Вибори в Польщі: на кону – переписування історії Голокосту
У Польщі сьогодні проходить вирішальний другий тур президентських виборів. Боротьба йде між Рафалом Тшасковським, ліберально-центристським мером Варшави, та правим істориком Каролем Навроцьким. У центрі дебатів опинилися не лише питання економіки та державного управління, а й минуле Польщі, історія її жителів-євреїв та питання національної відповідальності.
Кандидати пропонують зовсім різні бачення Польщі. 53-річний Тшасковський, син джазового музиканта, що здобув освіту в Оксфорді, відстоює ліберальний порядок денний, який підкреслює важливість прав жінок та міцних зв’язків з Європейським союзом і НАТО.
42-річний Навроцький, історик, якого підтримала адміністрація Трампа, позиціонував себе як новачка без політичного багажу. Він хоче, щоб Польща йшла шляхом, натхненним Трампом, і вважає ключовим союзником Варшави Вашингтон, а не Брюссель.
Навроцького підтримує права партія «Право і справедливість», яка керувала Польщею з 2015 по 2023 рік. Партія ізолювала Польщу від ЄС, піддавалася критиці за підрив демократичних норм та посилення державного контролю над судовою системою, ЗМІ і навіть польською історією.
«Право і справедливість» просувала історичні наративи про польську жертовність і опір нацистам, водночас делегітимізуючи дослідження польського антисемітизму або поляків, які вбивали євреїв. У 2018 році в країні був прийнятий закон, що забороняє звинувачувати Польщу або польський народ у співучасті в нацистських злочинах, що мало стримуючий вплив на історичні дослідження.
Так, у 2021 році розпочався судовий процес над істориками Яном Грабовським та Барбарою Енгелькінг, яких звинуватили в наклепі на покійного польського мера в їхній книзі про співпрацю поляків з німцями «Ніч без кінця». Вчені подали апеляцію і виграли справу, але вони досі викликають лють у деяких правих політиків, таких як Навроцький, який очолює Інститут національної пам’яті, що просуває націоналістичні наративи про Голокост.
Тшасковський виграв перший тур президентських перегонів 18 травня з несподівано невеликим відривом, набравши 31% голосів проти 30% у Навроцького. Кандидати крайньо правого толку Славомір Ментцен та Гжегож Браун зайняли третє і четверте місця.
Тепер Навроцький апелює до їхніх виборців, щоб отримати більше голосів. Він підписав список вимог Ментцена, таких як відмова ратифікувати вступ України до НАТО, відправляти польських солдатів в Україну або розширити повноваження ЄС.
Він також не гребував пошуком підтримки Брауна, який зробив антисемітизм особливістю своєї кампанії. На дебатах перед першим туром виборів Браун запитав своїх суперників, що вони планують робити з «іудаїзацією» Польщі. У 2023 році Браун вогнегасником загасив ханукальні свічки в парламенті. Цього року він порушив хвилину мовчання пам’яті про Голокост, щоб засудити «геноцид у Газі». На його передвиборчих плакатах він позував з вогнегасником.
Навроцький сказав Брауну, що боротиметься з «усіма огидними нападками» на Польщу з боку дослідників Голокосту, і раніше обіцяв покласти край традиції запалювати ханукальні свічки в президентському палаці.
Роль президента в Польщі обмежена, і в основному влада належить парламенту та прем’єр-міністру. Тим не менш, президент може накласти вето майже на будь-який закон, прийнятий парламентом, за винятком бюджету, і командує армією. Президентські вибори також мають набагато вищу явку, ніж парламентські вибори, що робить їх більш надійним барометром суспільних настроїв.
Польща є важливим членом ЄС і НАТО, і союзники уважно стежать за цими виборами, які сприймаються як сигнал про траєкторію країни. Перемога Тшасковського дозволить ліберальному прем’єр-міністру Дональду Туску повернути Варшаву в центр мейнстріму ЄС, тоді як Навроцький на посаді президента зможе зруйнувати більшу частину реформаторської програми Туска.
У контексті історичної пам’яті нинішні перегони важливі ще й тому, що саме президент схвалює присудження професорських посад, пише JTA. Так, колишній президент Анджей Дуда, прихильник партії «Право і справедливість», відмовився призначити єврейського вченого Міхала Білевича, який досліджує антисемітизм, штатним професором Варшавського університету. Якщо президентом стане Навроцький, він напевно використовуватиме цю владу для перегляду досліджень у галузі історії Другої світової війни та Голокосту.
Автор: Олександра Аппельберг
На фото: Кароль Навроцький
Фото: AP Photo/Czarek Sokolowski
