В електоральну «супернеділю» погляди прикуті до виборів у Румунії
В ЄС сьогодні «супернеділя» – вибори проходять одночасно в Польщі, Португалії та Румунії, причому саме останні вважаються найважливішими не лише для країни, але й, потенційно, для всього Союзу. Вибори в Румунії пов’язані зі скандалами, звинуваченнями в цензурі та іноземному втручанні.
У другому турі виборів зіткнулися зухвалий, який обожнює Трампа і критикує ЄС ультраправий популіст Джордж Сіміон та центрист, мер Бухареста Нікушор Дан. Їхню боротьбу аналітики описують як битву між «прозахідною та антизахідною Румунією» і називають найважливішою в посткомуністичній історії країни.
Сіміон, колишній футбольний фанат-ультрас та ультранаціоналістичний агітатор, який вважає свою крайню праву партію AUR «природним союзником» руху MAGA в США, впевнено переміг у першому турі 4 травня з результатом 41%, що вдвічі більше, ніж у Дана.
Однак нещодавні опитування показали, що розрив між двома кандидатами скорочується. Одне з таких опитувань ставить їх ніздря в ніздрю, а інше навіть виводить Дана вперед.
«Ці вибори стосуються не лише президента Румунії, але й усього її напрямку», — сказав Зігфрід Мурешан, ліберальний румунський депутат Європарламенту, в коментарі The Guardian. Сіміон «ослабить єдність Європи, підірве підтримку України і принесе користь лише Володимиру Путіну», — додав він.
Голосування є повторенням минулорічних виборів у листопаді, на яких переміг крайній правий, дружній до Москви кандидат Келін Джорджеску. Джорджеску, колишній чиновник ООН і любитель конспірологічних теорій, відкрито висловлював проросійські погляди, зокрема захоплення Путіним. Йому заборонили балотуватися знову після того, як голосування було скасовано через звинувачення в порушеннях фінансування виборчої кампанії та російському втручанні.
Однак незабаром уже румунський уряд звинуватили в цензурі – причому не лише прихильники Сіміона, але й ліберальні групи громадянського суспільства та центристи. Йдеться про драконівські закони про онлайн-контент, прийняті в терміновому порядку для протидії російській дезінформації після скасування виборів у листопаді.
Згідно з новими правилами, звичайні виборці вважаються «політичними суб’єктами», платформи зобов’язані видаляти спірний контент протягом п’яти годин, а користувачі ризикують отримати штраф у розмірі більше половини середньої річної зарплати. З 4 квітня було видано понад 4000 розпоряджень про видалення контенту, більшість з яких стосувалися TikTok, пише Politico.
Мало того – перемога Сіміона в першому турі спровокувала крах уряду Румунії з лівоцентристських соціал-демократів (PSD) і правоцентристських лібералів (PNL), і тепер переможець другого туру призначить наступного прем’єр-міністра і вплине на формування нової правлячої коаліції.
Сіміон пообіцяв висунути Джорджеску, який перебуває під офіційним розслідуванням за такими пунктами, як надання недостовірних даних про витрати на виборчу кампанію, незаконне використання цифрових технологій та підтримка фашистських груп, на посаду прем’єр-міністра, якщо він стане президентом.
Він також виступає проти подальшої допомоги Україні і різко критикував керівництво ЄС. Хоча він наполягає на тому, що хоче, щоб Румунія залишалася в ЄС і НАТО, він може об’єднатися з Віктором Орбаном з Угорщини та Робертом Фіцо зі Словаччини і посилити їхні спроби підірвати єдність ЄС зсередини, що викликає занепокоєння серед західних союзників Румунії.
У Польщі та Португалії вибори не менш драматичні
У Польщі 13 претендентів борються за посаду наступного глави держави в першому турі президентських виборів. Фаворитом вважається мер Варшави, центрист Рафал Тшасковскі, старший член Громадянської коаліції прем’єр-міністра Дональда Туска.
Опитування передбачають, що Тшасковскі та Кароль Навроцкі, історик, який формально незалежний, але був підтриманий колишньою правлячою консервативною партією «Право і справедливість» (PiS), пройдуть до другого туру, який має відбутися 1 червня.
Якщо переможе Тшасковскі, це посилить здатність Туска просувати свою реформаторську програму, яка загальмувала через право президента в Польщі накладати вето на закони, прийняті парламентом. Президент, що йде у відставку, Анджей Дуда є союзником PiS.
Тим часом Португалія прямує на виборчі дільниці для своїх третіх позачергових загальних виборів за три роки після того, як чесність прем’єр-міністра правоцентристської партії Луїша Монтенегро була поставлена під сумнів через питання про ділову активність його родини. Хоча політик заперечував будь-який конфлікт інтересів і пережив кілька вотумів недовіри, поданих проти його уряду меншості, він зрештою пішов у відставку після вотуму недовіри в парламенті в березні.
Особливість цих виборів — складність формування більшості: жодна з основних партій, за опитуваннями, не набирає впевненої переваги, а потенційні коаліції ускладнюються ідеологічними відмінностями, пише Politico.
Згідно з останніми опитуваннями, Демократичний альянс колишнього прем’єра Луїша Монтенегру має набрати більшість голосів, але не отримати 116 місць, необхідних для правління більшості. Соціалістична партія Педру Нуну Сантуша, як очікується, посяде друге місце, а крайня права партія Chega залишиться третьою за величиною групою в парламенті.
Якщо Монтенегру зможе отримати найбільшу частку голосів у неділю, йому буде запропоновано сформувати уряд. Але якщо більшість законодавців роздробленого парламенту об’єднаються, щоб відкинути його програму правління, його можуть не допустити до посади.
Минулого року Сантуш обрав конструктивну співпрацю і наказав своїй Соціалістичній партії утриматися при критичних голосуваннях, що дозволило Монтенегру сформувати уряд меншості і пізніше прийняти важливий законопроєкт про бюджет. Але стосунки між двома основними партіями зіпсувалися після провалу вотуму довіри, і незрозуміло, чи прийдуть лівоцентристи на допомогу правоцентристам ще раз.
Автор: Олександра Аппельберг
На фото: Кандидат у президенти Джордж Сіміон (праворуч) та Келін Джорджеску в Могошоая, Румунія, у неділю, 18 травня 2025 року
Фото: AP Photo/Andreea Alexandru
