Які країни ще не визнали палестинську державу – і чому?
Після того, як кілька західних країн оголосили останніми днями про визнання палестинської держави, частка таких країн серед членів ООН тепер становить близько 80%.
Втім, кілька десятків країн у світі досі відмовляються зробити цей крок, серед них Ізраїль, США та їхні союзники.
В Азії до числа країн, що не визнають Палестину, належать Японія, Південна Корея та Сінгапур.
Так само — Камерун в Африці, Панама в Латинській Америці та більшість країн Океанії.
Європа — найбільш роз’єднаний континент у цьому питанні, і думки щодо палестинської державності там поділилися майже порівну.
До середини 2010-х років єдиними країнами, які визнавали Державу Палестина, окрім Туреччини, були держави колишнього радянського блоку. Але деякі країни колишнього Східного блоку, такі як Угорщина та Чехія, не визнають палестинську державу на двосторонньому рівні.
Досі Західна та Північна Європа були єдиними у невизнанні, за винятком Швеції, яка визнала Палестину у 2014 році. Усе змінилося після початку війни в Газі: Ірландія та Словенія наслідували приклад Швеції й визнали державу у 2024 році.
Учора до них приєдналися Франція, Андорра, Мальта, Люксембург і Монако, а також Бельгія (визнала, але з застереженнями), а днем раніше — Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія.
Деякі європейські країни заявили, що можуть визнати палестинську державу за певних умов (Нідерланди, Данія) або «у слушний час» (Греція).
Італія та Німеччина не планують визнавати палестинську державу поза політичним процесом з Ізраїлем.
Втім, навіть країни, які поки не визнали Палестину, підтримують рішення про два держави. Про це свідчить недавнє голосування в ООН, де відповідна резолюція отримала 142 голоси.
Проти декларації, що закликала до постійного припинення вогню, звільнення всіх заручників і зобов’язання Ізраїлю реалізувати рішення за принципом двох держав, проголосували 10 країн: Ізраїль, США, Аргентина, Угорщина, Мікронезія, Науру, Палау, Папуа-Нова Гвінея, Парагвай і Тонга.
Список виглядає дивним і строкатим.
У Мікронезії та Науру взагалі немає єврейського населення, а на Палау та Тонга, ймовірно, проживає менше ніж 10 євреїв, пише єврейське видання Forward.
Втім, ці крихітні острівні держави Тихого океану є одними з найпослідовніших прихильників Ізраїлю. Їхня підтримка, ймовірно, зумовлена поєднанням релігійних переконань та економічних зв’язків. Християнство домінує на цих островах, і певний вплив має християнський сіонізм — віра в те, що сучасна держава Ізраїль виконує біблійне пророцтво.
Економічний чинник також відіграє свою роль. І США, і Ізраїль надають значну допомогу багатьом із цих країн. Мікронезія та Палау є учасниками Договору про вільну асоціацію (COFA) — угоди, яка гарантує США фінансову допомогу та гарантії безпеки в обмін на ексклюзивний військовий доступ до стратегічно важливих районів Тихого океану.
Ці відносини мають геополітичні наслідки: президент США Дональд Трамп раніше погрожував припинити допомогу країнам, які голосують проти Ізраїлю в ООН, — що, ймовірно, знайшло відгук у малих державах, залежних від підтримки США.
Ще одна країна, яка підтримала Ізраїль в ООН, Папуа-Нова Гвінея, також сильно залежить від іноземної допомоги, і днями Держдепартамент США оголосив про розширення економічного та військового партнерства з цією країною.
Голосування проти резолюції ООН про дві держави Аргентини та Парагваю виглядає менш логічним. Адже обидві країни визнали палестинську державу: Парагвай у 2005 році, а Аргентина у 2010-му.
Втім, нинішній правий президент країни Хав’єр Мілей, обраний у 2023 році, змінив курс, зробивши підтримку Ізраїлю наріжним каменем своєї зовнішньої політики.
Мілей пообіцяв перенести посольство Аргентини з Тель-Авіва до Єрусалима до 2026 року, а у 2025-му став першим неєвреєм, удостоєним премії «Ґенезис», яку часто називають «єврейською Нобелівською премією».
Аналогічним чином президент Парагваю Сантьяго Пенья переніс посольство Парагваю в Ізраїлі до Єрусалима та визнав ХАМАС і «Хізбаллу» терористичними організаціями. У квітні Американський єврейський комітет вручив йому нагороду «за зміцнення міцної дружби своєї країни з єврейським народом та Ізраїлем».
Для обох лідерів підтримка Ізраїлю може стати способом посилення стратегічних зв’язків їхніх країн зі США, включно з укладенням вигідних тарифних угод та залученням американських інвестицій. Цього тижня Мілей зустрінеться з Трампом і Нетаньягу в Нью-Йорку.
Спільні проблеми безпеки також можуть допомогти пояснити таку єдність. Регіон, де сходяться кордони Аргентини, Бразилії та Парагваю, відомий як «зона трьох кордонів», є центральним вузлом незаконної діяльності «Хізбалли» у Латинській Америці. Обидві країни співпрацюють з Ізраїлем і обмінюються розвідданими для боротьби з тероризмом.
Єдиною європейською країною, яка проголосувала проти декларації ООН, стала Угорщина, де мешкає одна з найбільших єврейських громад у Центральній Європі.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан стверджує, що дотримується політики «нульової толерантності» до антисемітизму, хоча часом використовував антисемітські кліше на адресу філантропа Джорджа Сороса та вихваляв Міклоша Горті, угорського лідера й союзника нацистів у Другій світовій війні.
Будучи близьким союзником Нетаньягу й Трампа, Орбан, схоже, підтримує Ізраїль, спираючись на стратегічний союз із правими політичними силами. Три лідери поділяють позиції щодо таких питань, як суворий контроль кордонів, протидія масовій міграції та скептицизм стосовно міжнародних інститутів.
Коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Нетаньягу у зв’язку з імовірними воєнними злочинами в секторі Газа, Орбан заявив, що не підкориться йому, вийде з МКС і надасть ізраїльському прем’єру теплий прийом під час візиту в Угорщину. Нетаньягу назвав свої відносини з Орбаном «безпрецедентною» дружбою.
Автор: Олександра Аппельберг
На фото: протест біля штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй під час 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченої обговоренню рішення про створення двох держав, у понеділок, 22 вересня 2025 року
Фото: AP Photo/Angelina Katsanis
