Європейські стартапи поспішають створити власний «Залізний купол»
Неперервна кампанія Росії із застосування проти України безпілотників, у ході якої в кожній атаці брали участь сотні іранських «Шахедів», посилила серед європейських урядів відчуття невідкладної потреби зміцнювати власні можливості протиповітряної оборони.
Країни ЄС та Велика Британія переживають історичне зростання військових витрат, що провокує потік інвестицій у нові компанії, які виробляють безпілотники та іншу бойову техніку.
Так, двом молодим європейським компаніям – німецькій Tytan Technologies та британській Cambridge Aerospace – останнім часом вдалося залучити інвестиції для розробки технології ППО типу «Залізний купол».
Cambridge Aerospace щойно завершила раунд фінансування обсягом 100 млн доларів, у результаті чого стартап був оцінений приблизно у 400 млн доларів, пише Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з процесом залучення коштів. Tytan також залучила понад 15 млн євро.
Раніше про плани створення системи «Золотий купол», натхненної ізраїльською системою ППО малої дальності «Залізний купол», заявляв президент США Дональд Трамп. Хоча експерти висловлюють скепсис щодо того, наскільки ефективною могла б бути така система для США, це сприяло зростанню інтересу інвесторів до того, як європейські країни можуть розгорнути засоби ППО для протидії різним загрозам.
Для Європи ці розробки мають практичне значення, адже лідери континенту не виключають можливості російської агресії у найближчі роки. Триваюча війна в Україні та нестабільна підтримка союзників по НАТО з боку США призвели до закликів оснащувати європейські армії вдосконаленими системами озброєнь, а також новітніми сенсорами, програмним забезпеченням на основі штучного інтелекту й системами стримування.
У Європи «величезний розрив у можливостях», — заявив Макс Ендерс, керівник відділу з взаємодії з державними органами та розвитку бізнесу компанії Tytan.
«Стара західна парадигма стрільби дуже дорогими ракетами по цим дуже економним і постійно вдосконалюваним безпілотникам зазнає краху в Україні», — сказав він.
Ідея компанії Tytan полягає у використанні готового обладнання або компонентів, виготовлених за допомогою 3D-друку, у поєднанні з «розумним штучним інтелектом, здатним виявляти, класифікувати й перехоплювати цілі», — зазначив Ендерс. Мета – «завжди бути дешевшими за те, що ми збиваємо», — додав він.
Перший продукт стартапу — перехоплювач Tytan, призначений для роботи на передовій лінії оборони й здатний розвивати швидкість понад 250 км/год.
Стівен Барретт, генеральний директор Cambridge Aerospace, повідомив, що компанія веде «активні переговори» з потенційними державними замовниками щодо перехоплювача Skyhammer, призначеного для боротьби з великими безпілотниками та крилатими ракетами. Skyhammer здатний розвивати швидкість до 700 км/год і має дальність польоту до 30 км.
Більш досконалий продукт, що отримав назву Starhammer і досі перебуває у розробці, буде оснащений ракетним двигуном.
Компанія, яку очолює колишній міністр оборони Великої Британії Грант Шеппс, планує виробляти ракетні двигуни самостійно. За словами Барретта, компанія зосереджена на забезпеченні переважно європейського ланцюга постачань для свого виробництва.
Обидві компанії визнали, що масштабування виробництва стане ключовим випробуванням у найближчі місяці.
Попри нещодавні кроки до припинення конфлікту в Україні, Ендерс із Tytan заявив, що економічне обґрунтування розробки більш досконалих систем ППО збережеться.
«Наш бізнес не пов’язаний із конфліктом в Україні», — сказав він, додавши, що війна показала: «систем ППО й боротьби з безпілотниками у нас просто немає».
Стартапи та приватні компанії не є частиною регіональної європейської ініціативи «Небесний щит» (European Sky Shield Initiative, ESSI), про яку було оголошено у 2022 році тодішнім канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
До ініціативи, спрямованої на зміцнення європейської наземної системи протиповітряної та протиракетної оборони, приєдналися понад 20 країн. Ініціатива передбачає спільні закупівлі, використання й обслуговування систем ППО, що дозволить ефективно закривати повітряний простір при зниженні витрат.
У червні 2023 року бундестаг схвалив майже 4 млрд євро на закупівлю ізраїльської системи «Хец-3». У лютому 2025 року розпочалися роботи; повна оперативна готовність очікується до 2030 року.
Втім, деякі країни відчувають більшу терміновість у посиленні своєї протиповітряної оборони. Так, сусідня з Україною Румунія в липні 2025 року стала першою країною ЄС, яка прийме на озброєння ізраїльську систему «Залізний купол».
Авторка: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo/Tsafrir Abayov
