“Я заплатила свою ціну за свідчення проти Біньяміна Нетаньягу. Настав час дати відсіч”

Рано вранці 6 жовтня 2016 року я ще не розуміла, в яку зону пожежі я потрапила. Раптом я опинилася серед безкінечної низки подій, які принесли розчарування, напругу та зміни. У той самий час я заручилася підтримкою чудових чесних людей, які прийняли мене і, по суті, зберегли країну.

Ранок починався дуже мирно, але потім задзвонив телефон — це був слідчий з відділу боротьби з корупцією Лахав 433. Я відразу зрозуміла, що це переломний момент, і моє життя кардинально зміниться.

Чітко пам’ятаю, як сиділа в кімнаті для допитів з голими білими стінами. Я думала про мого покійного батька, який завжди був опорою, прикладом і авторитетом для мене і моєї родини. І коли я сиділа там, я думала: як добре, що його вже немає серед живих, бо йому було б дуже важко пережити тривогу за мене.

Я ані на мить не сумнівалася, що повинна це зробити. Я знала, що мені доведеться заплатити високу ціну, але жодного разу не виникало вибору між моїми особистими міркуваннями і зобов’язаннями перед країною. Так мене виховували. І так я виховую своїх дочок.

Добре це чи погано, але я завжди була рішучою. Я вивчаю питання і приймаю рішення. І в цьому випадку мені не потрібно було думати двічі. Я знала, що законопослушний громадянин демократичної країни зобов’язаний підкорятися закону, а на допиті в поліції та в суді — говорити правду, всю правду і нічого, крім правди.

Я також знала, що переді мною відкриються ворота пекла, але я не могла собі уявити, наскільки це буде важко, як велика безодня зла, в яку деяких людей кидає інстинкт виживання.

Я завжди вважала і продовжую вважати, що лідер повинен бути набагато вище своїх людей і залишатися вірним пастирем для свого народу. Це відповідальність, обов’язки і нелегке тягар, а зовсім не привілеї.

Під час одного з допитів, коли мені пред’явили протокол допиту Сари Нетаньягу, я попросила внести в протокол, що її чоловік, прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, відповідає за добробут всіх ізраїльтян, і я очікую від нього саме такої поведінки.

Звісно, мене чекало розчарування. Багато пізніше, після того як я закінчила давати свідчення в суді, я зустріла адвоката, який представляв інтереси одного з обвинувачених у цих справах. Він висловив підтримку моїй безкомпромісній боротьбі з моїми переслідувачами. Я просто засміялася. Потім він сказав, що люди, які переслідують мене, шкодять і самим обвинуваченим.

Знаючи справи, пов’язані з організованою злочинністю, я відповіла, що я б воліла давати свідчення по відомій справі «Дело 512» і впевнена, що злочинці поводилися б зі мною краще, маючи якийсь кодекс честі, і мені не довелося б пройти через той пекло, в який мене кидають прихильники нинішніх обвинувачених.

Де прем’єр-міністр? Чому він не поводиться як лідер? Хіба він не повинен чітко висловитися і засудити моїх переслідувачів? Де президент Ізраїлю? Де міністри, особливо жінки-містери? Ці люди миттєво нападають на будь-кого, хто так чи інакше «ставить під загрозу» подальше виживання вождя, а отже, й їх самих.

Той, хто дійсно любить цю країну і хоче, щоб вона вижила і процвітала, повинен бути твердим для народу і не брати участі, навіть пасивно, у переслідуванні громадянина, якого держава Ізраїль закликала виконати основний громадянський обов’язок, що не підлягає інтерпретації та особистим рішенням. Тільки уявіть собі, що цей страшний хрестовий похід почали проти ваших близьких.

Як ми дійшли до того, що можна просто взяти і спробувати остаточно роздавити людину, зламати її життя і життя її родини? Звідки береться таке зло і жорстокість? Хто ці люди, які готові писати такі огидні речі, наповнені графічними сексуальними описами і принизливими висловлюваннями про моє тіло, мою зовнішність, мою жіночність, моїх дочок, мою родину? Про те, як я докотилася до такого стану?

Хто вони — бажаючі мені мученицької смерті, вигадуючи теорії змови, стверджуючи, що я придбала свій будинок в результаті сумнівних угод, погрожуючи вічно переслідувати мене і мою родину? Хто розкидає прокляття і наклеп, хто вигадує історії про романтичні похождения, які потім поширюють впливові блогери?

Хто одержимий ненавистю до мене і нестримно переслідує мене досі? І навіщо вони це роблять?

Я мовчала, поки не закінчила давати свідчення в Єрусалимському окружному суді. Закінчивши давати свідчення, я вирішила перетворитися з жертви на переслідувача. Я вимагаю справедливості для себе і досягну правди і справедливості. Я вирішила, що не здамся, що буду боротися зі своїми кривдниками всіма силами.

Я не відчуваю до них ані краплі співчуття. Це люди, чиє життя набуло сенсу тільки тому, що вони співпрацювали зі злом. Я їх зневажаю. Історія без церемоній викине їх на смітник. Але спочатку вони заплатять. Вони заплатять за свої злочини і стануть паріями.

На моєму боці чудові люди. У мене є неймовірна родина, яка дуже переживала, але все одно підтримувала мене. У мене є чудові друзі, яким небайдужа доля країни і які надають мені професійну, соціальну і моральну підтримку. Завдяки цій величезній силі боротьба набуває форми і імпульсу.

Так народжується нація. Вона розцвітає заново, коли є першопрохідці. Боротьба приносить результати. Люди більше не хочуть терпіти порочні теорії змови, наклеп і насильство; тепер вони розуміють, яку небезпеку таїть у собі спроба ігнорувати ці речі.

Я щаслива від серцевої підтримки, яку мені надають люди, що зустрічаються на моєму шляху. Надії, яка б’ється в наших серцях. Кращі дні настануть завдяки духу і моральній силі народу цієї країни. За добром стоїть більшість, і з ним ми переможемо.

Хадас Кляйн, ключовий свідок у справі 1000, де прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу обвинувачується у шахрайстві та зловживанні довірою через подарунки, які він нібито отримав — на сотні тисяч шекелів — від таких бізнесменів, як Арнон Мільчен, особистим помічником якого була Кляйн.

Фото: Моті Мільрод