Відновлення будівель, пошкоджених у війні з Іраном, зупинилося на п’ять місяців

Близько 700 людей втратили свої домівки внаслідок ракетних ударів під час операції «Народ як лев» у червні, і досі країна не розпочала відбудову жодного з тих зруйнованих будинків.

Два тижні тому уряд схвалив законопроект про відновлення пошкоджених будинків через прискорений план міського оновлення. Минулого тижня документ був поданий до Кнесету для підготовки до першого читання та передачі до комісії з внутрішніх справ. Але дату розгляду в Кнесеті досі не призначено.

Джерела, обізнані з питанням, говорять, що план не буде винесений на обговорення після того, як ультраортодоксальні партії відмовилися взяти на себе зобов’язання підтримувати більшість пропозицій коаліції в Кнесеті. Ультраортодокси вийшли з урядових структур, де займали міністерські посади, і заявили, що не підтримуватимуть коаліційні законопроєкти, доки не буде схвалено закон про звільнення ультраортодоксів від призову до ЦАХАЛу.

Минулого тижня ультраортодоксальні партії погодилися дозволити постійні призначення міністрів Ярива Левіна та Хаїма Каца до міністерств, які раніше очолювали ультраортодоксальні міністри. Це відбулося через те, що без затвердження призначень десятки працівників, призначених цими міністрами на відповідальні посади, могли бути звільнені.

Міністерства фінансів, житлового будівництва та внутрішніх справ, які просували законопроєкт про відновлення після ракетних ударів, сподівалися, що ультраортодокси дозволять просувати це рішення, зважаючи на страждання сотень сімей, що втратили житло. Але домовленості досі немає. Без 18 ультраортодоксальних депутатів коаліція матиме лише 50 голосів у Кнесеті.

Через це коаліція вирішила поки не виносити законопроєкт на розгляд. Це може відкласти його на тривалий час, оскільки за регламентом Кнесету, якщо документ винесуть і він не буде схвалений, повернути його в поточну сесію буде неможливо — і відновлення доведеться здійснювати наявними засобами.

Відтермінування може взагалі вивести пропозицію з порядку денного, адже її головна мета — скорочення бюрократії й прискорення відбудови пошкоджених об’єктів.

Мер Бат-Яму Цвіка Брот повідомив, що урядові чиновники звернулися до нього з проханням допомогти переконати ультраортодоксальні фракції підтримати законопроєкт, з огляду на його важливість і відсутність політичних суперечностей.

Брот, який був одним із ініціаторів програми, вважає, що закон буде схвалено найближчими тижнями.

Багато суперечок

Законопроєкт розробила міжвідомча група на чолі із заступником керівника бюджетного департаменту Мінфіну Матаном Ігалем. Програма має забезпечити швидку та ефективну відбудову в районах, де вже існують плани міського оновлення — передусім у місцях ракетних ударів у Рамат-Ґані, Бат-Ямі та Тель-Авіві.

У межах плану комплекси, що підлягають відбудові, буде визначено як такі, що мають бути знесені та перебудовані. До їхнього складу увійдуть будинки, безпосередньо уражені ракетами, а також прилеглі будівлі. Мешканці отримають нові квартири взамін своїх старих, частина яких повністю зруйнована.

Альтернативно вони зможуть продати свої квартири забудовнику або державі за ціною, еквівалентною вартості нової квартири, що буде побудована на місці зруйнованої. Плани реконструкції затверджуватимуть відповідно до Закону про ПДВ для пріоритетних житлових комплексів, що дасть змогу прискорити отримання дозволів на будівництво.

План ухвалили після тривалих суперечок, головно щодо права держави включати до проєкту також мешканців будинків, які не були зруйновані, і примушувати їх продавати свої квартири. Програма не охоплює випадки, коли зруйновані будівлі були новими й розташовані в районах, раніше не призначених для міського оновлення, — наприклад у районах Рамот у Беер-Шеві, центрі Тель-Авіва та Хайфі.

Невизначений обсяг підтримки

Навіть якщо законопроєкт дійде до обговорення, шлях до його ухвалення буде довгим. Документ, оприлюднений на сайті урядового законодавства, викликав критику з різних боків: зокрема йдеться про повноваження держави примушувати несхильних до співпраці мешканців продавати свої квартири.

Підприємці стверджують, що програма керується державними та муніципальними комісіями і не залишає простору для гнучкості чи переговорів із забудовником. Ті забудовники, які вже працювали в цих районах до ракетних ударів, побоюються, що зміна планів змусить їх відмовитися від своїх проєктів.

Крім того, у законі незрозуміло, який обсяг фінансової підтримки держава готова надати програмі й наскільки вона економічно життєздатна. Команда Ігаля погодилася, що держава повинна істотно підтримати проєкт, адже він може зменшити витрати компенсаційного фонду для постраждалих.

Нещодавно забудовники звернулися до мерії Рамат-Ґана з проханням розглянути можливість відбудови пошкоджених комплексів у рамках звичайної програми міського оновлення, а не через новий закон, ухвалення якого може затягнутися.

Поки що не вирішено, яка парламентська комісія розглядатиме законопроєкт у разі його схвалення в першому читанні. Очікується, що це буде комісія Кнесету з внутрішніх справ, яку очолить депутат Іцхак Крейцер («Оцма Єгудіт»).

У Міністерстві житлового будівництва, яке просуває план, відмовилися коментувати причини затримки, заявивши: «Ми продовжуємо підготовку до розгляду закону в першому читанні».

Фото: Еліягу Гершкович