Вплив, валюта, поступки: якими можуть бути переговори між США та Іраном?
Протягом усієї війни та аж до припинення вогню з Ізраїлем Іран послідовно наголошував на своїй прихильності до дипломатії. Міністр закордонних справ Аббас Аракчі заявив, що Іран воює з Ізраїлем, а не з США, попри «доведене партнерство Вашингтона з Ізраїлем».
У відповідь на удар адміністрації Трампа по ядерному об’єкту у Фордо Іран завдав ракетного удару по американській базі Аль-Удейд у Катарі — й навіть тоді лише після координації з катарською владою та попередження.
Навіть зараз, після серії масованих атак на ядерні об’єкти Ірану та взаємних ударів між Іраном і Ізраїлем, дипломатичний канал залишається відкритим. Державою, що зараз відповідає за збереження цього каналу, є Катар — та сама країна, яка «погодилася» з іранським планом удару по американській базі на своїй території. Катар відігравав ключову посередницьку роль і раніше — він організовував угоду про виведення американських військ з Афганістану та обмін ув’язненими за президентства Байдена.
У травні під час візиту Дональда Трампа до Катару він звернувся до еміра Таміма бін Хамада Аль Тані з проханням посприяти переговорам з Іраном:
«Сподіваюся, ви зможете допомогти з іранським питанням. Це небезпечна ситуація, і ми хочемо вчинити правильно, врятувавши мільйони життів», — сказав Трамп.
Через три дні після вечері з шейхом Тамімом та обіцянки катарських інвестицій на $400 млрд, прем’єр-міністр Катару шейх Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані вилетів до Тегерана на переговори з президентом Масудом Пезешкіяном та главою МЗС Аракчі.
Міністр закордонних справ Оману Бадр бін Хамад аль-Бусаїді також був присутній, однак джерела Haaretz зазначають: головну роль відігравав Аль Тані. Він передав іранцям як попередження від Трампа, так і заклик домовитись щодо обмеження збагачення урану.
Іран відкинув посередництво ОАЕ, вказавши на їхні зв’язки з Ізраїлем, і надав перевагу Оману, який приймав перший раунд переговорів. Водночас Катар залишався активним гравцем за лаштунками. Його глибокі економічні зв’язки з Іраном, зокрема розробка найбільшого у світі газового родовища, зробили його важливою фігурою.
Ці зв’язки посилилися у 2017 році, коли Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн і Єгипет оголосили економічну блокаду Катару. Іран і Туреччина тоді підтримали Катар, зокрема Іран відкрив своє небо для постачання товарів із Туреччини.
«Катар і Іран — це сестринські держави, які неможливо роз’єднати», — сказав журналіст із Катару для Haaretz. — «Ці відносини показують, що інтереси важливіші за релігійні відмінності».
Спочатку Трамп підтримував блокаду, але згодом сприяв її зняттю. Тепер питання полягає в тому, чи зможе Катар переконати Іран не лише повернутися за стіл переговорів, а й погодитись на виведення процесу збагачення урану за межі країни під контроль міжнародного консорціуму.
Першою умовою Ірану для поновлення переговорів було припинення вогню та відсутність загроз — і ця умова була формально виконана.
Різка критика Трампа на адресу Ізраїлю та особисто Нетаньягу за удар по Ірану може мати в Тегерані більшу вагу, ніж будь-які формальні гарантії США.
Однак очікується, що нові переговори не почнуться з того місця, де вони завершилися до війни. І США, і Іран намагатимуться посилити свої позиції й домогтися поступок, з огляду на слабку позицію Ірану після останніх військових подій.
За словами ізраїльського джерела, знайомого з довоєнними переговорами:
«Ізраїль наполягатиме, щоб нова угода передбачала повну ліквідацію ядерної програми Ірану, контроль над нею, знищення ракетної програми та офіційну відмову від підтримки терористичних організацій, таких як «Хезболла» і ХАМАС».
Ці пункти раніше не розглядалися США, однак зараз Ізраїль побоюється, що Трамп запропонує Ірану так званий «план Віткоффа», який фокусується винятково на збагаченні урану, без вимог щодо ракет і терористичних мереж.
Водночас арабські країни регіону, що уникали війни, ймовірно, підтримають гнучкий підхід, який дозволить швидко укласти угоду, щоби уникнути загрози власній безпеці та торгівлі.
Переговорні позиції Ірану ослаблені. Однак очікувати капітуляції від Тегерана — помилка. Іран розраховує на зняття санкцій та гарантії безпеки.
За даними європейського джерела Haaretz, ці два пункти обговорювались іранськими представниками з європейськими міністрами:
• Іран вимагав, щоб Європа припинила погрози активувати механізм snapback для повторного введення санкцій (який спливає 18 жовтня),
• і щоб вона переконала США повернутися до переговорів після завершення війни.
Хоча Іран не зміг запобігти останньому удару, саме ця вразливість формує його вимоги про чіткі гарантії безпеки, повне скасування санкцій і остаточне закриття механізму snapback.
Якщо Тегеран наполягатиме на цьому, можливий ще один тривалий раунд переговорів — із тимчасовим збереженням статусу-кво.
Цві Барель, Haaretz
Фото: AP Photo/Ben Curtis
