Закон, який перетягує виборців — і зводить «Лікуд» з розуму
Закон про призов має потенціал завдати коаліції найбільшої шкоди у виборчий рік. Нетаньягу хоче показати суспільству, що закон забезпечить призов ультраортодоксів, але він наштовхується на спротив рабинів. Смотрич може стати головним постраждалим, а навіть для самих ультраортодоксів цей закон — болюча скалка.
Ізраїльська політика вже не раз породжувала нелогічні сюжети. Закон про призов цілком може стати одним із найяскравіших — майже всі члени коаліції його хочуть, але водночас майже всі створюють перешкоди, роблячи його ухвалення майже неможливим.
Останній розвиток подій такий: попри «зелене світло», яке рабин Ландо дав ультраортодоксальним депутатам для просування закону в комітеті, канцелярія прем’єр-міністра розпорядилася, щоб голова Комісії з іноземних справ та оборони призупинив призначення наступного засідання.
В оточенні Нетаньягу також незадоволені заявою ультраортодоксів, стверджуючи, що зовсім не цього вони чекали чотири тижні.
Крім того, в канцелярії побоюються: після обговорень у комітеті рабини можуть вирішити, що закон їм не підходить, і виступити проти — і тоді «Лікуд» опиниться у ситуації, коли «і смердючу рибу з’їв», займаючись цим законом, і «з міста вигнаний», не досягнувши результату.
Лідери коаліції хочуть зняти питання з порядку денного. Нетаньягу, Дері, Смотріч, Бен-Ґвір та ультраортодоксальні партії хочуть провести закон і не йти на вибори принаймні до вересня. Але в кожного елемента коаліції — своя проблема з законом.
Нетаньягу хоче показати суспільству, що закон приведе до призову ультраортодоксів, але стикається з опором ультраортодоксальних рабинів і депутатів власної партії, частина яких не проголосує «за».
Смотріч може стати головною жертвою закону. Його електоральна база — релігійні сіоністи — виснажена високою кількістю загиблих на війні й розлючена через ухилення ультраортодоксів від служби. Смотріч вірить, що високі квоти в законі разом із санкціями та поступовим впровадженням забезпечать рішення. Але малоймовірно, що він зможе переконати свій електорат, що закон справді запустить цей процес.
Навіть для ультраортодоксів закон — болюча проблема. З одного боку, поки немає закону — немає й бюджетів, і дедалі більше ультраортодоксів ходять із повістками та під загрозою санкцій. З іншого — закон, який витримає перевірку БАГАЦ, вимагає високих призовних цифр і жорстких санкцій — а цього вони теж не можуть узгодити всередині свого табору.
На закон чекає безліч перешкод. Якщо в Комісії з іноземних справ та оборони почнуться обговорення — вони будуть непростими. Досі незрозуміла позиція юридичного радника комітету. Якщо ж закон усе-таки дійде до голосування, ніхто не знає, скільки в коаліції ще є «Едельштейнів», «Іллузів» і «Соферів», які можуть виступити проти. А за рогом уже стоять громадські протести та БАГАЦ, який не раз давав зрозуміти, що вимагатиме рівності — справжньої рівності.
В усіх внутрішніх опитуваннях опозиційних партій є кілька тем, здатних перетягувати виборців з одного табору в інший — і закон про призов серед них перший. Приймуть його чи ні — він стане найруйнівнішим фактором для коаліції у виборчий рік.
Єгуда Шлезінгер, Walla
Фото: Олів’є Фітусі
