Закон про смертну кару для терористів: двоє проти одного
Законопроект про запровадження смертної кари для терористів, який уже пройшов перше читання, продовжує обростати деталями. Зокрема, законодавцям належить вирішити: буде смертний вирок у певних випадках обов’язковим чи залишиться на розсуд суддів?
Як повідомив у неділю, 23 листопада, сайт 12-го телеканалу з посиланням на джерела, дотичні до розробки закону, було запропоновано компромісний варіант, який навіть головний прихильник смертної кари — міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір — не відкидає одразу. Компроміс полягає в тому, щоб надати право ухвалення смертного вироку на розсуд суддів. При цьому суд зможе винести смертний вирок терористам навіть у тому разі, якщо обвинувачення не вимагатиме смертної кари.
Передбачається також, що для винесення такого вироку буде достатньо простої більшості суддів — два судді проти одного. Це підвищить імовірність ухвалення смертної кари у виняткових випадках.
Нагадаємо, як уже повідомляв сайт «Деталі», у середу, 19 листопада, комісія Кнесету з національної безпеки обговорила підготовку законопроекту про смертну кару для терористів до другого та третього читань у пленарній залі. Згідно з документом з основними принципами, який напередодні представив голова комісії Цвіка Фоґель («Єврейська міць»), смертний вирок має виконуватися протягом 90 днів і без можливості подання апеляції щодо «кожного, хто вбиває єврея лише тому, що він єврей, включно з тим, хто планував чи скеровував виконавця». Також зазначено, що «вирок виконуватиме Служба тюрем за допомогою смертельної ін’єкції».
Минулого тижня комісія Кнесету з національної безпеки схвалила просування законопроекту: 39 депутатів були «за», 16 — «проти». У представленому комітетом документі йдеться, що смертна кара виконуватиметься протягом 90 днів без права на апеляцію щодо «тих, хто вбиває євреїв лише через те, що вони євреї», включно з організаторами нападів. Вирок пропонується виконувати смертельною ін’єкцією силами Управління тюрем Ізраїлю.
На засіданні щодо законопроекту виступили кілька міністрів і представників силових структур, які підтримали ідею. Міністр фінансів Бецалель Смотрич заявив, що смертна кара має застосовуватися не лише до палестинських терористів, а й до ізраїльтян, які діють проти держави в інтересах Ірану. Представник ЦАХАЛу повідомив, що начальник генштабу Еяль Замір не бачить перешкод для ухвалення закону, хоча армія воліла б, щоб судді мали можливість ухвалювати рішення на власний розсуд, а не за обов’язковою нормою. Секретар кабінету міністрів Йосі Фукс назвав саме це — обов’язковість вироку чи дискрецію суду — головним каменем спотикання.
Міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір наполягав на обов’язковій смертній карі, заявляючи, що не довіряє генпрокурору та прокуратурі щодо подання таких клопотань. Він назвав ініціативу історичною та стверджував, що вона посилить стримування і запобігатиме новим нападам. Міністерка науки й технологій Гіла Гамлієль звернула увагу, що теоретично під закон можуть підпасти й євреї, на що Бен-Гвір відповів, що це стосується всіх, хто діє проти народу, а Смотрич уточнив — зокрема ізраїльтян, які працюють на Іран.
Фотоілюстрація: Томер Аппельбаум