананової республіки… абсолютно кримінальний». Коли йому нагадали, що Заміра призначив його власний батько, він переклав звинувачення на міністра оборони Ісраеля Каца (хоча сам Нетаньягу на церемонії зміни начальників Генштабу в березні заявляв, що тричі хотів призначити Заміра на цю посаду).
Коли Замір учора поскаржився на ці нападки, Нетаньягу пояснив, що його син — самостійна особа. Але попередній досвід показує, що діють вони не зовсім незалежно один від одного. Іноді син намагається підштовхнути батька до певного рішення; іноді ж, як і вся «машина отрути», він обслуговує цілі батька, створюючи зручну зону заперечення.
На нинішньому терміні Біньямін Нетаньягу зруйнував усі попередні прогнози щодо своєї поведінки: він більше не боїться робити кроки, у які раніше ніхто не вірив — від звільнення міністра оборони (а тепер — спроби звільнити юридичну радницю уряду) до ударів по ядерних об’єктах в Ірані. Тим не менш, навіть Нетаньягу має усвідомлювати можливі наслідки звільнення Заміра. Відставка начальника Генштабу через розбіжності у планах наступу стане серйозним шоком для армії — на відміну від відставок або звільнень Герці Галеві та Йоава Галанта. На Замірі не лежить пряма відповідальність за прорахунки, що призвели до різанини 7 жовтня. Нетаньягу, якщо йому ще не байдуже, ризикує спровокувати катастрофу — від хвилі відмов служити серед військовослужбовців до запізнілої появи нового руху «Чотири матері».
Зрештою є речі, які навіть відставка начальника Генштабу не здатна замаскувати: уряд, через свої помилки та прорахунки, загнав Ізраїль у важкий стратегічний глухий кут у секторі Газа. З погляду стратегії, відбулися провали майже такого ж масштабу, як і в період, що передував 7 жовтня. І навіть якщо батько, син і святий дух тепер обрушаться на Заміра — це не наблизить перемогу у війні й не приведе до звільнення заручників.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: пресслужба ЦАХАЛу
