Уряд залишив ізраїльських арабів без бомбосховищ
Року війни виявилося недостатньо, щоб країна закрила величезні прогалини в захисті від ракетних обстрілів між євреями та ізраїльськими арабами або хоча б спробувала їх закрити. Подібно до того, як бедуїнські поселення в Негеві були кинуті напризволяще без громадських бомбосховищ, сьогодні арабські населені пункти на півночі країни знаходяться на передовій, не маючи укриттів від ракетних обстрілів.
Наслідки відсутності громадських укриттів проявляються під час обстрілів, що почастішали в останні тижні. При ракетному залпі в суботу по району Кармієля було випущено 25 ракет, і лише деякі з них були перехоплені. У Дейр-аль-Асаді, місцевій раді, що прилягає до Кармієля, де проживають 13 тисяч осіб, пряме попадання обійшлося без жертв просто дивом: у цьому населеному пункті, за словами голови ради Ахмеда Дабаха, немає жодного громадського бомбосховища.
З іншого боку, в Кармієлі, де проживають 55 тисяч жителів, є 126 громадських бомбосховищ, згідно з порівняльним дослідженням, опублікованим у березні Управлінням економічного розвитку арабського суспільства. Мова не йде про невідому раніше проблему: ще під час Другої ліванської війни у 2006 році на півночі країни загинули під обстрілами 18 ізраїльських арабів, що склало 41% жертв серед цивільного населення.
«Під час Другої ліванської війни тут загинули п’ятеро людей, а вчора знову впала ракета, — каже Дабах. — З 2006 року ми зверталися до всіх інстанцій і просили дати відповідь з питання громадських бомбосховищ. Вони постійно тягнули з відповіддю».
Пряме попадання в суботу сталося в нещодавно збудований будинок, тому сім’я, що знаходилася в захищеній кімнаті, вижила. Однак на звивистих і крутих вулицях зі старою забудовою в селищі немає будинків з МАМАДами або громадських укриттів, які могли б компенсувати відсутність захищених просторів.
«У нас у селищі немає жодного громадського укриття. Укриття є в нових школах і дитячих садках, є в будівлі ради, але старі будинки, школи і старі дитячі садки не мають жодного захисту», — повідомив Дабах.
У березні, в розпал війни, коли страх перед значним загостренням на північному фронті вже був відчутний, дослідження Управління економічного розвитку арабського суспільства показало, що з 21 населеного пункту найнижчий рівень захисту був виявлений в арабських.
Подібна проблема існує не тільки на півночі країни. У 60% арабських населених пунктів взагалі немає громадських укриттів, згідно з опитуванням готовності до надзвичайних ситуацій, проведеним арабською владою в жовтні 2023 року.
За словами Халі Хірш, координатора відділу міського оновлення асоціації «Сікуй-Офок», «нехтування державою захистом арабських поселень в цілому і на півночі зокрема залишає жителів кинутими напризволяще під час війни. Так само, як і в єврейських поселеннях з населенням понад 20 тисяч осіб не може не бути громадських укриттів, цьому немає жодного виправдання в арабських населених пунктах».
«Необхідні негайні рішення, що відповідають потребам і існуючим серйозним недолікам. Хоча останнім часом деяка кількість пересувних укриттів була розкидана по кількох населених пунктах, це не є реальним вирішенням проблеми. В останніх дослідженнях ми запропонували ряд інструментів міського оновлення, які можуть забезпечити необхідні рішення. Держава повинна надати негайні та довгострокові рішення, які забезпечать базовий захист, особливо у воєнний час».
Зіткнувшись зі скаргами та вимогами, держава не готова надати відповіді. Міністерство оборони відправляє за відповідями до Командування тилу, а представник ЦАХАЛу заявив, що відповідальність за встановлення пересувних укриттів лежить на місцевих органах влади, а не на Командуванні тилу. Навіть екстрена гаряча лінія для підтримки та інформації для арабського суспільства, яка діяла під егідою Управління економічного розвитку і координувала та надавала екстрену інформацію арабською мовою, була закрита в травні міністром соціальної рівності Май Голан, незважаючи на те, що Командування тилу підкреслювало її необхідність.
За матеріалами TheMarker
Фото: Гіль Еліягу
