Замір не палав бажанням звільняти високопоставлених офіцерів, але Турджеман підклав бомбу
У години до і після бомбардування в Бейруті начальник Генштабу Еяль Замір був занурений в іншу тему: серію заходів проти високопоставлених офіцерів ЦАХАЛу на тлі висновків комісії Турджемана щодо прорахунків 7 жовтня. Комісія під керівництвом генерал-майора у відставці Самі Турджемана вивчила ключові військові розбори й оцінила їхню якість.
У доповіді, представленій на початку місяця, містилися персональні рекомендації щодо більш як 20 офіцерів, які ухвалювали рішення напередодні різанини.
Турджеман підклав бомбу під поріг начальника Генштабу, хоча ухвалення заходів формально не входило в мандат комісії. Замір не палав бажанням займатися цим з огляду на навантаження, яке лежить на ЦАХАЛі в умовах війни, і ран, залишених подіями 7 жовтня.
Начальнику Генштабу складно вийти з такої ситуації «у виграші», а багато офіцерів вважають, що з ними повелися несправедливо. З іншого боку, є родини загиблих, яких не задовольнять уже здійснені кроки, — і «Рада Жовтня», що об’єднує сотні таких родин, справедливо вимагає незалежного розслідування державною комісією.
Серія заходів, про які Замір оголосив у неділю, виявилася досить жорсткою: відсторонення від служби в резерві трьох генералів, що перебувають у процесі звільнення, та командирські зауваження трьом генералам, які все ще обіймають посади.
Аналогічні заходи — відсторонення від резервної служби, командирські зауваження і навіть звільнення зі служби — були ухвалені щодо офіцерів у званнях від підполковника до бригадного генерала в АМАНе та Південному окрузі. Рішення майже повністю відповідали рекомендаціям Турджемана. Втім, рішення Заміра зосередити відповідальність на тих, хто обіймав посади в день різанини, призвело до відмови від заходів щодо інших причетних — зокрема генерал-майора Еліезера Толедано, який був командувачем Південного округу за три місяці до початку війни. Толедано, як і більшість інших, залишив ЦАХАЛ у ході війни.
Головна складність для начальника Генштабу стосувалася нинішнього глави АМАНа, генерал-майора Шломі Біндера. Оперативне управління, яке він очолював 7 жовтня, відіграло роль у провалі підготовки Генштабу до вторгнення ХАМАСу в прикордонні райони.
Але Біндер користується великим авторитетом у Заміра: він очолював розвідувальне управління під час війн у Лівані та Ірані. У результаті було вирішено, що він отримає командирське зауваження і не продовжить службу після завершення терміну на посаді глави АМАНа. Це компроміс «по-старорежимному», який дозволяє Біндеру завершити каденцію. Поки що у начальника Генштабу немає відповідного кандидата на заміну, якщо Біндер вирішить піти після догани або якщо Нетаньягу і міністр оборони Ісраель Кац спробують домогтися його відходу.
Ухвалення жорстких заходів щодо причетних — необхідний крок, який здійснено надто пізно, більш як через два роки після різанини. Якщо в Генштабі хочуть спробувати відновити громадську довіру до армії, яка була підірвана, це один із двох кроків, які потрібно зробити. Другий — запуск реального процесу впровадження уроків війни, який фактично ще не почався.
Однак з політичної точки зору поки не ясно, чи пережив Замір цю історію без шкоди. Здавалося б, у Нетаньягу є привід бути задоволеним: увага знову переключена на ЦАХАЛ, і він, як відомо, уникає нести будь-яку відповідальність чи провину за різанину, що сталася при ньому як при «вічному» прем’єр-міністрі. Можливо, контраст між запізнілими заходами проти офіцерів і поведінкою Нетаньягу посилить вимоги створити державну комісію — і навіть зробить це питання центральним у майбутній виборчій кампанії.
У понеділок вранці Кац оголосив, що доручив інспектору системи оборони, бригадному генералу Яїру Волянському, ретельно вивчити висновки комісії Турджемана, включно з необхідністю додаткових розборів, зокрема щодо документа «Стіна Єрихона».
Цим Кац втручається в процес, який веде Замір, і подовжує час, протягом якого система оборони займатиметься звільненнями офіцерів у зв’язку з різаниною. Він повторив свою позицію, що не дозволить просування офіцерів, які обіймали посади в Південному окрузі 7 жовтня. Це після того, як Турджеман і Замір повідомили вчора, що перешкод для просування двох офіцерів — полковника Ефраїма Авні, який був офіцером оперативного управління Південного округу під час різанини, і бригадного генерала Манора Яная, що тоді обіймав посаду начальника штабу Південного округу — немає.
Амос Харель, «ХаАрец»
Фото: пресслужба ЦАХАЛа
