«Ви збудували тунель, де їх убили!». Нетаніягу зустрівся із сім’єю вбитого заручника, записи потрапили до ЗМІ

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу разом із дружиною зустрівся із сім’єю вбитого в секторі Газа заручника – Орі Даніно. 25-річний Орі, старший сержант ЦАХАЛу, був серед шістьох заручників, розстріляних терористами, чиї тіла було виявлено ЦАХАЛом у Рафіасі 31 серпня.

Розмова була дуже важкою. Батько Орі, рабин Ельханан Даніно почав дорікати  прем’єр-міністру. А Сара Нетаніягу почала сперечатися з рідними викраденого.

Уривки із запису розмови оприлюднила сьогодні радіостанція «Кан решит бет».

Прем’єр-міністр звернувся до батьків Орі: «Я хочу сказати вам, що ми молилися і сподівалися повернути його та інших, але не змогли. Я перепрошую за те, що ми не змогли зробити це».

Батько Орі, рабин Ельханан, відповів йому: «Досить возитися з дурницями і влаштовувати сварки та розбрати. Без єдності ми не матимемо цієї країни. Будь ласка, закрийте свій офіс на десять хвилин на день, сядьте та подумайте, в чому полягають єврейські цінності, які ви несете. Побудьте наодинці зі своїм Творцем і подумайте, де він у вашій картині світу».

«Ця катастрофа сталася через поділ і розкол [в ізраїльському суспільстві], це зрозуміло як день. Не займайтеся дрібною та дешевою політикою та махінаціями, людське життя – безцінне», – продовжив Ельханан.

«Я звертаюся до вас заради інших, хто там залишився (…) Бог дарував мені диво, мого сина поховано на Святій горі у Святому місті [Орі Даніно, як і інших солдатів, поховали на військовому цвинтарі на горі Герцля в Єрусалимі]. Поховати ціле тіло – тепер це вважається дивом? До чого ти довів нас! До чого ми дійшли? Що сталося з тобою? Прокинься!» – вигукнув скорботний батько.

«Зміцнюй єдність і любов до Ізраїлю. Досить махінацій та нісенітниці! Давай, ти ж лідер! Вибраний, відправлений керувати. Відмовся від цієї нісенітниці, надто багато сторонніх речей», – продовжив Ельханан. На це Нетаніягу відповів питанням: “Яких речей”?

«Досить возитися з боротьбою за мандати, вистачить дивитися на опитування і гадати, що принесе [додаткові голоси виборців], а що ні. Зупиніться. Я дійсно не знаю, чи була можливість для угоди чи ні. Але вибачте мені, пане міністре, все це сталося у вашу зміну. Мій син був убитий у тунелі, який збудували у вашу зміну. Вибачте мені. Але ви були при владі багато років, бетон і долари надходили до Гази за вашого правління!»

«Щодо розмов, ми мовчали всі ці 11 місяців, тому що ми віримо в Господа. А тепер замовчіть ви – і подумайте про ті єврейські цінності, які ви несете».

У розмову також вступив один із братів загиблого Орі. Він сказав: «Життя безцінне. Я питаю, чи все це допоможе повернути їх [заручників]. Ми більше не можемо. Нам, за благословенням Божим, пощастило, що Орі поховають на горі Герцля. Але там, на горі Герцля, з’явиться ще кілька могил! Досить! Скільки крові вже пролилося. Ми не живемо мечем, ми не освячуємо смерть, ми освячуємо життя. Народ Ізраїлю освячує життя».

Біньямін Нетаніягу у відповідь заявив: «У 22 роки я увірвався у викрадений літак, щоб звільнити заручників, я був поранений. Через чотири роки загинув мій старший брат. Я розумію, що означає втратити брата, так? (Брат Біньяміна Нетаніягу Йонатан загинув під час звільнення заручників в операції «Ентеббе»).

Брат Орі вигукнув: Ні, ти не розумієш! Ти зробив кар’єру на пам’яті брата, годі вже! Я поховав свого брата!

Ельханан додав: «Ми вже досить раз чули це. Поверніться у свої 22 роки. Подумайте про те, що було у вас у голові тоді. І відніміть наступні 50 років».

Брат загиблого додав: Ваш брат був справжнім героєм Ізраїлю. І куди це все пропало? Я не знаю.

Прем’єр-міністр Нетаніягу: Мені знайомі ці почуття. Ваш плач та горе так зрозуміло. Нема ні дня, ні ночі. Все нагадує про загиблого і так неймовірно боляче. Ви казали, що ми не живемо мечем. Але відповідь така: якщо у нас в руках немає меча – то ми від меча загинемо. Тут ми зіткнулися із монстрами»

Ельханан: Ви нічого не робили з цим монстром 15 років. 15 років ви сиділи тихо та нічого не робили».

Нетаніягу: «Ми не сиділи тихо».

Ельханан: «Це ви забезпечили їх – мечами, тунелями та доларами. Ви нічого не зробили [щоб запобігти цьому]».

Нетаніягу: “Ельханан, я можу вам відповісти, але волію не відповідати”.

Ельханан: «Я не вдаватимуся в подробиці, але ми слухали те, що ви говорили, протягом 15 років. По Орі залишиться гарна пам’ять, а як пам’ятатимуть вас? Якщо ви не змінитеся, вас пам’ятатимуть інакше. Абсолютно по-іншому».

Нетаніягу: «Справа не в мені, і не важливо, якою мене пам’ятатимуть (…) Важлива наша країна, наше існування, наша земля, наша спадщина. Ось що важливе. Ви маєте право думати про те, що думаєте, і я це поважаю».

Ельханан: «У вас не буде місця на небесах, доки ви не виявите справжнє єврейське серце та цінності».

Нетаніягу: «І як це станеться?»

Ельханан: Ви тепер питаєте? Після 15 років бездіяльності? Якби ви поводилися так, як у 22 роки, із справжнім сіонізмом…. Якби ви виключили 50 років політики пізніше, ви б убили монстра (ХАМАС), коли він був маленьким. Навіщо чекати, поки він стане монстром?

Потім до розмови включилася дружина прем’єр-міністра Сара Нетаніягу. Вона звернулася до батька загиблого солдата: «На жаль, ви… Я знаю, що вам дуже боляче, але ви, рабин Ельханан, просто повторюєте слова, які вам кажуть».

Ельханан здивувався: «Ви, мабуть, мене не знаєте. Ви не знаєте, хто я.

Сара Нетаніягу у відповідь запитала: «А ви знаєте, чим він [Біньямін Нетаніягу] займався 15 років?»

У розмову знову вступив її чоловік. «Послухайте, я можу зупинитись, а ви можете не слухати. Я вас почув і зрозумів», – сказав він.

Потім Нетаніягу почав розповідати про іранську загрозу.

«Ми боремося із жорстоким ворогом. Цим ворогом є Іран. І ось уже 15 чи 20 років я борюся за те, щоб пояснити народу Ізраїлю та всьому світу, що цей ворог прийшов, щоб знищити нас. Він використовує проксі-сили, створює атомну бомбу, щоб скинути її на нас. І я боротимуся з ним, тому що, якщо я не боротимуся, ми всі будемо знищені», — заявив він.

“Я не скажу вам, що відбувалося за лаштунками”, – продовжив скаржитися Нетаніягу. “Ти був зовсім один”, – додала дружина прем’єр-міністра.

“Один, проти всього світу, проти президента США”, – продовжив Нетаніягу. “І проти армійського керівництва”, – додала Сара Нетаніягу.

Надалі дружина прем’єр-міністра ще як мінімум один раз спробувала дорікнути військовим у тому, що ті нібито протистояли Нетаніягу.

Біньямін Нетаніягу: «Я тут, щоб врятувати народ Ізраїлю, бо Бог дав нам можливість повернутися на світову арену і жити у своїй країні, а вони [вороги] йдуть, щоб знищити нас. Тому я не говоритиму з вами про ці 15 років, про свої дії, про боротьбу».

Сара Нетаніягу: «Поговоримо про 15 років, про керівників армії, які не дали…»

Біньямін Нетаніягу: «Я не про це говоритиму. Я не хочу про це говорити. Це була боротьба з усіх можливих напрямів».

Фото: Еміль Сальман