Європейські союзники України сваряться через «Північний потік»
Розкриття інформації про те, що за вибухами на газопроводах «Північний потік» у 2022 році стояла група українців, повернуло інцидент у центр уваги та призвело до нового витка звинувачень, інтриг і заперечень.
Майже дворічне німецьке розслідування показало, що група українців саботувала систему морських трубопроводів, що з’єднують Росію та Німеччину, у вересні 2022 року. Як повідомила газета The Wall Street Journal минулого тижня, план попередньо схвалив президент України Володимир Зеленський, але потім спробував відкликати його. Проте операція була здійснена.
Німецькі чиновники стверджують, що нововідкриті обставини не зашкодять відносинам Німеччини та України. Однак несподівано виявився інший надлом — у відносинах між Берліном і Варшавою, двома союзниками, які підтримують Україну у війні.
Як стало відомо німецьким ЗМІ, Німеччина видала ордер на арешт українського водолаза, якого підозрюють у причетності до вибуху і який на той момент перебував у Польщі. Варшава не вжила жодних дій, посилаючись на бюрократичну неточність у запиті, що дозволило підозрюваному залишити країну і, ймовірно, повернутися в Україну, яка не видає своїх громадян.
Історія навколо інциденту ще більше ускладнилася звинуваченнями колишнього глави німецької розвідки Августа Хеннінга, який заявив про змову за участю польської влади та України. У відповідь прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що «ініціатори та покровителі» «Північних потоків» повинні «вибачитися і мовчати».
Польща, як і США та інші союзники Німеччини, виступала проти трубопроводів «Північний потік» з моменту запуску проекту майже два десятиліття тому. Німецькі уряди, зокрема кабінет колишнього канцлера Ангели Меркель, продовжували будівництво трубопроводів, незважаючи на заперечення. Німеччина продовжувала роботу над «Північним потоком — 2» навіть після того, як Росія в 2014 році вперше вторглася в Україну та анексувала Крим.
Заява Туска відображає «твердий консенсус» у Польщі, сказав голова Бюро національної безпеки Яцек Сєвера, призначений президентом Анджеєм Дудою — політиком, який довгий час був пов’язаний з колишньою правлячою партією «Право і справедливість», яка тепер перебуває в опозиції.
Німецькі чиновники по всьому політичному спектру були приголомшені заявою Туска, але вирішили не відповідати, щоб уникнути ескалації суперечки в той час, коли два союзники по НАТО мали працювати разом, щоб підтримати Україну в її боротьбі з Росією, пише WSJ з посиланням на людей, знайомих з цим питанням.
Тим часом Росія подала до Німеччини скаргу на відсутність прогресу в розслідуванні вибухів і зажадала термінових переговорів про «виконання Німеччиною своїх міжнародних зобов’язань щодо боротьби з тероризмом», повідомив російському державному інформаційному агентству «РІА Новини» чиновник МЗС РФ.
Суперечка між Варшавою та Берліном, яка вирвалася назовні минулими вихідними, назрівала місяцями. Деякі німецькі слідчі та політики кажуть, що польська влада навмисно намагалася зірвати розслідування. Ще минулого року вони відмовилися надати записи відеоспостереження яхти, пришвартованої в польському порту, а також дані мобільних телефонів з цього району, стверджують німецькі слідчі.
Служба внутрішньої безпеки Польщі ABW відкинула ці звинувачення і заявила, що таких записів не існує, оскільки записи перезаписуються кожні 30 днів відповідно до стандартної процедури.
2 липня група міністрів німецького кабінету на чолі з канцлером Олафом Шольцем відвідала Варшаву для спільного засідання з урядом Туска. Там німецькі міністри, за словами людини, знайомої з обговореннями, попросили своїх польських колег переконатися, що ордер буде виконаний. Поляки відмовилися.
Те саме джерело повідомило, що високопоставлений польський чиновник у приватному порядку заявив своєму німецькому колезі, що потенційні підозрювані, які могли зіграти роль у руйнуванні трубопроводів, повинні бути нагороджені медалями, а не заарештовані.
Ці розбіжності підживлюють напружену політичну атмосферу в обох країнах напередодні важливих виборів.
Очікується, що в Польщі президентські вибори навесні 2025 року матимуть вирішальне значення для майбутнього країни та керівництва Туска. Чинний уряд, який прийшов до влади після виборів у жовтні 2023 року, стикається зі значними законодавчими проблемами через опозицію президента Анджея Дуди, який йде з посади. Очікується, що вибори будуть напруженими, і проєвропейський кандидат, близький до нинішнього уряду, не зможе просто відмахнутися від антинімецьких настроїв частини електорату.
У Німеччині вибори заплановані на осінь 2025 року, і правляча коаліція, до якої входять соціал-демократи, вільні демократи та «зелені», лавірує між складними суспільними настроями, де частина електорату не підтримує тверду проукраїнську позицію.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: Царек Соколовський
