Washington Post: Байден не дав почати війну з «Хізбаллою» рік тому і погрожував після ліквідацій у Бейруті
Коли після 7 жовтня до Ізраїлю прилетіли міністр оборони Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен, перед ними стояло подвійне завдання: продемонструвати підтримку США і відмовити від наземної операції в секторі Газа. Цей та інші приклади американського тиску на Ізраїль за час цієї війни детально викладені в новому дослідженні Washington Post.
«Американці прислали трьох генералів з досвідом роботи в Іраку, які намагалися нас залякати тим, що кожного дня ми будемо втрачати по 200 солдатів», — розповідав журналістам про перші дні війни ізраїльський чиновник.
Коли наземна операція все ж таки почалася, саме США зробили все можливе, щоб змусити Ізраїль постачати в Газу гуманітарну допомогу. Одночасно з цим американська адміністрація переконала Біньяміна Нетаніягу не починати війну в Лівані. «Хізбалла» палила північ країни, десятки тисяч ізраїльтян місяцями сиділи в евакуації, а спецпредставник Білого дому Амос Хохштейн безуспішно намагався досягти перемир’я з терористами дипломатичним шляхом.
«У нас є певні цілі в регіоні і… по суті, ми не змогли досягти жодної з них, — констатує експерт з Близького Сходу Валі Наср, колишній декан Школи передових міжнародних досліджень Університету Джонса Хопкінса. — При всій цій інтенсивній дипломатії, чи посилила вона наш лідерський статус у світі як сили, що визначає події? Минулий рік свідчить, що ні».
Проблемою для Ізраїлю було те, що американські цілі з самого початку сильно відрізнялися від ізраїльських. Атака 7 жовтня зламала плани, над якими адміністрація Джо Байдена працювала довгі роки. Наприкінці вересня 2023 року на саміті «Великої двадцятки» президент США говорив про «переломний момент в історії». Про нормалізацію відносин Саудівської Аравії з Ізраїлем і створення торгового коридору через країни Затоки в Індію – альтернативи китайському мегапроекту «Один пояс, один шлях». І після нападу ХАМАСу на Ізраїль Байден робив все, щоб врятувати ці плани і знизити інтенсивність конфлікту.
До всього цього домішувалася і внутрішня політика. Адже частина демократичного електорату з самого початку стояла на антиізраїльських позиціях. Щоб продемонструвати турботу про жителів Гази, США побудували пірс для гуманітарної допомоги і скидали їжу та ліки з літаків. Але це не допомагало. Прихильники ХАМАСу все активніше мітингували в Америці.
Іншою важливою метою США було убезпечити американські сили на Близькому Сході від нападу іранських проксі в Іраку та Сирії. Тому великим ударом для Білого дому стала атака на будівлю в Дамаску і вбивство командирів КСІР. Помічники Байдена якраз прилетіли до Ізраїлю, щоб вчергове суворо застерегти від операції в Рафіасі, і новина стала для них шоком.
Після першого іранського обстрілу Ізраїлю Байден наполягав, щоб Ізраїль не відповідав. «Нехай на цьому все закінчиться», — говорив він. І навіть демонстраційний майже без наслідків ізраїльський удар по іранському військовому об’єкту був порушенням американської волі.
Наступним ударом по американській політиці стримування Ізраїлю стала операція в Рафіасі. Після багатьох місяців затримки ЦАХАЛ увійшов у південний оплот ХАМАСу, і це не призвело до гуманітарної катастрофи, яку довго до цього пророкували США. Правда, в Білому домі досі є ті, хто вважає, що катастрофа сталася.
«Страждання переміщеного населення Гази з Рафіаха в реальності виявилися навіть більшими, ніж ми передбачали», — стверджує в розмові з Washington Post американський дипломат Девід Саттерфілд, якого Байден викликав з відставки, щоб займатися гуманітарними питаннями в секторі Газа.
Наступною поразкою американської дипломатії стали ліквідація Фуада Шукра в Бейруті та Ісмаїла Ханії в Тегерані.
«Після удару по Шукру ми ясно дали зрозуміти, що превентивний удар, в якому вони є агресором, сильно відрізняється від самозахисту», — цитують журналісти високопоставленого представника Пентагону.
Американські чиновники одразу ж почали відмовляти Ізраїль від конфронтації з «Хізбаллою». Для цього в серпні до Єрусалиму знову прилетів Блінкен. «Якщо ви зробите щось велике, це буде сприйнято як безвідповідальна поведінка, не лише «Хізбаллою» та Іраном, але й багатьма вашими друзями. І ви справді не можете дозволити собі зробити це в даний момент», — переказує послання Блінкена один американський чиновник.
Але це вже не працювало. Ізраїль все менше слухався американських порад. Фінальною точкою стало усунення Насралли в Бейруті, про яке Байдена навіть не попередили.
Фото: AP/Susan Walsh
