Війна в Лівані може стимулювати економіку — якщо її вестимуть так само, як Другу ліванську
За оцінками, вартість війни проти «Хізбалли» становитиме від 20 до 100 мільярдів шекелів, і це, схоже, подвоїть загальну вартість бойових дій з 7 жовтня минулого року. Коротка кампанія, така як Друга ліванська війна, на відміну Першої, здатна навіть стимулювати економіку. За умови, що війну будуть вести розумно.
Військова кампанія в її оптимістичному сценарії може стати відмінним варіантом. Війна проти «Хізбалли» зараз, після року, протягом якого Ізраїль платив високу ціну, воюючи з терористичною організацією на півночі і з ХАМАСом на півдні, може виявитися дуже корисною для ізраїльської економіки, що похитнулася.
Далеко ходити не треба — можна згадати уроки Другої ліванської: відносно коротка військова кампанія, яка завдала суттєвої шкоди «Хізбаллі» і де-факто зняла загрозу півночі на цілих 18 років. Не дивно, що як тільки війна закінчилася, ізраїльська економіка швидко зросла.
У комісії Нагеля з розгляду оборонного бюджету є ті, хто покладає надії на новий фронт, що відкрився цього тижня. Членам комісії належить визначити оборонний бюджет на наступне десятиліття, і вони розриваються під тягарем потреб оборонної системи в умовах жорстких бюджетних обмежень. Північний фронт може полегшити роботу комісії. Фактично загроза на півдні з боку ХАМАСу вже усунена. Незалежно від того, як і коли Ізраїль залишить сектор Газа, у найближчі кілька років ХАМАС не буде стратегічною загрозою.
“Хороша” війна проти “Хізбалли” може усунути і загрозу з півночі. Це означає, що дві з трьох наземних загроз Ізраїлю (залишиться лише загроза з боку іракських ополченців у Сирії) будуть нейтралізовані на наступні кілька років, і це полегшить комісії прийняття рішень щодо оборонного бюджету.
Прийшли, повоювали, зруйнували, пригрозили та пішли
Тільки все це за умови, що війна проти «Хізбалли» буде саме «хорошою» війною — на кшталт Другої ліванської: прийшли, повоювали, зруйнували, відновили ефект стримування, пішли. Це також надзвичайно дороге задоволення. За оцінками, вартість війни в Лівані становитиме від 20 до 100 мільярдів шекелів — залежно від тривалості бойових дій і від того, буде у війни сухопутна фаза чи ні.
Війна проти ХАМАСу вже обійшлася приблизно в 110 мільярдів шекелів, тому кампанія на північному фронті може легко подвоїти ціну. Це величезні витрати, але якщо припустити, що Ізраїль не опиниться у фінансовій кризі (це означає, що країні вдасться зібрати 100 мільярдів шекелів, хай навіть під високі відсоткові ставки), економіка з ними впорається.
Тільки є два важливі застереження: одне — немає фінансової кризи, інше — ми ведемо війну так само, як Другу ліванську. Серйозне занепокоєння викликає можливість зав’язнути у ліванському болоті. Тут за прикладом теж далеко не треба ходити: Перша ліванська війна була саме такою. «Погана» війна, яку Ізраїль ніяк не міг закінчити і яка призвела до 18-річної окупації смуги безпеки в Лівані.
Не випадково Першій ліванській війні супроводжувала важка криза, що ледь не закінчилася економічним крахом, в яку Ізраїль поринув у 1980-х роках. Та криза поглибила заплутана ситуація в Лівані та нездатність уряду приймати важкі рішення в жодній з областей: політичній, військовій чи економічній. Тільки уряду єдності на чолі із Шимоном Пересом вистачило мужності врятувати економіку країни, реалізувавши програму стабілізації.
Різниця між Першою та Другою ліванськими війнами стає ще більшою — з урахуванням непродуманих дій ізраїльського уряду з початку війни. Ізраїль, здається, вже тоне в болоті Гази, тоді як прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу, здається, не спроможний зрозуміти, що влада сили небезмежна. ХАМАС більше не є стратегічною загрозою — з Філадельфійським коридором або без нього, але Нетаніягу наполягає на продовженні бойових дій у секторі Газа.
Тому важко оцінити, наскільки великі шанси на те, що війна з «Хізбаллою» вестиметься інакше — з використанням важелів тиску, які дозволяють якнайшвидше досягти політичної угоди або навіть припинення війни без угоди, але з фактичним видаленням «Хізбалли» від кордону. Для цього потрібна сміливість і здатність приймати рішення – якості, в яких Нетаніягу не сильний.
Фото: AP Photo Baz Ratner
