Вчені викрили маніпуляції про війну у Газі, але їхні висновки ігнорують
Розслідування The Telegraph продемонструвало, як ХАМАС фальсифікує статистику загиблих у секторі Газа, а провідні світові ЗМІ широко використовують ці цифри. За тиждень скандальними результатами не зацікавилися ані викриті в упередженості видання, ані ізраїльські чиновники.
— Висвітлення у ЗМІ війни в Газі могло б слугувати еталонним прикладом упередженості та відсутності нейтральності, — заявила у розмові з «Деталями» соціолог Тетяна Глезер.
Нова репатріантка з Росії вона очолила міжнародну групу Fifty Global, яка підготувала ту половину розслідування, яка стосувалася неякісної роботи світової преси.
За іншу частину відповідала англійська організація Henry Jackson Society. Цей дослідницький центр на підставі звітів із Гази продемонстрував, як ХАМАС посмертно записував дорослих чоловіків немовлятами, а померлими від раку — жертвами війни.
«Деталі» докладно та з прикладами процитували публікацію ще в день її виходу. Тепер, після тижня, вже можна оцінити реакцію на викриття фальсифікаторів із Гази та західних журналістів.
Дослідники досягли результатів з мінімально похибкою
У поле зору дослідників потрапили статті про війну у Газі восьми провідних світових ЗМІ. Це були CNN, BBC, The New York Times, The Guardian, The Washington Post, ABC (Australian Broadcasting Corporation), а також два найвпливовіші світові інформаційні агенції: Reuters і AP (The Associated Press).
— Ми взяли саме ці видання, бо вони вважаються найавторитетнішими. У дослідженнях медіа зазвичай беруть саме цю п’ятірку: CNN, BBC, The New York Times, The Guardian та The Washington Post, – пояснює Тетяна Глезер. – Австралійські волонтери нашої команди попросили додати ABC. А Reuters та AP — це агенції, за матеріалами яких пишуть свої статті видання у всьому світі.
Важливо було взяти великі ЗМІ із великим охопленням. І важливо було, щоб вони багато писали на тему нинішньої війни, щоб застосовувати статистичні методи аналізу з мінімальною похибкою. У результаті вибірка склала 1378 публікацій: від 111 у ABC до 246 The Guardian.
— Волонтер нашої команди, який на основній роботі займається статистикою в Microsoft, пояснив, що максимальна похибка для найменшої вибірки ABC становить 4%, — каже Глезер.
Справа в тому, що завданням не було викрити провідні західні ЗМІ у брехні та упередженості. За часи війни це робили вже не раз. Глезер та її колеги, застосовуючи науковий метод, хотіли перевірити гіпотезу про відсутність нейтралітету в поданні інформації. Вони провели статистичний аналіз і з’ясували, що упередженість є і має системний характер.
Вийшло наочно. Так, 98% текстів використовують дані ХАМАСу про жертви у Газі. А 19%, майже кожен п’ятий, навіть не вважає за потрібне уточнювати джерело відомостей, приймаючи цифри із сектору Газа як даність. Тільки в 1% текстів згадується, що дані МОЗ Гази неможливо перевірити. Натомість у 50% ставляться під сумнів дані Ізраїлю. Це не думка, не оцінка, а науковий факт і сперечатися з ним складно.
— Залишилися ще не проаналізованими ухвали, які використовують журналісти, коли говорять про жертви в Газі. Чи заявляють вони про «важкі бомбардування», про «жителів на межі голоду», чи навпаки про те, що ХАМАС «використовує населення як живий щит», — наводить приклади Глезер. — Цей аналіз ми залишили на наступний етап дослідження.
Журналісти не бачать нічого поганого
Упередженість у різних ЗМІ проявляється по-різному. Так, ВВС неодноразово звинувачували в розстановці акцентів не на користь Ізраїлю. Проте британська медіакорпорація значно частіше за інших колег згадує, що цифри жертв у секторі Газа виходять від підконтрольних ХАМАСу організацій. Вона робить це майже 100% випадків. Проте згадки, що терористи не ведуть окремого підрахунку вбитих комбатантів, у матеріалах ВПС немає майже ніколи.
— AP та Reuters теж працюють дуже по-різному. AP приблизно в половині випадків згадує, що до загиблих в секторі Газа входять і вбиті терористи. Reuters не робить цього майже ніколи, – розповідає Глезер.
Поки що BBC — єдиний фігурант розслідування, який хоч якось прокоментував його висновки. Там заявили авторам матеріалу в The Telegraph, що складно точно писати про кількість загиблих у Газі, «оскільки Ізраїль не дозволяє незалежний доступ міжнародним журналістам». Тому вони й використовують дані ХАМАСу.
— Ми поки що не почули реакцію на нашу доповідь ні від кого, окрім «Бі-бі-сі». ЗМІ зберігають мовчання, хоча наше дослідження каже саме за себе. Ми плануємо звернутися до кожного з цих видань та попросити відповісти, — розповідає Глезер.
Працюючи над дослідженням, вона зверталася за консультацією до кількох журналістів із великих видань. І виявила, що ті не бачать у діях колег нічого поганого.
— Я вважаю, що ситуація кричуща. Багатьом людям вона також здається такою. А журналісти говорили, що це прояв свободи слова, — дивується Глезер. — Тобто ЗМІ та їхні працівники часто зовсім не прагнуть неупередженості, розмиваючи межу між журналістикою та есеїстикою.
Глезер навпаки – адептка неупередженості. Вона впевнена, наприклад, що навіть хамасівські цифри загиблих треба обов’язково публікувати у ЗМІ. А для більшої неупередженості дослідниця чесно намагалася залучити до команди соціологів із протилежними поглядами на війну у Газі.
— Мені хотілося б, щоби серед учасників проекту були люди з іншою позицією, щоб це сприяло неупередженості. Але ніхто з них не відгукнувся на наші заклики, – каже Глезер. — Пам’ятаю, ми репрезентували наше дослідження на професійній конференції. Одна жінка заявила: “Я з вами не згодна”. Але я так і не змогла досягти, щоб вона пояснила свою позицію.
ЦАХАЛ не збирається нічого міняти
У Твіттері пост про розслідування швидко набрав мільйон переглядів. Але в пресі викриттю брехні про Ізраїль було приділено менше уваги, ніж могло бути. Мало хто звернувся за докладними коментарями до Тетяни Глезер чи її колег.
— Є відчуття, що ми б’ємось у стелю. І це дуже вражає, — зізнається дослідниця.
Не зацікавилися викривальними результатами та ізраїльські посадовці. Ті, чия робота полягає у поширенні правдивої інформації про цю війну. З авторами не пов’язувалися ні з МЗС, ні з канцелярії прем’єр-міністра, ні навіть із армійської прес-служби.
Адже аналіз Fifty Global продемонстрував не лише упередженість західної преси, а й деякі серйозні проблеми із ізраїльської сторони. Якщо терористи постійно оновлюють свою статистику жертв, ЦАХАЛ вкрай рідко і нерегулярно розповідає про кількість ліквідованих бойовиків.
— На сайті ЦАХАЛу це ніде не повідомляється. На запит у формі зворотного зв’язку на сайті мені також не відповіли. Деякі ЗМІ знаходять цифри. Іноді вони проскакують у цитатах міністрів. Але місця, де авторка новини може швидко дізнатися, скільки терористів убито в секторі Газа, просто не існує, — констатує Глезер.
На запит «Деталі» прес-секретар ЦАХАЛу російською мовою Ганна Уколова відповіла, що інформація про ліквідованих терористів — це «абсолютно незакриті дані». На початку війни був період, коли їх не публікували. Але потім заборону було знято, уточнила вона.
Чому цифри вбитих бойовиків не оновлюються регулярно, хоча б раз на два тижні? «Є причини, через які це не робиться», — туманно відповіла Ганна Уколова.
В результаті підконтрольне ХАМАСу МОЗ Гази публікує помилкові цифри, зате регулярно і із завидною «точністю». Так, 18 грудня там заявили про 45 097 убитих. А є дані ЦАХАЛу, згідно з якими кількість ліквідованих терористів уже кілька тижнів становить «близько 17 тисяч».
Плани на майбутнє
Насправді існую й інші ЗМІ, які не лякає складності отримання ізраїльських даних. Наприклад, Fox News регулярно уточнює у своїх новинах, що цифри МОЗ Гази недостовірні і включають вбитих терористів. При цьому Fox News традиційно має набагато гіршу репутацію, ніж CNN та BBC.
— Але ЗМІ, які вважалися еталонними, за цю війну змусили засумніватися у своїй професійній компетентності, — каже Тетяна Глезер. — На другому етапі дослідження ми хочемо придивитися до ширшого кола видань. Вивчити той же Fox News, який часто вважають надто правим, Sun, Daily Mail, які зазвичай визначають, як «жовту пресу». Першу частину роботи ми робили як волонтери, але це забирає надто багато сил. Тож для продовження дослідження ми зараз шукаємо фінансування.
На фото: Тетяна Глезер; Фото: Михайло Алексєєв
