Як ЦАХАЛ готується до захоплення міста Газа
Минулого тижня було мобілізовано близько 60 тисяч резервістів ЦАХАЛу: ізраїльська армія готується до можливого захоплення міста Газа в секторі.
Орієнтовна вартість призову — близько 800 мільйонів доларів на місяць, пише «ХаАрец».
Економічний вплив військових операцій зазвичай вимірюється прямими витратами на зарплати, харчування та проживання, а також довгостроковими наслідками їхньої відсутності для кар’єри та навчання. Проте аналітики зазначають, що ця операція спричинить набагато ширші та важчі витрати.
Для управління важкою інженерною технікою ЦАХАЛ також спирається на резервістів та цивільних співробітників із вкрай правими поглядами. Джерела відзначають, що такий склад кадрів може збільшити ризик надмірних руйнувань у Газі та загалом підвищити вартість операції, при тому що оператори важкої техніки заробляють до 5 тисяч шекелів на день.
У 2024 році Мінфін оцінив середню економічну вартість кожного резервіста у 48 тисяч шекелів на місяць. Це означає, що мобілізація 60 тисяч військовослужбовців обходиться майже у 3 мільярди шекелів щомісяця.
Армія збудувала вісім об’єктів для навчання веденню боїв у міських умовах, ще 11 подібних об’єктів перебувають на стадії будівництва. Крім того, були облаштовані сім стрільбищ для бойової підготовки на навчальних базах бригад та у школі спецназу на головній армійській базі з підготовки до боїв у місті.
Окрім цих навчальних об’єктів, сотні нових житлових комплексів були створені у Південному військовому окрузі для розміщення резервістів. Вони включають житлові приміщення, душові з гарячою водою та електричну інфраструктуру. Армія також забезпечує кожний батальйон резервістів транспортом для логістичних потреб, генераторами та комплектами для приготування їжі в польових умовах.
ЦАХАЛ закупив сотні автомобілів Humvee на суму близько пів мільярда шекелів. Наразі придбавається приблизно 5 тисяч нових дронів вартістю близько 100 мільйонів шекелів, щоб кожен командир резервного взводу та роти мав дрон для розвідувальних і ударних місій.
Паралельно триває серія навчальних програм для резервістів, кожна з яких триває кілька днів. Від початку війни 3,5 тисячі резервістів пройшли підготовку з експлуатації ударного дрона Ivo, 1,4 тисячі — з управління дроном Ovata для роботи у приміщеннях, а 270 — з використання барражуючого боєприпасу «Аталеф».
Крім того, армія навчила 630 резервістів водінню пересіченою місцевістю в бойових умовах і 300 бійців-резервістів за фахом військового медика. Від початку війни підготовку також пройшли 400 резервних офіцерів бойових підрозділів і ще 500 офіцерів тилових служб.
Випалена земля
Політика ЦАХАЛу полягає у тому, щоб дозволяти силам на місцях віддавати наказ про знищення будь-якої будівлі, яка вважається загрозою для військовослужбовців. На практиці це означає тактику випаленої землі — систематичне знищення всіх будівель у районах, де діє армія. Захоплення та руйнування такого міста, як Газа, — це насамперед масштабне інженерне завдання, яке вимагає мобілізації сотень важких машин та персоналу для їх експлуатації.
У результаті ЦАХАЛ відкликав 60 резервістів, раніше звільнених від служби, для роботи на важкій інженерній техніці. Цей крок пояснюється нестачею як самих машин, так і операторів, однак проблему він не вирішує повністю.
На початку війни кожна піхотна бригада мала у своєму складі інженерний батальйон, а в ньому — роту важкої інженерної техніки. У більшості випадків ці роти спиралися на резервістів. У кількох бригадах такі роти були розформовані вже під час війни. За словами офіцерів, які служили на місці, однією з причин стало те, що армія не була належним чином готова до інженерних завдань війни.
Ці інженерні роти не лише залежали від менш професійно підготовлених резервістів — вони також мали слабший захист. Поки піхотні бригади та придані їм танкові батальйони пересувалися на важкоброньованих танках «Меркава Марк 4» і БТР «Намер», інженерні батальйони використовували застарілі БТР Puma зі слабшою бронею. У результаті в деяких бригадах резервні інженерні роти відмовилися продовжувати службу.
За даними джерел на місцях, через нестачу резервістів армія залучила резервістів і цивільних співробітників, які бажають керувати важкою технікою з ідеологічних міркувань крайньо правого спрямування, сприймаючи руйнування Гази як місію. Такий склад кадрів не лише може призвести до надмірних руйнувань будівель у секторі, але й веде до високих витрат на оплату операторів техніки. Міністерство оборони наразі платить близько 5 тисяч шекелів за день роботи на важкій техніці в Газі; якщо оператор є цивільним співробітником ЦАХАЛу, він отримує з цієї суми 1,2 тисячі шекелів.
Ці масштабні приготування до захоплення сектора — мобілізація резервістів, тренування, будівництво інфраструктури та закупівлі — ведуться навіть попри те, що деякі учасники обговорень у кабінеті безпеки й досі вважають, що угода про звільнення заручників може зупинити операцію.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу продовжує представляти картину, за якою можливо одночасно взяти під контроль сектор, розгромити ХАМАС і зберегти життя заручників, визначаючи ці цілі як завдання операції.
Однак навіть найближче оточення Нетаніягу визнає, що операція ставить життя заручників під загрозу. Настане момент, коли армія отримає розвідувальну інформацію про те, що заручники перебувають у районі, який планується захопити, і тоді доведеться ухвалювати рішення щодо подальших дій.
Тим часом нездатність уряду досягти домовленості з ХАМАСом про припинення війни та звільнення заручників обходиться у мільярди шекелів щомісяця. Якщо уряд використовує це як тактику тиску на ХАМАС, то йдеться про одну з найдорожчих психологічних операцій, коли-небудь проведених силами ізраїльського оборонного відомства.
AP Photo Jehad Alshrafi
