Визнання Палестини: Ізраїль стоїть перед доленосними рішеннями
Велика Британія, Канада та Австралія, найбільші країни Британської Співдружності, одна за одною оголосили про визнання палестинської держави. Цей крок посилює тиск на Ізраїль і викликає запитання щодо його відповіді: поширення суверенітету на Західний берег, дипломатична ескалація з Францією — і загроза для «Угод Авраама».
Важко сказати, що в Ізраїлі були здивовані хвилею визнань палестинської держави за один день — радше навіть можна сказати, що цього очікували.
Момент, коли Канада, Австралія та Велика Британія — три ключові країни Британської Співдружності — майже одночасно, о 16:00, оголосили про визнання Палестини, продемонстрував зразкову, хоч і неофіційну, координацію.
Хоча може здатися, що світ перевертається, насправді це не має практичного значення «на місцях»: реальність не змінюється, мова не йде про рішення Ради Безпеки ООН, де у США є право вето. Важливо також пам’ятати: ще до цього буремного вечора Палестину визнали 141 країна. То чому ж усе ж виникає відчуття дипломатичного цунамі?
Тому що сукупність цих заяв створює критичну масу, яка впливає на світову громадську думку та посилює тиск на Ізраїль. США, які продовжують беззастережно підтримувати Ізраїль, опиняються дедалі більш ізольованими на міжнародній арені. Це певний ризик: з одного боку, США залишаються міцною опорою Ізраїлю, а з іншого — зростає перспектива ізоляції.
Які ж варіанти має Ізраїль у цій ситуації? На порядку денному — крок зі встановлення суверенітету над Юдеєю та Самарією, принаймні над такими районами, як долина річки Йордан і північ Мертвого моря. Прем’єр-міністр вагається, але вважається, що у Білому домі навряд чи накладуть вето. Про це прямо попереджав своїх європейських колег держсекретар США Рубіо: одностороннє визнання палестинської держави призведе до односторонніх відповідних кроків Ізраїлю. Рубіо повторив це й під час візиту до Ізраїлю минулого тижня.
Але якщо з Європою ще можна впоратися, то справжня складність — у Перській затоці: стійкість «Угод Авраама» тримається на тонкому балансі. Прем’єр-міністр отримує запевнення, що анексію можна буде погодити і з країнами Затоки, але на практиці цього поки що не сталося. Можливо, ситуація проясниться на зустрічі Трампа й Нетаніягу наступного понеділка у Вашингтоні.
Ще один варіант — відповідь Франції, яка відіграла провідну роль у хвилі визнань. Можливі кроки включають закриття французького консульства й навіть заходи проти французьких об’єктів в Ізраїлі. Це стало б очевидним сигналом невдоволення. Втім, як повідомили джерела Le Figaro, Франція попередила: на такий крок послідує жорстка реакція — можлива дипломатична ескалація й навіть висилка ізраїльських дипломатів із Парижа.
Ідан Кволер, Walla
На фото: Біньямін Нетаніягу. Фото: Abir Sultan Pool Photo via AP
