Як Ізраїль встановить новий порядок на Близькому Сході
Якщо порівняти, якими були співвідношення сил між Ізраїлем і США, з одного боку, і віссю шиїтського опору на чолі з Іраном наприкінці 2023 року — і їхній нинішній стан, треба дійти висновку, що це розворот на 180 градусів на користь Ізраїлю. Про це пишуть підполковник (резерва) Аміт Ягур, у минулому відповідальний співробітник управління планування Генштабу, та Бені Сабаті, старший науковий співробітник Інституту досліджень національної безпеки, INSS та експерт з питань Ірану.
Цього тижня, пишуть вони, іранський лідер виступив з промовою, яка, судячи з усього, була покликана приховати, наскільки це можливо, стратегічні проблеми, які зазнає країна під його керівництвом. Це була спроба пояснити, як рухнула зовнішня політика Ірану і як його великі фінансові вкладення на Близькому Сході пішли нанівець.
Основне пояснення, яке він дав, що це змова США та Ізраїлю — потужних сил, які об’єдналися проти нього та викликали повстання у Сирії. А ось ми в Ірані попереджали Асада, але це він не слухав.
«Але чим більший тиск, тим сильнішим стає опір. Чим більше злочинів ви робите, тим рішучішим він стає. Чим більше ви боретеся проти нього, тим більше воно розширюється», – сказав Хаменеї.
Однак відмовки та погрози окремо, а дії окремо. Насправді пояс захисту режиму, що він побудував, створивши свого роду регіональний баланс залякування, зник. До цього треба додати відібрані у нього можливості ППО, і здатність виробляти нові ракети (Ізраїль атакував об’єкт, пов’язаний із виробництвом твердого палива для ракет в Ірані).
Тому Ірану потрібен «страховий поліс» для режиму, який створить новий баланс залякування, особливо з приходом до Білого дому Трампа (за повідомленнями низки ЗМІ, Іран намагався вбити Трампа під час передвиборчої кампанії).
Дедалі більше спостерігачів роблять висновок, що єдиним способом, здатним задовольнити інтереси Ірану на довгі роки вперед, є ядерна зброя. Міжнародне агентство з атомної енергії минулого тижня попередило, що Іран збільшив темпи збагачення урану до 60% і виробляє його тепер дев’ять кілограмів на місяць. У червні минулого року Іран виробив три кілограми урану, збагаченого до рівня 60%,
Іранський поступ до ядерного потенціалу є найкращою страховкою для уряду, і Іран, ймовірно, стоїть на цьому шляху, навіть якщо часом погоджується тимчасово зупинитися в обмін на пакет фінансових пільг.
Значення цього для Ізраїлю зрозуміле, пишуть Аміт Ягур та Бені Сабаті, і так вважають не тільки вони: Єрусалим повинен діяти, щоб запобігти створенню Тегераном ядерної зброї, і він має діяти просто зараз. Саме зараз унікальний момент та стратегічна можливість, яка випадає раз на покоління, особливо після знищення ППО Сирії.
Проте цілком можливо, що ізраїльські дії матимуть не лише військові наслідки, а й серйозно вплинуть на суспільну свідомість в Ірані — і вирішать, зрештою, майбутнє іранського режиму. Те, що сталося в Сирії, публічно оголило наготу Ірану. Його найважливіша передова військова база з безпосередньою присутністю іранських офіцерів і географічна основа осі шиїтського «опору» були захоплені без жодного опору, іранці втекли з Сирії до Іраку і далі до Ірану.
Громадськість в Ірані бачить і розуміє те, що відбувається, і хвилювання під поверхнею, можливо, чекають на стратегічну іскру. Такою іскрою може стати масована атака на об’єкти ядерної програми, що швидко розвивається.
Перш ніж Іран прийде до тями після серії невдач, які він пережив, необхідно і завдати удару по ядерних об’єктах, і «повернути кермо» іранського суспільства, що розуміє слабкість правлячого режиму, підбивають підсумок Ягур і Сабаті.
Крім того, що це змусить Іран приділяти значно менше уваги відновленню своїх проксі-сил (особливо «Хізбалли»), слід очікувати дій з боку Трампа, і ось ми справді починаємо встановлювати новий порядок на Близькому Сході, де екстремістський режим у Тегерані вже неможливо відновити, закінчують аналіз експерти.
Як повідомляли «Деталі», за інформацією The Wall Street Journal, обраний президент США Дональд Трамп розглядає варіанти, які дозволять завадити Ірану створити ядерну зброю, включаючи можливість превентивних авіаударів.
Джерела, знайомі з обговорюваним планом, повідомили, що на столі два спільні варіанти. Один включає посилення військового тиску шляхом відправлення більшої кількості американських військ, військових літаків та кораблів на Близький Схід. По-друге, США також могли б продати Ізраїлю сучасну зброю, наприклад, бомби для знищення бункерів, посиливши її наступальну міць, щоб вивести з ладу іранські ядерні об’єкти.
Як Європа охолонула до ізраїльського бліц-наступу
Цього тижня європейські дипломати здивовано спостерігали, як Ізраїль знищив більшу частину військового потенціалу Сирії. Після кількох днів замішання та мовчання європейські країни почали реагувати на військові дії Ізраїлю в Сирії історичного розмаху.
За чотири дні, що минули з моменту падіння режиму Асада, Ізраїль зробив три надзвичайні дії. По-перше, він зайняв демілітаризовану зону, створену в рамках ізраїльсько-сирійської угоди про припинення вогню 1974 року. Потім він пішов далі, зайнявши сирійську вершину гори Хермон, яка на 600 метрів вища за ізраїльські позиції. До того ж він розпочав безпрецедентну кампанію повітряних бомбардувань по всій Сирії, знищивши велику частину військової машини країни, перш ніж повстанські угруповання, що повалили режим, змогли скористатися ним.
Союзники Ізраїлю мовчали протягом усіх цих драматичних подій і з подивом спостерігали за тим, як розгортається ізраїльська відповідь, зазначає Амір Тібон у «ХаАрец».
Першими урядами, які відреагували, були арабські уряди, зокрема уряди Єгипту та Саудівської Аравії, які випустили критичні заяви, які засуджують Ізраїль за порушення суверенітету Сирії. Вони забили на сполох, що уряд Нетаніягу, можливо, прагне назавжди окупувати сирійську територію, використовуючи вакуум, створений приголомшливою поразкою Башара Асада.
Ці підозри були відразу відкинуті Сполученими Штатами та урядами Європи, які запропонували своє пояснення діям Ізраїлю. Два високопоставлені європейські дипломати заявили на початку тижня, що їхні уряди побачили логіку в швидкому кроці Ізраїлю щодо захоплення гори Хермон, і що вони не тільки зрозуміли, а й повністю підтримали будь-які дії Ізраїлю щодо знищення запасів хімічної зброї, залишених режимом Асада.
Однак до середини тижня дипломатичні вітри повіяли в іншому напрямку: Франція, Німеччина та Іспанія випустили заяви, які закликають Ізраїль вийти з демілітаризованої зони. Вони також висловили побоювання, що дії Ізраїлю, вжиті після падіння режиму, можуть призвести до напруженості з тим урядом, який замінить його в Дамаску.
Ті ж дипломати, які підтримували — або принаймні з розумінням поставилися до дій Ізраїлю на початку тижня, звучали інакше, коли вони розмовляли з «ХаАрец» у середу цього тижня.
Один із них, який говорив на умовах анонімності, сказав, що у розмовах із високопоставленими ізраїльськими представниками голоси з європейських столиць були жорсткішими, ніж в офіційних заявах.
За словами цього високопоставленого дипломата, є реальні побоювання, що дії Ізраїлю можуть не тільки зіпсувати його власні стосунки з наступним сирійським урядом, а й негативно вплинути на підхід Дамаска до урядів у прораїльській Європі.
Другий дипломат натякнув, що масштаби авіаударів у Сирії були повністю представлені союзникам Ізраїлю спочатку — можливо, навмисно. «Ізраїльтяни сказали нам, що вони усунуть стратегічні загрози в Сирії, і всі розуміли, що це переважно хімічна зброя, — пояснив цей дипломат. — Ми тільки згодом зрозуміли, що вони бомбили сотні цілей і намагалися знищити всю сирійську армію, одночасно захоплюючи сирійську територію навіть поза демілітаризованою зоною».
Після того, як кілька європейських міністрів закордонних справ висловили стурбованість, їм сказали, що вступ Ізраїлю до демілітаризованої зони є тимчасовим і оборотним кроком, який не слід тлумачити як спробу захопити сирійську територію.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу використав ці слова у заяві англійською мовою, опублікованій у понеділок. Однак у тій же заяві, записаній на івриті, не було згадки про тимчасову угоду.
Один із дипломатів сказав у відповідь на цю заяву: «Одна річ, яку ми засвоїли за ці роки, полягає в тому, що зазвичай важливіше слухати те, що Нетаніягу говорить на івриті».
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
