Війна в Україні триває вже 1000 днів
19 листопада стало тисячним днем з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після початкового швидкого просування російської армії українські війська змогли відбити атаку, особливо у північних прикордонних районах. На півдні Україна також змогла відтіснити російську армію за Дніпро, а до літа 2024 її війська навіть змогли почати вторгнення на російську територію в Курській області.
Проте більша частина східної України — особливо у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях — залишається під контролем Росії, як і Кримський півострів, який Росія окупувала 2014 року. По суті, лінія фронту майже не зрушила за два роки, і через тисячу днів війна на виснаження триває на кількох фронтах, тоді як цивільна інфраструктура руйнується безпілотниками та ракетами, а попереду – вступ на посаду президента США Дональда Трампа, який пообіцяв швидко закінчити війну, але не уточнив, на яких умовах.
Це найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, який, за даними Агентства ООН у справах біженців, спровокував одну із найбільших криз переміщення у світі. Понад 10 мільйонів українців стали переміщеними особами, із них 6,7 мільйона знайшли притулок в інших країнах. Ще 400 тисяч прибули лише за перші шість місяців 2024 року.
За даними ООН близько 40% населення України залежить від гуманітарної допомоги.
Військові втрати з обох боків катастрофічні, хоча вони залишаються секретами, що ретельно охороняються. Оцінки, засновані на звітах розвідки, дуже різняться, але більшість кажуть, що сотні тисяч людей було вбито або поранено і з боку України, і з боку Росії.
Військовий похорон став звичайним явищем у великих містах та віддалених селах України. Крім того, місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини підтвердила загибель 11 743 українських мирних жителів, хоча в Києві вважають, що ця цифра набагато вища.
Море маленьких українських прапорів на згадку про загиблих тепер займає кут київської площі Незалежності, яка колись була центром масових проєвропейських протестів, які повалили тодішнього президента України у 2014 році.
Повернення Трампа ставить під питання майбутнє військової допомоги США та єдиного західного фронту проти Путіна та підвищує ймовірність переговорів про припинення війни. Щоб посилити переговорні позиції обложеної країни, президент США Джо Байден дав зелене світло на використання американських ракет проти цілей у глибині Росії (і, за повідомленнями, ЗСУ вже їх застосували).
Але військові експерти попереджають, що цього буде недостатньо, щоб змінити перебіг 33-місячної війни.
У свою чергу Росія, вже посилена іранськими ударними безпілотниками та північнокорейськими артилерійськими снарядами та балістичними ракетами, тепер розгорнула 11 000 північнокорейських солдатів, деякі з яких, за словами Києва, вступили в зіткнення з українськими військами, які захопили частину Курської області Росії.
Один високопосадовець київський чиновник сказав, що Пхеньян міг відправити до 100 000 солдатів.
Україна тим часом задіяла одні зі своїх найкращих підрозділів, щоб спробувати втримати цю невелику ділянку російської території, яку захопили в серпні і яку Київ сподівається використати як розмінну монету в майбутніх переговорах.
Тим часом Росія досягає найшвидших з 2022 року успіхів на сході України, а також посилює тиск на північному сході та південному сході.
Крім того, з наближенням холодів Москва відновила повітряні атаки на енергосистему України, а також на Київ та інші міста, де люди виснажені безсонними ночами та сиренами повітряної тривоги.
Ескалація на тлі можливих переговорів не наблизила сторони до компромісу. Президент Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що Україна має зробити все можливе, щоб покласти край війні наступного року дипломатичним шляхом. Але він рішуче відмовляється від будь-яких розмов про припинення вогню до того, як Україні нададуть належні гарантії безпеки.
Кремль заявив, що його військові цілі залишаються незмінними: Україна має відмовитися від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО та боротьби за територію, яку контролюють сили Москви, що для Києва рівносильне капітуляції.
Подібні ідеї висловлюють й інші. Майбутній віце-президент США Джей Ді Венс сказав, що остаточна угода між Україною та Росією може містити демілітаризовану зону, «сильно укріплену, щоб росіяни не вторглися знову». Росія, додав Венс, збереже захоплені нею землі, а Україна не вступить до НАТО та інших «союзних інституцій».
Нещодавно президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган представив свій власний план щодо припинення війни в Україні, який передбачає відмову України від вступу до НАТО як мінімум на десять років як поступку Путіну в обмін на військові постачання із західних країн. Ердоган також запропонував створення демілітаризованої зони на Донбасі, де будуть розміщені міжнародні війська.
Деякі західні лідери сигналізують про свою готовність до переговорів із Володимиром Путіним. Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц минулого тижня зателефонував Путіну вперше майже за два роки. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що поговорить з російським лідером, коли настане час.
Фото: AP Photo/Efrem Lukatsky
