WSJ: Ось що довелося пережити у полоні звільненим заручникам
Американське видання The Wall Street Journal (WSJ) повідомляє у деталях, що довелося перенести заручникам, яких 9 червня звільнив Ізраїль у секторі Газа.
41-річний Шломі Зів, 27-річний Андрій Козлов та 22-річний Альмог Меїр Джан утримувалися разом в одній темній кімнаті у приватному будинку в центрі житлового кварталу в таборі Нусейрат.
Єдиний канал зв’язку із зовнішнім світом був через охоронців, які приносили їжу і періодично з них знущалися. Заручники чули, як у тому ж будинку під ними жила сім’я з дітьми, але вони за ці місяці жодного разу не зіткнулися з цими людьми віч-на-віч.
Якось сім’я кудись поїхала, і бойовики дозволили ізраїльтянам спуститися вниз і дали можливість скористатися кухнею.
Бойовики, які охороняли ізраїльтян, карали бранців, якщо ті порушували встановлені ними правила. У якості покарання їх закривали у ванній кімнаті або вкривали кількома теплими ковдрами у спекотний день. Терористи регулярно погрожували вбити заручників.
Заручники проводили час за грою в карти, вивчаючи арабську, навчаючи один одного івриту (Олексій Козлов) та російській (Альмог Меїр Джан), а також ведучи щоденники.
Усі троє стали близькими друзями, і це те, що допомогло їм пережити важкі дні полону.
Охоронці періодично намагалися психологічно зламати їх, розповідаючи, що всім на них начхати і ніхто за ними не прийде.
Якось заручникам дозволили подивитися телевізор, включивши телеканал «Аль-Джазіра» арабською мовою. Катарські журналісти показали демонстрації за визволення заручників у Тель-Авіві за участю близьких викрадених ізраїльтян. Альмог навіть побачив, як хтось у натовпі тримав плакат із його портретом. Так співпало, що саме цього дня він мав день народження. Заручники спеціально фіксували дати, щоб розуміти, скільки часу вони перебувають у полоні.
Усі троє були захоплені у полон на музичному фестивалі «Нова», як і четверта заручниця, 26-річна Ноа Аргамані, яку тримали окремо від решти в іншій будівлі, яка знаходилася приблизно за 200 метрів від першого.
Ізраїльські силовики звернулися до звільнених заручників та їхніх близьких із проханням не розповідати подробиці полону.
Звільнені наприкінці листопада заручники згодом заговорили і почали розповідати про умови свого утримання: про те, що їх тримали в підземних тунелях, про психологічне, фізичне та сексуальне насильство.
Четверо звільнених заручників посміхалися на відео, опублікованих після їхнього повернення до Ізраїлю. Ніхто з них не виглядав виснаженим. Але доктор Ітай Песах, який лікував звільнених заручників із початку війни, сказав, що вони перенесли «фізичні та моральні тортури». Те, що вони посміхалися, спричинене високим рівнем адреналіну внаслідок звільнення. Так, за словами дядька Альмога Меїра, усі четверо викрадених не бачили сонячного світла вісім місяців.
З’ясувалося, що заручників-чоловіків утримувалися в будинку сім’ї Альджамаль, у якому проживали журналіст Абдулла Альджамаль та його батько Ахмед, лікар та імам невеликої мечеті ХАМАСу. Обох було вбито під час штурму. Сусіди розповіли, що давно знали про приналежність обох до ХАМАСу.
Операція зі звільнення заручників призвела до тяжких боїв на жвавій вулиці табору Нусейрат. За даними структур, пов’язаних з ХАМАСом, загинули 274 людини і ще 700 було поранено під час авіадударів, артобстрілів і стрільби з легкої зброї. За даними ЦАХАЛу, загинули та поранені близько 100 людей, включаючи бойовиків ХАМАСу та цивільних, які випадково опинилися на місці.
Успішна операція з порятунку змусить ХАМАС змінити методи приховування заручників, але не обов’язково призведе до погіршення умов, у яких вони утримуються, сказав палестинський політолог Юніс Аль-Зураї. “Вони, швидше за все, стежитимуть за тим, щоб в одному місці знаходилося не більше одного заручника, і часто переміщатимуть заручників, щоб уникнути виявлення”, – пояснив він.
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
