Як Ердоган може виграти від візиту Папи Римського до Туреччини?
Папа Римський Лев XIV сьогодні прибуває до Туреччини. Це його перша закордонна поїздка з моменту вступу на папський престол, і для Анкари вона відкриває як можливості, так і ризики.
У Туреччині перетинаються давня християнська історія, міжконфесійна дипломатія та делікатна політична напруженість. Візит Папи допоможе Туреччині продемонструвати образ релігійної толерантності та підкреслити спільність позицій із Ватиканом щодо таких питань, як ситуація в секторі Газа.
Водночас турецькому уряду необхідно обережно реагувати на давню напруженість, пов’язану з тривалим закриттям Халкінської духовної семінарії та екуменічним статусом Грецького Патріархату, які продовжують привертати увагу міжнародної спільноти.
Тур Папи Римського розпочнеться зі зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і завершиться відвідуванням Стамбула та міста Ізнік на північному заході Туреччини, що є наріжним каменем християнської історії.
Очікується, що його перший виступ у Туреччині буде присвячено діалогу з ісламом у країні, де християни становлять лише 0,1% із 86 мільйонів мешканців, більшість із яких — мусульмани-суніти.
Головна мета поїздки Папи — відзначити 1700-річчя Першого Нікейського собору 325 року в Ізніку. Нікейський Символ віри формалізував деякі з основоположних християнських догматів і прийнятий переважною більшістю церков світу.
Очікується, що Папа Лев, чия Римо-католицька церква є найбільшою за кількістю вірян серед 2,3 мільярда християн світу, зустрінеться з іншими церковними лідерами в Туреччині, включаючи Патріарха Варфоломія І з Грецького православного патріархату в Стамбулі та Католикоса Гарегіна ІІ з Вірменської апостольської церкви.
Позитивний образ Папи в країні з мусульманською більшістю може зміцнити зв’язки між Анкарою та Вашингтоном, оскільки адміністрація США приділяє підвищену увагу християнській ідентичності та символіці.
Однак однією з перешкод може стати Халкінська духовна семінарія, закрита вже понад 50 років. У своєму останньому щорічному звіті про прогрес Туреччини в питанні вступу до ЄС Євросоюз розкритикував Анкару за тривале закриття Халкінської семінарії — претензію, яку підтримав Держдепартамент США.
Халкінська духовна семінарія на острові Хейбеліада, одному з Принцових островів біля узбережжя Стамбула, була заснована в 1844 році й була єдиним грецьким православним навчальним закладом, що готував священників, єпископів та інших служителів Східної православної церкви.
Семінарія Хейбеліада завжди сприймалася османськими та турецькими чиновниками як осередок підривної діяльності та платформа для іноземного втручання. Вона була закрита у 1971 році рішенням Конституційного суду Туреччини, який заборонив усі приватні вищі навчальні заклади. Хоча формально заборону скасували у 1984 році, через напружені греко-турецькі відносини навчальний заклад досі не відновив роботу.
Під час зустрічі президента Реджепа Таїпа Ердогана з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі 25 вересня Трамп зазначив, що Грецька православна церква звернулася до нього по допомогу у відновленні діяльності Халкінської семінарії. Після зустрічі Трампа та Ердогана Анкара розпочала переговори з Грецькою православною церквою про її відкриття.
Новина про можливе відновлення роботи семінарії зміцнює міжнародний авторитет Туреччини, а візит Папи ще більше посилює очікування. Так, Архиєпископ Елпідофор, народжений у Стамбулі голова Грецької православної архиєпископії Америки, очікує, що семінарія може бути відкрита у 2026 році, повідомляє Associated Press.
Окрім напруженості навколо семінарії, Ватикан та Стамбульська православна церква мають вирішити ще одне делікатне питання з Анкарою: екуменічний (вселенський) статус Стамбульської православної церкви.
Будучи першим серед рівних патріархів Грецької православної церкви, Варфоломій широко вважається лідером приблизно 300 мільйонів православних християн світу.
Анкара не визнає цей статус, називаючи його Грецьким православним патріархом «Фенер» — за назвою району на Золотому Розі в Стамбулі, де розташована його резиденція.
Турецький уряд стверджує, що патріархат є виключно місцевою релігійною організацією. Анкара побоюється, що цей титул може зазіхнути на суверенітет Туреччини та створити передумови для претензій незалежної держави, такої як Ватикан.
Туреччина наполягає, що титул свідчить про іноземний вплив на внутрішні релігійні справи та може спричинити посилення юридичних претензій і майнових прав патріархату. Вона також побоюється, що таке визнання може ускладнити дипломатичні відносини з Грецією та православним світом загалом, оскільки демонструватиме прихильність одному центру православ’я над іншими, що може порушити регіональний баланс і привернути увагу міжнародної спільноти.
Після зустрічі з Ердоганом в Анкарі в четвер Папа планує зустрітися з Патріархом Варфоломієм у Стамбулі в суботу. «Ми з Варфоломієм уже зустрічалися кілька разів, і я думаю, що це буде виняткова можливість сприяти єдності всіх християн», — заявив Лев журналістам пізно ввечері у вівторок.
Публічний образ Папи та Патріарха, які перебувають разом у Стамбулі, може візуально підсилити глобальний вплив Патріархату та активність Ватикану, знову викликаючи занепокоєння Анкари.
Внутрішня політика також відіграє роль, оскільки уряд прагне уникнути враження, що він надає перевагу нечисленній християнській меншині над мусульманською більшістю Туреччини.
Однак візит Папи до Стамбула стане сигналом підтримки діалогу між християнами та мусульманами в Туреччині, а також православно-католицьких відносин у ширшому сенсі. У межах свого візиту Папа планує відвідати історичну Блакитну мечеть Стамбула, сприяючи міжконфесійному діалогу.
Візит Папи також може допомогти Анкарі в її дипломатичній позиції щодо деяких міжнародних питань, у яких Папа, Патріарх і турецький уряд дотримуються спільної позиції. Серед них — війна в Газі, яку Ердоган і обидва християнські лідери критикували. Священнослужителі регіону зазначають, що рішуча підтримка Ватиканом палестинців у секторі Газа під час війни, спершу за Франциска, а тепер за Лева, зміцнила авторитет церкви серед мусульман.
Наприкінці візиту Папа має намір відслужити Святу месу в Стамбулі, яка, як очікується, збере тисячі християн і зміцнить імідж Туреччини як країни релігійної свободи, що часто ставиться під сумнів критиками уряду.
З Туреччини Папа вирушить до Лівану — ще однієї важливої для Ватикану країни регіону, яку вважають оплотом християн і прикладом релігійної терпимості.
Олександра Аппельберг, «Деталі».
Фото: AP Photo/Alessandra Tarantino
