Як плануються «стихійні заворушення», а прохамасівські організації готуються паралізувати Нью-Йорк

Як плануються «стихійні заворушення», а прохамасівські організації готуються паралізувати Нью-Йорк

Акції на підтримку ХАМАСу в Нью-Йорку аж ніяк не спонтанна реакція антиізраїльських активістів на війну в Газі. Це частина тривалої стратегії Нердін Кісвані, засновниці та лідера організації Within Our Lifetime («За нашого життя»), і Аміна Хусейна, відстороненого від роботи професора Нью-Йоркського університету (NYU) та засновника Decolonize This Place – «Деколонізуй це місце» (DTP).

Within Our Lifetime (WOL) – головна рушійна сила протестів – почала діяти 8 жовтня наступного дня після нападу ХАМАСу. А стратегію було розроблено задовго до цього. Вона була реалізована, коли єврейські жертви згвалтувань, розстрілів та підпалів ХАМАСу все ще помирали на землі Ізраїлю.

Основні висновки

Відсторонений від роботи професор Нью-Йоркського університету антисеміт Амін Хусейн давно співпрацює з Нердін Кісвані та групою WOL.

WOL та DTP застосовують стратегію мобілізації союзників проти «сіоністів» та влади Нью-Йорка, щоб паралізувати місто.

Хусейн та Кісвані позиціонують палестинську справу як ключ до звільнення інших «корінних народів». Насильство та протистояння владі – невід’ємні частини їхньої стратегії. Вони шукають та заохочують його. Разом із Кісвані Хусейн вибудував стратегію насильства та руйнування, покликану зробити місто «некерованим».

7 жовтня, коли події почали розгортатися, Кісвані зробила стратегічний розрахунок на те, що, незважаючи на жахливі звірства, вона зможе переконати своїх активістів і союзників продовжувати підтримувати палестинський опір. На подив євреїв, лібералів та інших, Кісвані прорахувала все абсолютно правильно.

Попри все нове та нове викриття масових вбивств ізраїльських чоловіків, жінок і дітей, Кісвані створювала наратив, у якому ХАМАС (і, відповідно, палестинці) зображалися жертвами, а євреї – живі та мертві – гнобителями. Кісвані та Хусейн присвятили не менше десяти років підготовці своїх прихильників до цього поворотного моменту історії. 

Вони розробили та здійснили план, що складається з двох частин:

1) Стратегічно оформити палестинський конфлікт як центральний елемент глобальної політики.

2) Реалізувати тактику, спрямовану на руйнування Нью-Йорка.

Амір Хусейн, професор, нещодавно відсторонений від роботи в Нью-Йоркському університеті та засновник анархістської групи DTP, був в авангарді діяльності, спрямованої на ліквідацію в’язниць, поліції та інших структур влади.

Він відіграв ключову роль у численних насильницьких заворушеннях у Нью-Йорку. У січні 2020 року Хусейн організував безчинства DTP у метро Нью-Йорка, збитки від яких коштували платникам податків сто тисяч доларів. Зв’язок Хусейна з WOL розпочався не пізніше 2016 року, коли WOL ще діяла під назвою NYC Students for Justice in Palestine.

У 2018 році Кісвані, яка очолювала NYC SJP, провела ребрендинг групи у WOL. Акти насильства, включаючи зіткнення з поліцією, вирізняли протести WOL з 2015 року. Не дивно, що герої групи – від ХАМАСу до Народного фронту звільнення Палестини.

Після 7 жовтня і збільшення кількості союзників WOL група своїми акціями намагалася досягти максимальних збоїв у житті міста. Саме таким є їхній план, сфокусований на святкових заходах, транспортних вузлах та знакових місцях Нью-Йорка.

Серед цілей WOL були:

Нью-Йоркський марафон

Запалювання різдвяної ялинки у Рокфеллер-центрі

Нью-Йоркська бібліотека

Музей сучасного мистецтва

Меморіал Слоун Кеттерінг

Онкологічний центр “Гранд Сентрал”

Центральний вокзал

Станція Penn

Манхеттенський міст

Аеропорт імені Кеннеді

Кісвані та Хусейн уже багато років тому зрозуміли, що їхньому руху потрібні союзники. «Коаліція пригноблених», сформована в Америці у 2016 році, складалася з меншин – корінних народів, феміністок, квірів та інших груп, яких вкрай ліві вважали «жертвами» Америки: через колоніалізм, «патріархат», гендерні упередження, панування білої раси та головного винуватця – капіталізм.

Після 11 вересня представники «Братів-мусульман», наприклад CAIR, доклали чимало зусиль щодо включення до цієї коаліції мусульман, і їм це вдалося. Кісвані та Хусейну залишалося переконати цю групу в тому, що Палестина найважливіша і є ключем до «визволення» для кожної групи. Після широкомасштабних соціальних заворушень, спричинених смертю Джорджа Флойда, найбільш резонансним епітетом в Америці був «расизм». Радянська влада вже давно та успішно таврувала сіонізм як расизм – на радість Кісвані та Хусейну, які використовували рух Black Lives Matter для подальшої боротьби з Ізраїлем.

Антиізраїльська боротьба також пов’язана з популярною критичною расовою теорією – неомарксистським академічним рухом, який останніми десятиліттями захопив основну частину американської культури. Критична расова теорія стверджує, що расизм – фундаментальний організуючий принцип американського суспільства.

Інститути – від шкіл до корпорацій, урядових установ та ЗМІ – купилися на цю теорію і внесли радикальні зміни до своєї діяльності.

Расизм вважався функцією «патріархальної білої супрематистської національної держави», яку, виключно з політичною метою, визначали загалом як «поселенський колоніалізм». Ярлик «поселенський колоніалізм» виявився чудовим способом делегітимізації Ізраїлю, особливо ефективним для руху, який уникає історичних фактів.

Глобалізація інтифади

Поки решта представників міжсекторального натовпу застрягла в академічних колах, пояснюючи свої претензії, Кісвані та Хусейн підняли боротьбу на новий рівень. Запустивши рух Globalize the Intifada, вони запропонували інтифаду або насильницьке повстання як дієве вирішення всіх проблем.

Таким чином, вони змогли позначити палестинців як героїв та зразок для наслідування.

Такі гасла, як «Опір будь-якими засобами» та «Опір виправданий, коли людей окупують», завоювали популярність і знайшли відгук у їхніх союзників усіх мастей. Ці фрази ефективно романтизували жорстоку реальність тероризму, на який вони натякають. У 2020 році Амір Хусейн сформулював стратегію з промовистою назвою «Стати некерованим».

Мета стратегії – спровокувати значні заворушення в Нью-Йорку та об’єднати різноманітні рухи під гаслом «Наші повстання – це повстання квірів, трансів, чорних, коричневих, палестинців, іммігрантів, корінного населення та всього світу».

Незважаючи на те, що заявлена ​​така широка аудиторія, матеріали, які розповсюджує Хусейн, переважно присвячені антиізраїльським протестам.

На одному з плакатів йшлося: «Коли прийшли за мусульманами, ми сказали: «Не цього разу, ублюдок», – і він супроводжувався зображенням чоловіка в куфії з піднятим кулаком, що символізує насильницький опір.

DTP детально описує тактику організації міських заворушень, перераховуючи такі предмети та методи, як вогонь, болторізи, маски, скляні пляшки, цвяхи, і наголошує на потребі в бійцях, вимагаючи від них войовничості.

11 травня 2021 року:

“Нам потрібні союзники, які допоможуть нам здобути перемогу. А не союзники, які наказують нам обійтися без насильства!”

11 червня 2021 року:

«Сьогодні ми провели марш, зайняли вулиці та відвідали безліч сіоністських поселенських фондів. Ми дали їм зрозуміти, що знаємо де вони знаходяться. Ми знаємо, де вони працюють. Ми збираємося дізнатися більше. І ми їх переслідуватимемо».

15 червня 2021 року:

«Ми також маємо право захопити це місто, закрити його та змусити місто чути нас, коли на Палестину нападають».

17 вересня 2021 року:

«Нам не потрібно десятків тисяч людей, щоб перекрити і зруйнувати це місто, і поки палестинцям загрожує геноцид, поки палестинці опираються колонізації будь-якими засобами, ми маємо зробити те саме тут, у Нью-Йорку!»

Не дивно, що теоретичні ідеї Хусейна та Кісвані швидко перетворилися на реальність для мешканців Нью-Йорка загалом та євреїв зокрема. Деструктивні дії у місті розпочалися після демонстрації 2021 року Strike MoMA, яка була спрямована проти культового Музею сучасного мистецтва у Нью-Йорку під час ізраїльської операції «Страж стін».

Саме тоді Хусейн розпочав свій перший «Картографічний проект», націлившись на єврейські та проізраїльські благодійні організації, приватних осіб та корпорації – ініціативу, яку Кісвані підтримала та значно посилила.

У той же час не дивно, що 2021 року стався величезний сплеск антисемітських нападів на євреїв у всіх районах міста. Серед цих нападів виділяються такі, як жорстоке побиття Джозефа Боргена (за «злочин» у вигляді носіння кіпи) групою активістів WOL і аналогічний напад іншого активіста WOL на прихильника Ізраїлю Метью Грінмана, що йшов на милицях.

Є лише одне рішення – революція інтифади, скандувала Кісвані на вуличній акції у травні 2021 року за повної підтримки оточуючих учасників. На думку психологів, у виступі Кісвані, яка сидить на землі, чулися інтонації ритмічної молитви, що поступово доводять аудиторію до стану трансу. Про жодне рішення щодо двох держав не йшлося вже тоді, і навряд чи настрої змінилися сьогодні. На вже видаленому відео Кісвані співала пісню 2012 року «Вдарити по Тель-Авіву» зі словами «Ми не хочемо перемир’я, ні рішення. Все, чого ми хочемо, це завдати удару по Тель-Авіву. Ми завдамо удару Тель-Авіву».

Ці інциденти виглядають як генеральна репетиція того, що відбувається сьогодні. 

Очевидно, що союзники та активісти Хусейна та Кісвані були готові до 7 жовтня. І цілком очевидно, що трагедія жертв 7 жовтня в жодному разі не бентежить людей, які бажають знищити Ізраїль, зруйнувати Нью-Йорк і, ймовірно, не зупинятися на досягнутому.

Відомості для цього звіту, а також найбільш яскраві епізоди з життя Нердін Кісвані та Аміра Хусейна збирала «Місія канарок» – НКО, що виникла у 2014 році. «Місія» фіксує окремих осіб та організації, які пропагують ненависть до США, Ізраїлю та євреїв у кампусах північноамериканських коледжів.

Інформація, що публікується на сайті, взята з відкритих джерел, у тому числі соціальних мереж активістів антиізраїльських рухів. Втім, багато хто з них видаляє найбільш агресивні матеріали і закриває свої акаунти.

На адресу «Місії» неодноразово звучали звинувачення в тому, що ізраїльські служби безпеки використовують їхні дані як привід для відмови американцям палестинського походження у в’їзді до Ізраїлю.

Повторюся – всю інформацію «Місії» взято з відкритих джерел. Критики також звинувачують «Місію» у прагненні залякати пропалестинськи налаштованих студентів та придушити їхню активність. НКО Palestine Legal у 2018 році наголосила на «маккартистській» тактиці «Місії»: «Особи, внесені до чорного списку, повідомили, що нинішні та потенційні роботодавці та школи допитували їх про підтримку прав палестинців, коли «Місія» позначила їх у Твіттері. Їх відправляли у відпустку, відмовляли у банківських рахунках, погрожували вбивством та відмовляли у в’їзді до контрольованих Ізраїлем пунктів в’їзду до Ізраїлю/Палестини».

Творці та співробітники сайту ретельно приховують свої імена, мотивуючи таємність загрозою власній безпеці. Поки що це вдається, хоча журналіст Едвін Блек у 2016 році зумів подолати небажання «місіонерів» спілкуватися. Блек навіть побував у офісі «Місії». Питання про фінансування організації досі не отримало однозначної відповіді, і кандидатури спонсорів найрізноманітніші. Серед «героїв» розслідувань «Місії» – конгресвумен Рашида Тлаїб та лідер організації «Студенти за справедливість у Палестині» Хатем Басіан.

Джерело: Нателла Болтянська, “Деталі”

Фото: depositphotos.com