Уряд Франції на межі колапсу
Франція, друга за величиною країна Європейського союзу, переживає один з найсерйозніших кризових моментів у її сучасній історії. Доля уряду вирішиться сьогодні, 4 грудня, на голосуванні щодо вотуму недовіри. Якщо він буде винесений, країна опиниться на невідомій території.
Це також означатиме найкоротший термін повноважень прем’єр-міністра з моменту заснування сучасної Французької республіки в 1958 році – всього три місяці.
Лідер крайніх правих Марін Ле Пен та її партія Національне об’єднання пообіцяли підтримати вотум недовіри, ініційований лівою коаліцією.
Національне об’єднання стало найбільшою партією в нижній палаті парламенту на позачергових виборах у червні, перетворивши Ле Пен на найвпливовішого політичного посередника Парижа. Але президент Еммануель Макрон висловив впевненість, що політики відступлять від краю прірви.
“Єдине питання, яке сьогодні мають поставити собі політики, — це те, як вони можуть бути корисними країні та французькому народу, — сказав Макрон журналістам у вівторок під час поїздки до Саудівської Аравії. – А не те, як вони можуть бути корисними своїм власним амбіціям чи власним інтересам”.
Президент заявив в Ер-Ріяді, що для партії Ле Пен підтримка вотуму недовіри “була б вотумом нестерпного цинізму”, додавши, що він не може “повірити, що вони проголосують за” цю пропозицію.
Законодавці в Парижі почнуть обговорення пропозицій сьогодні о 16:00 за місцевим часом, а голосування розпочнеться невдовзі після цього.
Прем’єр-міністр Мішель Барньє також говорив про можливість того, що вотум недовіри не буде прийнято.
“Я думаю, що можливо, буде рефлекс відповідальності, — сказав Барньє на французькому телебаченні у вівторок. – Я думаю, що вищі інтереси країни, загальне благо, національний інтерес щось значать”.
Президент Національного об’єднання Джордан Барделла в середу на радіо France Inter сказав, що коментарі Макрона і Барньє “показують, що вони абсолютно не в курсі того, що відбувається в країні, що вони абсолютно глухі до страждань французького народу”.
“Ми проголосуємо за вотум недовіри”, — додав він.
Політичні труднощі почалися після того, як Макрон оголосив про позачергові вибори після поразки на голосуванні до Європейського парламенту. Це призвело до розколу нижньої палати на три люто протистоячі блоки: ослаблений центр, що підтримує президента, лівий альянс та зміцнілі крайні праві на чолі з Ле Пен. Оскільки коаліція неможлива, у вересні Макрон призначив Барньє прем’єр-міністром, поставивши перед ним головне завдання — привести до ладу заплутані фінанси Франції.
Раніше цього тижня Барньє використав конституційний механізм, щоб протягнути непопулярний законопроект про бюджет, що і змусило Національне об’єднання та ліву коаліцію закликати до вотуму недовіри. Ле Пен продовжила просувати пропозицію навіть після того, як Барньє підкорився майже всім вимогам Національного об’єднання щодо зміни бюджетного законодавства.
Падіння уряду так близько до кінця року виведе Францію на невідому територію. Якщо вотум недовіри буде винесено, міністри залишаться на своїх місцях з тимчасовим статусом для управління поточними справами. Уряд, що йде у відставку, діючи як тимчасовий, міг би використовувати надзвичайні закони для збору податків і гарантувати мінімальний рівень витрат, але економічні та фінансові наслідки важко передбачити, пише Bloomberg.
Діючий міністр фінансів Антуан Арман попередив, що тимчасове законодавство призведе до підвищення податків для мільйонів домогосподарств і заблокує заплановане збільшення витрат на деякі пріоритетні напрямки, включаючи безпеку та сільське господарство.
Потім Макрону належить призначити нового прем’єр-міністра – процес, який теоретично може тривати скільки завгодно довго, оскільки конституційного крайнього терміну для цього рішення немає.
Якщо за підсумками сьогоднішнього голосування уряд впаде, це підкреслить владу, набуту Ле Пен відтоді, як Макрон оголосив про позачергові вибори в червні. Тим часом, як пише Politico, метою Марін Ле Пен може бути не лише політичний хаос, але й повалення Еммануеля Макрона.
“Наша конституція чітка, — сказала вона в понеділок. — У разі серйозної політичної кризи у президента республіки є три варіанти. Перестановки [в уряді], розпуск [уряду] або відставка [його самого]”.
Ліва коаліція — найбільший блок у французькому парламенті — закликає до відставки Макрона ще відтоді, як президент призначив прем’єр-міністром Барньє, а не кандидата від лівих, які перемогли на виборах. Проте у них немає важелів змусити його піти на цей крок, а сам Макрон заявив, що не піде у відставку, доки не закінчиться його повний термін повноважень.
“Французький народ обирав мене двічі, і я надзвичайно пишаюся цим, — сказав Макрон. — Я шануватиму цю довіру з усією своєю енергією, аж до останньої секунди, щоб бути корисним країні”.
Однак голоси, що закликають президента скласти повноваження, тепер лунають і від недавніх союзників. Жан-Франсуа Копе, шанований консерватор, який спочатку підштовхував свою партію “Республіканці” до співпраці з Макроном, минулого тижня заявив, що нові президентські вибори є “єдиним рішенням” поточної кризи.
Хоча відхід Макрона не розв’яже парламентський глухий кут, прихильники цього рішення стверджують, що це забезпечить демократичне перезавантаження і дозволить новому президенту почати все заново.
Позачергові президентські вибори можуть відкрити нові можливості перед Ле Пен, яка безуспішно балотувалася на найвищу посаду у Франції тричі — і має намір зробити це ще раз. Згідно з опитуваннями, цього разу вона може перемогти.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo Peter Dejong
