Від початку війни кожне домогосподарство в Ізраїлі вже втратило 111 000 шекелів
Самозаспокоєність, незворушність, байдужість — важко знайти точне слово, яке б найкраще описало реакцію або радше відсутність реакції суспільства на дедалі більший потік негативних економічних новин.
Можливо, громадськість просто втратила надію або звикла до цього. У будь-якому разі вона повинна знати: неодноразове зниження прогнозів економічного зростання має прямий вплив на фінансове становище кожної ізраїльської родини.
Минулого тижня Банк Ізраїлю оприлюднив оновлений прогноз економічного зростання на 2025 рік, який виявився значно песимістичнішим за попередній. За оцінками центробанку, зростання ВВП цього року складе лише 2,5%. Для порівняння: приватні аналітики ще обережніші — вони знизили свої прогнози до 1–2%.
Середній темп зростання економіки Ізраїлю у попереднє десятиліття становив близько 3%. Це й є потенціал економічного розвитку країни — відносно високий показник, але частково він зумовлений швидким зростанням населення, найвищим серед західних країн.
Просування «судової реформи» та подальша війна призвели до уповільнення економічного розвитку. У 2023 році зростання економіки скоротилося до 1,8%, що приблизно дорівнює темпу зростання населення — тобто зростання на душу населення фактично не було. У 2024 році зростання становило лише 1%, а це означає, що ВВП на душу населення скоротився. У 2025 році, як уже зазначалося, зростання також очікується низьким.
Погіршення часто не відчувається громадськістю або не викликає тривоги з кількох причин. По-перше, удар відбувається поступово. Органи, відповідальні за публікацію економічних прогнозів — головний економіст Мінфіну та дослідницький департамент Банку Ізраїлю — поступово знижують оцінки зростання, орієнтуючись на динаміку економіки та ситуацію з безпекою.
І все ж розрив між найоптимістичнішими прогнозами та фактичними показниками часто величезний. Наприклад, у Мінфіні колись прогнозували, що у 2025 році зростання сягне 5,6%, тоді як сьогодні його оцінюють лише у 3,1%, а підсумки першого півріччя вказують на річний темп зростання близько 1%. Іншими словами, Ізраїль уже третій рік поспіль відстає від свого потенціалу економічного розвитку.
Ефірний термін із відчутним змістом
Головна причина того, що громадськість не відчула цього удару, полягає в тому, що зростання вимірюється показником ВВП — економічним індикатором, який порівнює обсяг виробництва з попереднім роком. Це доволі абстрактне поняття, але воно має безпосереднє значення для домогосподарств, адже ВВП відображає економічне добробут громадян країни.
Хоча прямого зв’язку між ВВП і добробутом кожної людини немає — адже вироблений продукт розподіляється нерівномірно, а державні послуги на кшталт медицини та соціального забезпечення не враховуються в цих розрахунках, — із макроекономічного погляду ВВП усе ж відображає рівень загального добробуту. Якщо економіка не зростає відповідно до свого потенціалу, громадяни втрачають частину власного економічного потенціалу.
За оцінками Мінфіну, втрати ВВП Ізраїлю через масштабну мобілізацію резервістів сягнули 130 мільярдів шекелів — це сума втраченого потенційного зростання від початку війни. Коли резервісти мобілізовані й не працюють, продуктивність економіки падає, а інфляція зростає.
Прямі витрати на війну — це основна сума, яку оплачують домогосподарства. Генеральний директор Міноборони Амір Барам підрахував, що витрати на війну вже досягли 205 мільярдів шекелів. Мінфін оцінює їх у 178 мільярдів, із яких близько 60 мільярдів становлять виплати резервістам.
Ці суми не включають поточних витрат на розширення бойових дій у Газі, які, за оцінками силових структур, становлять близько 20 мільярдів шекелів. Усі ці кошти, за винятком приблизно 30 мільярдів шекелів, отриманих у вигляді американської допомоги, сплачуються з кишень ізраїльських громадян — через підвищення податків або скорочення державних послуг.
Якщо підсумувати прямі витрати на війну (близько 200 мільярдів шекелів) та економічні збитки (близько 130 мільярдів), виходить приблизно 330 мільярдів шекелів. Враховуючи, що в Ізраїлі близько 2,98 мільйона домогосподарств, кожне домогосподарство втратило приблизно 111 000 шекелів — у вигляді прямих виплат або втраченого економічного добробуту.
Війна відкладає зниження процентних ставок
Є побоювання, що ця вартість зростатиме й залишиться з нами надовго. В офіційному прогнозі Банку Ізраїлю, опублікованому разом із рішенням щодо процентних ставок, наслідки війни згадано стримано. Керівник Центробанку професор Амір Ярон зазначив, що війна посилює геополітичні ризики й негативно впливає на настрої інвесторів, але без подробиць.
Після публікації прогнозу фахівці Банку Ізраїлю традиційно зустрічаються з провідними економістами й презентують їм детальний аналіз. Цього разу їхні формулювання були значно жорсткішими, ніж в офіційному документі. Головна відмінність між липневим і вересневим прогнозами пов’язана зі зміною урядової політики та продовженням війни.
Якщо в липні передбачалося, що конфлікт з Іраном завершено й у Газі не буде великої війни, то тепер, навпаки, бойові дії в Газі посилилися, а кількість резервістів зросла. У документі, представленому фінансовим аналітикам, Банк Ізраїлю прямо вказав, що розширення війни завдало прямої шкоди економіці.
Банк уточнив, що війна скоротила ВВП і збільшила імпорт (який у ВВП враховується зі знаком «мінус»), а також підвищила інфляцію — тепер її прогнозують на рівні 2,4% замість попередніх 2,2%.
У результаті Банк Ізраїлю офіційно повідомив про перенесення термінів зниження процентних ставок і попередив, що подальше продовження війни призведе до ще більшого дефіциту бюджету й зниження експорту.
Якщо війна завершиться на початку 2026 року, економіка поступово повернеться до довгострокових темпів зростання. Однак, за словами банку, «відскоку», подібного до того, що стався після коронавірусу, не буде: темпи зростання залишаться нижчими, а шкода для економіки відчуватиметься ще багато років.
Якщо ж війна триватиме після 2026 року, це призведе до подальшого скорочення пропозиції, зменшення ВВП на 0,25%, зростання інфляції та дефіциту бюджету, а отже — до уповільнення процесу зниження ставок.
Довготривалі шрами
Центральний банк обережно оцінює вплив можливого продовження війни. Головне занепокоєння пов’язане з нелінійним ефектом, коли економіка починає погіршуватися з прискореною динамікою — наприклад, через політичні кризи або економічні санкції.
Банк Ізраїлю також нагадує про так званий «ефект рубцювання», відомий ще з часів пандемії коронавірусу, коли побоювалися, що спад економічної активності залишить довгострокові «шрами». Тепер банк висловлює аналогічні побоювання: продовження війни залишить глибокі сліди, які ускладнять відновлення ізраїльської економіки в майбутньому.
Наті Токер, TheMarker
Фото: пресслужба ЦАХАЛу
