Загалом Банк Ізраїлю може почати підвищувати відсоткову ставку
Завтра, 9 жовтня, монетарна комісія Банку Ізраїлю ухвалить рішення щодо розміру ключової ставки у листопаді. Немає жодних сумнівів у тому, що і цього місяця процентна ставка в Ізраїлі залишиться на колишньому рівні, і це незважаючи на те, що ФРС, американські колеги Банку Ізраїлю, почали процес зниження ставки у вересні і мають намір знизити відсоток ще двічі до кінця року. Більше того, чаша терезів все більше схиляється до того, що ЦБ Ізраїлю буде змушений знову почати підвищувати ключову ставку, незважаючи на падіння темпів економічного зростання.
Немає жодних сумнівів, що монетарна комісія Банку Ізраїлю залишить завтра ключову ставку на колишньому рівні, 4,5%. Останній раз ставку було знижено в січні на 0,25% і відтоді залишається незмінною. Більш ранні прогнози Центробанку говорили про три зниження ключової ставки цього року та зниження ставки до 3,75% (з нинішніх 4,5%) до початку наступного року, але з того часу ситуація різко змінилася.
Насамперед слід відзначити зростання річної інфляції в Ізраїлі до 3,6%, що виходить за встановлені урядом рамки стабільності цін на 1-3 відсотки. Аналітики відзначають низку факторів, що підтримують відносно високий рівень інфляції: зростання долара та цін на енергоносії, високі витрати на поїздки за кордон, підвищення вартості перевезень через атаки хуситів, відкладене на «після свят» зростання цін на продукти харчування та товари широкого споживання.
Інфляція в Ізраїлі виявилася напрочуд «липкою»: така інфляція зачіпає послуги та товари, ціни на які зростають повільно, але потім не знижуються. Причиною подібної «липкості» інфляції є те, що всі, хто може підвищити ціни на свої послуги чи товари, це роблять. Хоча б і для того, щоб компенсувати собі дорожнечу життя, що росте. Ті, хто не може підвищити вартість своїх послуг, наприклад наймані працівники, вимагають підвищення зарплати, створюється замкнене коло, яке підштовхує зростання цін.
За даними Центрального статистичного бюро, показники тенденції за період із травня 2024 року до серпня 2024 року відображають річний темп зростання інфляції на 4,6% — набагато швидше, ніж сама інфляція.
Звичайно, на цьому фоні Банк Ізраїлю не тільки не може знизити ключову ставку, а й цілком може почати підвищувати її. І це попри падіння темпів економічного зростання. Справа в тому, що безробіття в Ізраїлі знаходиться на історично низькому рівні, але при цьому на ринку праці відчувається дефіцит робочих рук. Подібна ситуація підтримує зростання заробітної плати та, відповідно, зростання цін. Зниження процентних ставок або їхнє підвищення в цьому випадку не покращує ситуацію.
Іншими словами, підвищення ключової ставки не вдарить по економіці так само, як її зниження не допоможе в ситуації, що склалася, збільшити темпи економічного зростання.
Глава Банку Ізраїлю також не може залишити поза увагою той факт, що фіскальна політика Ізраїлю є експансіоністською із постійним збільшенням державних витрат. Якщо при цьому грошово-кредитна політика також буде експансіоністською, тобто такою, що характеризується зниженням відсоткових ставок, то в економіці відбудеться різкий стрибок інфляції.
Саме тому не виключено, що Банку Ізраїлю доведеться підвищити ключову ставку, тим більше, що фінансові ринки вже відреагували на ситуацію підвищенням прибутковості державних облігацій. Якщо до початку війни річна доходність 10-річних шекелевих облігацій перебувала на рівні 4,2%, то тепер вона перевищує 5%. І це при тому, що прибутковість аналогічних американських облігацій знизилася з 4,67 до 4%.
Вже сьогодні гроші в Ізраїлі (вартість залучення капіталу) коштують набагато дорожче, ніж рік тому, і це знаходить своє відображення у вартості кредитування і без того, щоб Ізраїльський банк де-факто підвищив ключову ставку. Таким чином, враховуючи зниження кредитного рейтингу Ізраїлю, не буде нічого дивного в тому, якщо на наступному засіданні монетарної комісії, 25 листопада, відсоткову ставку в Ізраїлі буде підвищено. Крім усього іншого, це зміцнить і шекель, оскільки його девальвація може зробити внесок у подальше зростання цін.
Фото: Охад Цвігенберг
