Вибір, який терзає Нетаньягу напередодні поїздки до Білого дому
Настають вирішальні дні. На початку тижня Нетаньягу вилітає до Вашингтона — вже втретє за час президентства Трампа. Нетаньягу дуже любить Вашингтон. І Нью-Йорк. І Флориду. Загалом, він обожнює Америку. На думку багатьох, він почувається там як удома — навіть більше, ніж в Ізраїлі. Мова, телеканали, газети, їжа, атмосфера, безліч знайомих, яких він знає десятки років.
У Вашингтоні подружжя Нетаньягу віддає перевагу розкішному готелю Mayflower. Люкси там величезні — розміром із пів футбольного поля, лобі нагадує палац, гігантські люстри, гарні килими. Найбагатший американський сніданок: чудові мафіни, тости з авокадо та яйцями, панкейки, відмінний лосось і ще безліч смаколиків, які так полюбляють Нетаньягу.
Цього разу він вирушає у візит, щоб розрахуватися з боргами. Президент Трамп у серії інтерв’ю, дописів і заяв у прямому ефірі оголосив власним голосом — у вівторок рано-вранці за ізраїльським часом: «Я збираюся тиснути на Нетаньягу з вимогою завершити війну в Газі. Щоправда, і сам Нетаньягу хоче закінчити війну в Газі». За кілька годин він написав: «Ізраїль погодився на умови 60-денного припинення вогню. Я пропоную ХАМАСу дати позитивну відповідь. Кращої пропозиції не буде».
Поки ХАМАС обдумує пропозицію, Газа вже повністю зруйнована, а Бен-Гвір розігріває свою передвиборчу кампанію. У середу вранці він опублікував заяву, в якій закликав Смотрича діяти спільно проти угоди щодо заручників. Смотрич поспішив відповісти, що не обговорював це з Бен-Гвіром і що йдеться лише про пресреліз від імені голови «Оцма Йегудіт».
Після війни з Іраном, особливо після великої перемоги, в політичній системі Ізраїлю переважала думка, що Нетаньягу піде на угоду щодо Гази. Він завершить війну, укладе домовленість про повернення заручників, віддасть наказ про виведення ЦАХАЛу і спрямовуватиметься до швидкої нормалізації відносин — із Саудівською Аравією, Сирією, а може, навіть із Ліваном. Великі угоди, великі інвестиції, величезні гроші, які піднімуть ізраїльську економіку після майже двох років важкої війни. Один із високопосадовців «Лікуду» сказав одразу після війни: «Бібі знову в сідлі. Зараз він різко набере мандати, ще кілька здобутків — і він виграє вибори в одну хвіртку. Усі, хто вже в тисячний раз його поховав, знову жорстоко помилилися».
А потім, як відомо, з’явилися опитування. Від Walla, від 12 каналу, від Маарів — і в усіх блок Нетаньягу набирає близько 48–49, максимум 50 мандатів. Далеко до заповітних 61. З такими цифрами на вибори не йдуть. І на тлі невтішних опитувань, враховуючи, що перемога у війні з Іраном не принесла йому різкого зростання мандатів, його залежність від Бен-Гвіра і Смотрича стає дуже серйозною. Він украй потребує їх. Він не може їх розлютити. Він не може ризикувати виборами, які можуть знову завести його в опозицію, прискорити судовий процес — уже не такий, як нинішній — і зрештою призвести до ув’язнення. А всі, хто знає Нетаньягу, розуміють: він готовий поставити на карту все — окрім власного майбутнього. Тут він проводить межу. У кожного фокуса є межа.
А вибір — болісний: сказати «ні» президентові США, який щойно бомбив за тебе ядерні об’єкти Ірану, — не варіант. Достатньо глянути, як він обернувся проти свого близького друга й покровителя на виборах, який вклав у його кампанію близько 350 мільйонів доларів, — Ілона Маска. Поглянеш — і здригнешся. «Обернувся» — це ще м’яко сказано. Зараз Трамп веде кампанію проти електромобілів, б’є просто по Tesla Маска, і навіть кажуть, що він може вислати його зі США. Нетаньягу це бачить і засвоює: з Трампом сваритися не можна. Він чудово пам’ятає, що Трамп зробив із ним, коли той у 2020 році опублікував відео з привітанням із нагоди обрання Джо Байдена. Знадобилися роки, щоб його умиротворити.
Але з іншого боку — Смотрич і Бен-Гвір. Обидва — у стані політичного занепаду. Бен-Гвір втрачає мандати на користь Нетаньягу — за останніми опитуваннями в нього 6–7 мандатів.
Смотрич уже й забув, як виглядає прохідний бар’єр з позитивного боку. Тож обоє — і сам Нетаньягу також — розуміють: вони цілком можуть піти на вибори саме з цією темою. Кампанія в них готова: ми — справжній правий табір, не Нетаньягу і не «Лікуд». Ми повалили уряд із принципу — можливо, найважливішого принципу — безпеки Ізраїлю. Ми не погодилися підтримати угоду з ХАМАСом, яка залишає його живим і зухвалим у Газі, готовим до наступної різанини.
І є ще суд у «тисячній справі». Не помиліться — цей суд дуже сильно непокоїть Нетаньягу. Тривожить до жаху. Виявилося, що справи зовсім не розвалилися — тільки у пропагандистів таке враження. Зараз Нетаньягу проходить перехресний допит. Останні три засідання, на яких він давав свідчення, були невдалими. Він брехав, суперечив сам собі, плутався. Це не прогулянка в парку, як прямий допит, під час якого його адвокат Аміт Хадад «підкидав м’ячі» — питання в стилі «Це ваше життя». Перехресний допит — жорсткий і болісний. Це зіткнення з брехнею, з показаннями свідків обвинувачення, з компрометувальними документами тощо.
А Нетаньягу, який після приголомшливої війни з Іраном відчуває себе на вершині світу, менш за все хоче опинитися перед трьома своїми суддями. Це його терзає, дратує, принижує. Тому він паралельно веде кампанію й проти продовження суду. Президент Трамп публікує дописи із закликами припинити процес. З’являються витоки про спроби домовитися щодо визнання провини, про амністію. І головне — нескінченні прохання про перенесення засідань, підкріплені свідченнями голови «Моссаду» і начальника АМАНу. А судді — хоч і «всього лише» окружного суду, але поважні й досвідчені — коли до них у залу заходять ті, хто щойно бив по Ірану, і пояснюють, чому важливо звільнити Нетаньягу від надання свідчень «у зв’язку з безпековими та політичними обставинами», — також здаються.
Хіба вони будуть шкодити безпеці Ізраїлю? Заважати звільненню заручників? Тож цього тижня свідчень немає, наступного він летить до Вашингтона, а 21 липня суд іде у відпустку до 5 вересня. І Нетаньягу, чемпіон із затягування, знає: до того часу щось станеться. Може, пан помре. Може, собака. А може, й обоє. А далі — будь що буде.
Автор: Барак Сарі
Джерело: Walla
Фото: Abir Sultan / Pool Photo via AP
