«Відновлена родина, діти, що обіймають батька, — ось справжня повна перемога»
Коли міністр фінансів Бецалель Смотрич, який рішуче виступає проти завершення угоди щодо заручників, говорив на початку цього тижня на відкритті зборів Релігійно-сіоністської партії, Еяль Кальдерон був там, щоб нагадати йому про справжнє значення угоди.
«Це та картина, яку ви намагалися запобігти, це повна перемога», — сказав Еяль, тримаючи в руках фотографію свого двоюрідного брата Офера Кальдерона, який возз’єднався зі своїми дітьми після 484 днів у полоні. Однак йому не вдалося переконати Смотрича. Міністр відповів: «Я думаю інакше. Навчіться поважати це».
Після того як Еяль залишив залу, Смотрич назвав його висловлювання «емоційною маніпуляцією».
«Заручники, що повернулися, сказали, що бачили, що ми боролися за них, не забували їх, і це додало їм сил, — каже Еяль. — То хто ми такі, щоб обирати інше? Кожен маленький вогник тут такий важливий для них, для їхнього виживання».
Хоча двоюрідний брат Еяля Офер повернувся додому, він продовжує боротися за звільнення інших заручників. «Найабсурдніше, що ми маємо йти і боротися. Вони вже давно мали бути тут», — каже він.
«Ми відчуваємо, до якої міри з 7 жовтня заручники були покинуті, і всі, хто не розумів цього, отримали наочний доказ у суботу, коли повернулися Охад, Ор та Елі».
Еяль каже, що він також бореться за майбутнє ізраїльського суспільства в цілому: «Я думаю, що жоден ізраїльтянин, жоден єврей не може сидіти спокійно, знаючи, що це може статися з будь-ким із нас».
Кожен, хто з ним спілкується, одразу відчуває рішучість Еяля, але він каже, що бореться і проти того, що відбувається з його країною, що збилася зі шляху. «Коли я бачу і чую, що кажуть деякі наші обрані чиновники, які готові — по-іншому це не витлумачиш — пожертвувати 76 заручниками, пожертвувати ізраїльською етикою, на якій ми виросли, — ніколи нікого не кидати; готові пожертвувати подальшим існуванням нашого суспільства, яким ми його знали, я запитую себе — що пішло не так?»
Еяль каже, що його родина – з числа тих небагатьох, хто після жахів пекла 7 жовтня переживає зараз відродження. «Коли дивишся на фотографію, де Офер обіймає своїх чотирьох дітей, а діти дивляться на нього зі сльозами на очах, розумієш, що це відродження — те, за що ми боролися, те, чого ми бажали, і що таке справжня повна перемога, — каже він. — Родина відновлена. Четверо дітей обіймають свого батька, який може спробувати одужати разом з ними».
Він розповідає про те, що чув від свого кузена про перебування в полоні: «Офер не бачив денного світла, були тільки тунелі й голод. Він 16 місяців ходив босоніж, місяцями не приймав душ і зазнавав фізичних і психічних мук».
Він каже, що історії, які він почув від свого двоюрідного брата, лише підкреслюють для нього нагальну необхідність повернути додому всіх заручників: «Людей, які прямо зараз, у 2025 році, буквально все ще переживають Голокост».
«Як єврей, як ізраїльтянин і як людина, я не можу залишатися осторонь, — підсумовує він. — Наші пріоритети просто збилися. Я вимагаю, щоб ті, хто приймає рішення, повернулися на шлях, на якому Ізраїль та ізраїльське суспільство зможуть повернутися до здорового глузду». Він каже, що цей здоровий глузд залежить, насамперед, від повернення всіх заручників.
Автор: Ноа Шпігель
Джерело: «ХаАрец»
На фото: Еяль Кальдерон у кнесеті показує фотографію свого кузена Офера Кальдерона з дітьми
Фото: Олів’є Фітуссі
