В очах ізраїльтян Папа Франциск залишив суперечливу спадщину
Смерть Папи Франциска у віці 88 років, яка сталася вранці в понеділок, викликала змішану реакцію в Ізраїлі та єврейському світі. Незважаючи на значний внесок понтифіка у розвиток відносин між Католицькою церквою та єврейством, останні роки його понтифікату ознаменувалися зростанням напруженості — особливо після початку війни Ізраїлю з ХАМАСом у жовтні 2023 року.
Спадщина діалогу і дружби
Франциск став першим єзуїтом і першим латиноамериканцем на папському престолі. Він очолив церкву у 2013 році, вже маючи досвід тісних контактів з єврейською громадою в рідній Аргентині. У 2010 році разом із рабином Авраамом Скоркою він опублікував книгу «Про небо і землю», побудовану на міжрелігійному діалозі. Ці стосунки та підходи він переніс і до Рима.
Франциск неодноразово зустрічався з єврейськими лідерами і закликав до міжконфесійного примирення, пише Jewish Telegraphic Agency. Він часто посилався на документ Nostra Aetate, ухвалений Другим Ватиканським собором у 1965 році, який відкрив нову еру у стосунках між католиками та юдеями. У 2013 році він заявив: «Через наші спільні корені християнин не може бути антисемітом!»
Його участь у міжконфесійних ініціативах включала візит до Великої синагоги Рима у 2016 році та спільні проєкти з єврейськими лідерами, спрямовані на вшанування пам’яті про Голокост. «Пам’ять про Шоа… має бути постійним нагадуванням… про обов’язок примирення та любові до наших “старших братів” — євреїв», — писав він у 2018 році.
Зростання напруженості: війна в Газі
Однак ці відносини зазнали серйозного випробування після початку війни Ізраїлю проти ХАМАСу. Папа Франциск послідовно й різко критикував дії Ізраїлю в Газі, особливо загибель мирних жителів. У своєму останньому великодньому зверненні він назвав гуманітарну ситуацію «жалюгідною», закликав до припинення вогню та звільнення заручників, наголосивши на стражданнях «усього ізраїльського й палестинського народу».
У листопаді 2024 року він закликав до міжнародного розслідування, посилаючись на експертів, які заявили про «ознаки геноциду» в діях Ізраїлю в Газі. У грудні того ж року понтифік опинився в центрі нового скандалу — під час відкриття різдвяного вертепу у Ватикані немовля Ісус було зображене в палестинській куфії, що викликало обурення в єврейському світі. Композицію згодом прибрали.
Водночас Франциск засуджував атаку ХАМАСу і неодноразово закликав до повернення ізраїльських заручників.
Раффі Шутц, колишній ізраїльський посол у Ватикані, заявив, що понтифік «розчарував Ізраїль» і «завдав значного удару» двостороннім відносинам. Газета «Ісраель ХаЙом» назвала Франциска «папою, якого в Ізраїлі запам’ятають за його різкі заяви проти війни в Газі», а 14 канал — «найрізкішим критиком Ізраїлю».
Цвіка Кляйн із Jerusalem Post охарактеризував висловлювання папи як «безумовну підтримку ХАМАСу». Він додав, що «в єврейському світі був певний оптимізм, коли його призначили… але розчарування з боку Ізраїлю виявилося великим, особливо в останні місяці».
Попри це, серед ізраїльтян були й ті, хто оплакував його смерть. Президент Іцхак Герцог висловив співчуття християнським громадам, назвавши Франциска «великим духовним батьком» і висловивши надію, що його «молитви про мир на Близькому Сході та повернення заручників будуть почуті».
Прихильники Франциска наголошують, що його заклики до миру відповідали католицькій доктрині, а засудження воєнних дій не було відмовою від дружби з євреями. Він продовжував підтримувати зв’язок з єврейськими лідерами, а також із християнською громадою Гази, з представниками якої він спілкувався майже щодня під час конфлікту.
Олександра Аппельберг, «Деталі». Фото: AP Photo / Andrew Medichini
