Уряд не захищає ізраїльтян від шаленого зростання цін
У Ізраїлі 2025 року нікому захистити виснажене суспільство і забезпечити йому світле майбутнє. За винятком інтересів окремих впливових груп, які знаходяться під захистом. Але урядові нема про що турбуватися: ніхто не виходить на вулиці і не розпалює багаття через економічні труднощі; лише одиниці протестують заради викрадених і заради демократії. Тим часом є ті, хто користується загальною апатією: у понеділок протягом трьох годин п’ять компаній з виробництва продуктів харчування та товарів споживання оголосили про підвищення цін.
Цілком ймовірно, що найближчими тижнями ще більше компаній приєднаються до «Тнуви», «Дипломата» та інших, які оголосили про зростання цін ще минулого тижня.
І цього разу саме держава дала зелене світло харчовим компаніям: минулого тижня вона повідомила про підвищення цін на контрольовану молочну продукцію на 1,4%. Було зрозуміло, що заводи незабаром піднімуть ціни і на неконтрольовану продукцію — це було лише питанням часу.
Як тільки «Тнува» — найбільша молочна та харчова компанія — оголосила про підвищення, годинник почав цокати. Уявімо собі переговорні кімнати, де готували аргументи та пояснення, і чекали на перший крок «Тнуви».
Для великих харчових компаній ізраїльський ринок надто сконцентрований, що дозволяє піднімати ціни поетапно та безкарно, прикриваючись різними категоріями товарів.
Так, Unilever підвищила ціни на пластівці, гірчицю та майонез на 8–9%. Це вже третє подорожчання за останній рік. «Штраус» у понеділок також підвищила ціни — вже четверте зростання за рік. Компанія Coca-Cola Israel теж повідомила про подорожчання, і, скоріш за все, за нею підуть інші виробники напоїв — лише з огляду на День пам’яті та День незалежності вони відкладають оголошення.
Так виглядає ситуація, коли уряд ігнорує зростання вартості життя: бюджет ухвалено без жодних заходів для боротьби з подорожчанням. Комісія Славіна, створена у 2023 році, була нещодавно розпущена через відсутність співпраці з боку міністерств.
Відтоді як уряд залишив ізраїльтян напризволяще, їм доводиться самотужки дбати про себе. В інших країнах таке зростання цін часто спричиняє зміну влади, але ізраїльтяни тим часом і далі заповнюють кав’ярні та кошики в супермаркетах.
Деякі лідери втрачали владу навіть за менше
У США інфляція спричинила поразку Демократичної партії та перемогу Дональда Трампа. Висока вартість життя у 2021–2023 роках остаточно знищила шанси Джо Байдена та Камали Гарріс перемогти на виборах 2024 року. Протягом останніх 50 років у США чітко простежується зв’язок між інфляцією і зміною уряду.
Так, Джиммі Картер переміг після інфляційного сплеску у 1970-х, а потім програв Рональду Рейгану. Білл Клінтон витіснив республіканців після зростання інфляції за Джорджа Буша-старшого. Барак Обама переміг після двох термінів Джорджа Буша-молодшого, коли інфляція зросла з 1,5% до 3,8%.
Ціни є вирішальним електоральним чинником навіть у США. Зростання цін на бензин — це «вбивця королів»: Байден наказав використовувати стратегічні запаси нафти, коли ціна перевищила 5 доларів за галон. Це тимчасово допомогло, але не врятувало демократів від поразки.
Масові протести через вартість життя прокотились Європою у 2022 році після вторгнення РФ в Україну. У Великій Британії це призвело до зміни уряду, у Франції — до розпуску кабінетів.
У бідніших країнах реакція ще гостріша: в Індії, Малаві та Єгипті люди виходять на вулиці, а у Франції Carrefour припинила продаж продукції PepsiCo через «невиправдане» підвищення цін.
Уряди в усьому світі сприймають ціни як термометр суспільного настрою. Але Ізраїль отримав уряд, який працює лише на вузьке коло інтересів. Він не має на меті зниження вартості життя чи покращення добробуту населення.
Колись Біньямін Нетаньягу знав, наскільки важливі ціни — у 2011 році він зумів зупинити протест, повернувши Гілада Шаліта. Сьогодні ж він діє, наче лідер, впевнений у відсутності загроз: він навіть не надто переймається життями викрадених, аби діяти заради їхнього звільнення.
Фото: Даніель Четчик
