В Ізраїлі очікують збільшення допомоги США, але у Трампа свої плани

В Ізраїлі очікують збільшення допомоги США, але у Трампа свої плани

В ізраїльському уряді припускають, що з приходом Дональда Трампа до Білого дому буде знято всі обмеження на постачання військової допомоги, зокрема бомб та бульдозерів. Однак у Республіканській партії сильні ізоляційні настрої, і, схоже, військова допомога знову стане важелем тиску на Ізраїль.

Понад 130 бульдозерів моделі D9 від компанії Caterpillar вже кілька місяців чекають на відправку з американських складів до Ізраїлю. Ця кількість майже вдвічі перевищує наявне ЦАХАЛу. На інших складах зберігаються великі запаси бомб типу JDAM вагою тонною, також призначені для Ізраїлю.

Ці поставки, загальною вартістю сотні мільйонів доларів, затримуються з травня, коли Ізраїль увійшов до Рафіаху. Згідно з розпорядженням Білого дому, передача однієї з партій важких бомб була заборонена, і відповідним службам дали зрозуміти, що просування будь-яких поставок до Ізраїлю тимчасово неможливе.

Високопоставлені джерела у ЦАХАЛ, Міністерстві фінансів та МЗС переконані, що затримка завершиться протягом тижня після вступу Дональда Трампа на посаду. Така думка полягає в тому, що постачання вже було схвалено Конгресом. Залишається дочекатися підпису нового держсекретаря Марка Рубіо. Його підтримають Піт Хагсет у ролі міністра оборони та Майк Уолц як радник із національної безпеки. Всі троє відомі своєю гарячою підтримкою Ізраїлю, і в Єрусалимі вважають, що вони не використовуватимуть питання постачання бульдозерів та важких бомб як політичний козир.

Регулярна допомога на суму 3,8 мільярда доларів на рік

Затримані поставки мають відносно невисоку вартість порівняно із сумами, які вже спрямовані Ізраїлю. Більше 60% озброєння та боєприпасів, використаних ЦАХАЛом у поточній війні, було вироблено у США. Незважаючи на досягнення ізраїльської оборонної промисловості та купівлі зброї у Великобританії, Чехії, Сербії та інших постачальників, переважна більшість ізраїльського озброєння залишається американського виробництва, а військова залежність від США майже абсолютна.

Повітряний міст із доставки боєприпасів до Ізраїлю за останні півтора роки був безпрецедентним, і його вартість склала від 6 до 7 мільярдів доларів. До цього варто додати додаткову фінансову допомогу США, яка оцінюється в 8–9 мільярдів доларів, з яких близько 5 мільярдів було спрямовано на системи протиповітряної оборони, такі як «Залізний купол», «Праща Давида» та лазерна система ПРО, а ще приблизно 3 5 мільярда доларів — на «вільні» потреби Ізраїлю.

Зазначені суми не включають видатків американських військ на участь у бойових діях, будь то удари по Ємену або захист Ізраїлю від іранських ракет. Якби Ізраїль був змушений самостійно фінансувати весь обсяг американської допомоги, його бюджетний дефіцит збільшився на 50% порівняно з поточними даними.

Економічна залежність Ізраїлю від США найближчими роками не зменшиться. Це стало особливо очевидним останніми місяцями, коли в США обговорювалося виділення додаткового бюджету для ліквідації наслідків урагану «Хелена», що обрушився на східне узбережжя. Ізраїльські представники намагалися ініціювати переговори із проізраїльськими конгресменами, щоб скористатися ситуацією та збільшити обсяг американської допомоги Ізраїлю.

Поки що ізраїльські зусилля не мали успіху, оскільки додаткові бюджетні асигнування не були затверджені, але влада єврейської держави сподівається на включення пакетів допомоги до наступного американського бюджету, який буде розглянутий у лютому. Однак це буде складним завданням з огляду на те, що США також повинні справлятися з наслідками нещодавніх пожеж у Лос-Анджелесі. Проте в ізраїльському уряді не сумує.

У довгостроковій перспективі Єрусалим розраховує, що обсяг щорічної допомоги перевищить нинішні показники, закріплені у програмі, розрахованій до 2028 року, в рамках якої Ізраїль отримує 38 мільярдів доларів за 10 років (3,8 мільярда доларів щорічно).

Масштабні контракти Ізраїлю на закупівлю бойових літаків, транспортних та ударних вертольотів, укладені останніми роками, багато в чому ґрунтуються на очікуваннях продовження та збільшення обсягів допомоги. Як зазначив один із ізраїльських чиновників, які беруть участь у переговорах, можливість Ізраїлю поповнити запаси озброєння та розвивати нові військові технології після війни залежить від збільшення американської допомоги.

Необхідність збільшення розмірів допомоги заснована на низці факторів: зниження купівельної спроможності Ізраїлю у військовій сфері через зростання цін на озброєння, нові загрози, які стали очевидними в ході війни, та демонстрація ефективності американської зброї, яку використовували ізраїльська армія.

Проте особи, які беруть участь у переговорах з американською стороною, розуміють, що нова адміністрація Трампа зіткнеться з ізоляціоністськими настроями всередині Республіканської партії. Багато хто виступає за те, щоб гроші платників податків йшли на покращення інфраструктури в Меріленді, а не на постачання ракет до Ізраїлю.

Символ руйнувань

Очікування, що постачання допомоги буде знято з якоря наступного тижня, пов’язане з тим, що для попередньої адміністрації бульдозери D9 та важкі бомби стали символами: з одного боку, використання D9 у зруйнованих районах Бейт-Хануна рятує життя солдатів ЦАХАЛу, а з іншого — зображення цих бульдозерів серед руїн стали символом руйнувань, завданих Ізраїлем сектору Гази. Бомби, які знищують будівлі та ліквідують цілі, такі як Хасан Насралла, також практично неможливо використовувати без ризику загибелі мирних мешканців.

У листопаді представники компанії Caterpillar, виробника бульдозерів, наразилися на протести єврейських миротворчих активістів на бізнес-форумі в Чикаго. Компанія Boeing, виробник важких бомб, також піддавалася критиці та протестам у своїх заводів протягом усієї війни.

Як пояснив один із учасників переговорів щодо зброї з американцями, «затримка постачання важких бомб американською адміністрацією пов’язана не з політичним тиском на Ізраїль, а з чутливістю американців до жертв серед мирного населення. На їхню думку, такі бомби надто руйнівні, легко зносять будинки, в яких завжди є хтось, окрім наміченої мети. Ці кадри підривають американську репутацію. Якби адміністрація хотіла натиснути на Ізраїль, вона просто припинила б всі поставки, включаючи запчастини та літаки».

Судячи з заяв Трампа, нова адміністрація, на відміну від попередньої, не бачить проблеми в цих постачаннях. Ізраїль зазначає, що американці, очолювані колишнім керівництвом, останніми тижнями посилили тиск на ХАМАС для просування угоди. Це підтверджують слова екс-держсекретаря Ентоні Блінкена, який в інтерв’ю The New York Times заявив, що коли Вашингтон чинив тиск на Ізраїль, ХАМАС відмовлявся від угод щодо звільнення заручників.

Однак повідомлення останніх днів говорять про те, що тиск на Біньяміна Нетаніягу за угодою походить від представників Трампа. Це викликає питання: чи виправдаються очікування Ізраїлю про продовження та збільшення американської допомоги, чи Трамп використовує залежність Ізраїлю від бульдозерів, бомб та доларів для фінансування війни як важіль тиску на ізраїльський уряд?

Посольство США заявило: «З моменту нападу ХАМАС 7 жовтня США виділили мільярди доларів на військову допомогу та захисні кошти, надані з національних резервів, і очолили міжнародну коаліцію для захисту Ізраїлю від атак Ірану. США продовжать робити все необхідне, щоб гарантувати здатність Ізраїлю захищати себе».

Фото: Airman 1st Class Zoe M. Wockenfuss U.S. Air Force via AP