Верховенство закону в Європі деградує
У багатьох країнах Євросоюзу знижується верховенство закону, а уряди послаблюють правові та демократичні стримування та противаги. Такого висновку дійшов Європейський Союз громадянських свобод – провідна мережа європейських НКО, що базується у Берліні.
У новому звіті організації, складеному спільно з 37 правозахисними групами в 19 країнах, вказується, що у старих демократіях з поміркованими партіями в уряді, таких як Франція, Німеччина та Бельгія, виклики верховенству закону поки що спорадичні.
Однак у настільки ж стійких демократіях, де ультраправі партії перебувають при владі або впливають на владу, таких як Італія і Швеція, погіршення верховенства закону ризикує стати системним.
У країнах ЄС, де демократія встановилася відносно нещодавно, таких як Словаччина, Словенія та Польща, рівень верховенства закону «може швидко змінюватися – чи то у бік відновлення, чи то в бік занепаду», пишуть автори доповіді.
600-сторінковий звіт організації, який публікується щорічно, використовується Європейською комісією в моніторингу верховенства закону.
Балаж Денеш, виконавчий директор Європейського союзу громадянських свобод, заявив, що ЄС необхідно діяти швидше проти явних відкатів у питанні верховенства права.
«Суть у тому, що Комісія, весь ЄС, мають дуже потужний набір інструментів, але вони не хочуть використовувати його швидко, — сказав Денеш. – Ми стурбовані відсутністю серйозного аналізу того, що насправді відбувається у деяких країнах».
За його словами, такі заходи, як розгляд щодо порушення прав або умовне заморожування коштів ЄС, можуть і повинні бути застосовані, але Брюссель залишається «стороннім спостерігачем». «Вони не розуміють, що деякі уряди навмисно руйнують систему стримувань та противаг», – заявив Денеш.
Випадок Угорщини, де нині системні проблеми верховенства права залишаються невирішеними, незважаючи на деякі законодавчі зміни, акцентує, «наскільки погано можуть обернутися справи».
У Франції, йдеться у доповіді, минулорічна пенсійна реформа була «ухвалена в результаті явно недемократичного законодавчого процесу», коли уряд використовував особливі конституційні повноваження для вжиття непопулярних заходів.
У Німеччині журналісти зазнають кримінального переслідування за публікацію судових рішень, які не є загальнодоступними.
В Італії та Швеції, чиї уряди відповідно очолюються та підтримуються вкрай правими партіями, правозахисники повідомляють про погіршення верховенства закону в таких сферах, як система правосуддя, свобода та плюралізм ЗМІ, громадянський простір та права людини.
У Словаччині прем’єр-міністр-популіст Роберт Фіцо “систематично демонтував демократичні структури”. Фіцо намагається провести реформи, у тому числі зі скасування спеціальної прокуратури, яка займається розслідуванням корупції на найвищому рівні. Він стверджує, що такі зміни необхідні, щоб покласти край упередженості щодо його партії, але критики стверджують, що зміни захистять його політичних та ділових союзників.
Досвід Польщі, новий уряд якої бореться за відновлення ліберальної демократії після восьми років популістського правління, наголошує на «проблемі відновлення верховенства закону, не порушуючи при цьому тих самих правових засад, які влада прагне відродити», йдеться в документі.
Новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв відновити норми ЄС, щоб розблокувати десятки мільярдів доларів фінансування, утриманого Брюсселем через звинувачення у відступі від демократії протягом восьми років правління націоналістичної партії «Право і справедливість».
Однак перші зусилля нового уряду щодо усунення лояльних націоналістів від ключових посад та відновлення нейтралітету в судовій системі, засобах масової інформації та ключових державних органах були розкритиковані лідерами «Права і справедливості» як незаконні, при цьому деякі експерти з правових питань також висловили сумніви.
Денеш сказав, що чітким показником спрямування руху уряду є його підхід до громадянського простору. “Навіть такі країни, як Франція та Німеччина, обмежують цей простір”, – сказав він.
За його словами, Фіцо заявив через кілька днів після свого обрання, що він почне полювання на неурядові організації, а у Швеції [вкрай праві] «Шведські демократи» теж почали нападати на них, як тільки було сформовано уряд, який вони підтримують. Це є сильним показником поваги до верховенства закону.
Серед інших обмежень громадянського простору у доповіді наголошується, зокрема, на обмеженнях на мирні протести, які значно зросли у кількох країнах у 2023 році, у тому числі тих, які тривалий час підтримували право на мирні збори.
Так, Бельгія, Болгарія, Чехія, Естонія, Німеччина, Угорщина та Швеція запровадили заборони на протести, часто через конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом, а деякі також обмежують свободу слова, особливо щодо пропалестинських повідомлень чи символів.
Влада також виділила протестувальників проти зміни клімату, особливо у країнах Західної Європи, таких як Бельгія, Німеччина, Італія та Швеція. У цих країнах арешти та переслідування за ненасильницькі протести стають звичним явищем та їхня кількість збільшується. У Бельгії, Франції та Нідерландах правозахисники відзначають зростання використання технологій стеження.
У главі про свободу ЗМІ у доповіді йдеться, що концентрація власності на засоби масової інформації викликає занепокоєння у багатьох державах-членах ЄС, так само як і словесні та фізичні напади на журналістів, зафіксовані у 2023 році у 10 державах-членах ЄС, включаючи Францію, Німеччину та Швецію.
Системи правосуддя в деяких країнах охарактеризовані як «політизовані, недостатньо фінансовані та несправедливі». Хоча такі країни, як Швеція, зробили кроки щодо деполітизації процесів відбору суддів, політизація залишається ризиком у Франції, Німеччині, Греції, Угорщині та Словаччині.
У Німеччині, Бельгії, Чехії та Словаччині механізми підзвітності теоретично можуть дозволити «здійснювати політичний тиск виконавчої влади на суддів» – особливо якщо до влади прийдуть екстремістські партії, попереджають автори доповіді.
Джерело: Олександра Аппельберг, “Деталі”
Фото: AP Photo/Jean-Francois Badias
