Указ Байдена про ізраїльських поселенців — переломний момент у відносинах Ізраїлю та США?

Рішення адміністрації Байдена накласти санкції на чотирьох поселенців Західного берега, причетних до насильства проти палестинців, — драматичний крок, безпрецедентний випадок, коли уряд США карає ізраїльтян.

Шок від цього рішення заступає те, наскільки поворотним може стати цей указ Байдена, який має силу закону. Він може незворотним чином вплинути на поселенську діяльність Ізраїлю, його доступ до американських фінансових установ, збирання коштів, на відносини між двома країнами та багато іншого.

Байден оголосив «нетерпимий рівень» насильства на Західному березі надзвичайною ситуацією, встановив новий режим санкцій та офіційно визначив поселенців-екстремістів як осіб, які безпосередньо підривають заявлені цілі та ініціативи американської політики.

Він назвав існуючий стан справ «серйозною загрозою миру, безпеці та стабільності на Західному березі та в секторі Газа, в Ізраїлі та у всьому близькосхідному регіоні». Ця заява стала рідкісним визнанням уряду США — не кажучи вже про самого президента. Визнаючи, що дії Ізраїлю викликають напругу.

Указ і масштабний, і чітко спрямований. Байден, по суті, дав собі право накласти санкції на будь-кого, кого його адміністрація визнає загрозою миру, стабільності та безпеці на Західному березі.

«Цей указ дозволить Сполученим Штатам вводити фінансові санкції проти тих, хто спрямовує чи бере участь у певних діях, включаючи акти чи загрози насильства щодо цивільних осіб, залякування цивільних осіб з метою змусити їх залишити свої домівки, знищення чи захоплення власності чи участь у терористичній діяльності. на Західному березі», — заявив після оголошення указу радник із національної безпеки Джейк Салліван.

Елісон МакМанус, керуючий директор групи національної безпеки та міжнародної політики в Центрі американського прогресу, каже, що наказ «знаменує новий рівень сміливості в притягненні до відповідальності ізраїльських поселенців і політиків».

Санкції були введені лише через кілька днів після того, як ізраїльські міністри взяли участь у конференції, присвяченій переселенню жителів Гази, і на тлі зростання насильства на Західному березі 7 жовтня. «Вони посилають ізраїльському уряду сильний сигнал про те, що продовження терпимості до планів розширення незаконних поселень зашкодить відносинам із США», – додає вона.

Мішені для санкцій

«Цілі» указу включають будь-кого, хто вчиняв або керував актами насильства проти палестинських цивільних, використовував тактику залякування для переміщення палестинців або знищував чи захоплював палестинське майно.

«Хоча адміністрація використовує це як скальпель, сам режим санкцій має можливість застосовувати санкції проти урядових і неурядових лідерів, а також звичайних громадян, які, на думку адміністрації, загрожують миру, стабільності та безпеці Західного берега», — говорить Джоель Браунольд, директор Центру миру на Близькому Сході імені Даніеля Абрахама.

Указ розкриває широку мережу, дозволяючи уряду вживати заходів проти організацій, які безпосередньо не займаються насильством, але беруть участь у тому, що підпадає під широке визначення екстремістської діяльності.

Зокрема, в ньому конкретно згадуються особи, які вчиняють «терористичні акти» проти громадян Палестини. Це фактично ставить насильство поселенців на один рівень з актами насильства, скоєними палестинцями проти громадян Ізраїлю.

«Немає виправдання насильству екстремістів проти цивільних осіб, незалежно від їхнього національного походження, етнічної приналежності чи релігії», — заявив державний секретар США Ентоні Блінкен. «Ізраїль повинен зробити більше, щоб зупинити насильство проти мирного населення на Західному березі і притягнути до відповідальності тих, хто його вчинив».

Для осіб зі списку громадян і заблокованих осіб Управління з контролю за іноземними активами санкції є відносно стандартними. Сполучені Штати блокують доступ цим особам до американської фінансової системи, заморожують будь-які активи чи майно, якими вони можуть володіти, і забороняють їм в’їзд до країни.

Однак Браунольд зазначає, що указ «виходить за рамки насильства і включає залякування цивільних осіб з метою змусити їх покинути свої домівки, а також знищення або конфіскацію майна».

Браунольд сказав, що цей крок «матиме негативний вплив на пожертвування донорів організаціям Західного берега».

Розділ 6 постанови стосується пожертвувань організаціям, пов’язаним із санкціями. Це робить проблему актуальною для американських осіб, груп і фондів, фінансово залучених до проекту поселення.

Американські благодійні організації, звільнені від податків, давно фінансують і безпосередньо підтримують ізраїльські організації, які беруть участь у розширенні поселень. У тому числі організації, які можуть бути причетні до порушення указу.

Рабин Джилл Джейкобс, генеральний директор організації «Труа: заклик рабинів до захисту прав людини», каже: «Протягом багатьох років «Труа» просить податкове управління розслідувати діяльність американських фондів, які підтримують ізраїльські поселенські організації, які займаються терором та підбурюванням, а також просить єврейські громадські фонди припинити підтримку цих груп».

Вона назвала це розпорядження «найважливішим кроком до того, щоб американське фінансування не підтримувало насильство з боку поселенців і не підривало відданість США дводержавному рішенню».

Наслідки поширюються на ізраїльські банки, які мають філії у США та користуються системою міжнародних банківських операцій SWIFT, а також на американські банки, які ризикують порушити інструкції уряду.

Мережа боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США опублікувала так звані «червоні прапорці» — вказівки, покликані «допомогти фінансовим установам виявляти та повідомляти про підозрілу діяльність, яка фінансує» насильство з боку поселенців.

В інструкціях йдеться про «платежі будь-яким організаціям чи групам, включаючи некомерційні організації, які нині або раніше були пов’язані з екстремістськими угрупованнями на Західному березі…».

Далі американський мінфін попереджає про “транзакції без очевидної економічної, ділової чи законної мети пов’язані з [некомерційними організаціями], які активно підтримують войовничих екстремістів — ізраїльських поселенців на Західному березі, особливо якщо НКО пропагувала або просила про підтримку ізраїльських войовничих екстремістських груп чи кампаній”.

Важливо зазначити, що указ відкриває шлях для потенційних санкцій проти ізраїльських лідерів або урядових організацій, причетних до вищезгаданих категорій.

Стримування чи марнослів’я?

Ультраправі міністри Ітамар Бен-Гвір та Бецалель Смотрич уже викликали гнів адміністрації Байдена — своїми підбурювальними висловлюваннями на адресу палестинців на Західному березі та заклики до масового вигнання населення з Гази. Але їх не було включено до першого раунду санкцій Байдена.

“Наразі не планується вводити санкції проти ізраїльських урядовців”, – заявив офіційний представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

Ті, хто скептично ставиться до указу, вважають, що зрештою це просто марнослів’я та загравання з виборцями-демократами.

«Адміністрація Байдена чітко дає зрозуміти виборцям-демократам, що, хоча вона надала значну підтримку Ізраїлю в перші місяці війни, вона прислухається до їхньої критики. Час є вирішальним фактором, оскільки Америка щойно вступила в політичний сезон виборів, каже Джонатан Шанцер, старший віце-президент з досліджень аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies.

Представники США явно вірять, що фінансові загрози та потенційні санкції діятимуть як достатній стримуючий фактор. Питання полягає в тому, чи справді перспектива загрозливих санкцій допоможе приборкати насильство поселенців і чи США використовуватимуть свою нову зброю з повною силою, якщо це буде необхідно.

Джерело: Бен Самуельс, «Хаарец»

Фото: AP Photo/Erik Marmor