«Угоду можна інтерпретувати по-різному, Ізраїлю доведеться діяти твердо»
«На Близькому Сході дії важливіші за слова, і саме так слід розглядати угоду про припинення вогню з “Хізбаллою”», — каже Саріт Захаві, засновниця і директорка центру «Альма» з проблем безпеки Ізраїлю на півночі.
«Найгостріше питання, до кінця не зрозуміле, — це те, як працюватиме механізм виконання угоди. Для «Хізбалли» не стоїть питання, чи намагатися відновити свої можливості, знищені ЦАХАЛом в останні місяці, — питання лише в тому, коли і з якою інтенсивністю «Хізбалла» спробує відновити свої сили.
Що повинен робити Ізраїль у такій ситуації? Повідомити американців? Французів? Чи просто припиняти кожну спробу силою?» Важливі питання, які визначатимуть безпеку Ізраїлю, криються в дрібних деталях.
Захаві представляє різні ситуації, з якими, за її словами, Ізраїлю неминуче доведеться мати справу в найближчі дні та тижні. Наприклад, якщо вантажівки зі зброєю проїдуть із Сирії в Ліван, чи повинен Ізраїль атакувати їх негайно або повідомити про це американцям і тим самим поставити під загрозу свої джерела інформації та саму можливість швидко їх знищити?
Чи повинен Ізраїль стріляти в бойовиків «Хізбалли», що наближаються до прикордонної огорожі? Вже вчора, в перший день припинення вогню, за словами Захаві, бойовиків «Хізбалли» помітили біля Метули. Інший приклад — відновлення звернених до Ізраїлю будівель на кордоні, з яких у минулому по Ізраїлю стріляли протитанковими ракетами. Чи вважається це порушенням угоди? А що якщо з будинків копають тунелі?
У центрі «Альма» давно попереджали про підготовку, яку веде «Хізбалла» для захоплення Галілеї, особливо у 2023 році. Згідно з аналізом інформації, проведеним у центрі, напередодні 7 жовтня 2023 року «Хізбалла» була вже повністю готова вторгнутися в Галілею, викрасти та вбити тисячі ізраїльтян.
«Чому немає взаємного зобов’язання виконати резолюцію 1701?»
В останні місяці в центрі обговорювали принципові питання, які, на їхню думку, не повинні бути поставлені під загрозу в угоді про припинення вогню. Вони сформулювали основні положення у трьох параграфах: роззброєння «Хізбалли» (резолюція 1559 Ради Безпеки), ефективний механізм контролю для заміни провалених сил UNIFIL і чітке визначення свободи дій Ізраїлю щодо забезпечення дотримання угод у ситуації загрози для нього.
«На перший погляд здається, що ці три елементи присутні в угоді, — каже Захаві. — Але, коли ви читаєте 13 опублікованих пунктів, з’являється багато знаків питання, які змушують нас сумніватися в здатності слів привести до реального рішення і завадити «Хізбаллі» знову загрожувати Ізраїлю».
Перший розділ, що викликає питання, на думку Захаві, — це посилання на резолюцію 1701 Ради Безпеки ООН, яка поклала край попередній війні у 2006 році. В опублікованому тексті угоди написано, що сторони «визнають важливість прийнятого рішення».
«Що означає «визнати важливість»? — запитує Захаві. — Чому немає взаємного зобов’язання виконати резолюцію 1701, по суті, зобов’язання роззброїти «Хізбаллу» в усіх районах на південь від Літані?»
Другий проблемний розділ стосується контрабанди та виробництва зброї «Хізбаллою»: «Будь-який продаж, постачання та виробництво зброї або матеріалів, пов’язаних зі зброєю, в Лівані будуть перебувати під наглядом і контролем ліванського уряду».
Але «Хізбалла» офіційно входить до ліванського уряду. Наприклад, міністр, який відповідає за в’їзд і виїзд з Лівану, включаючи прикордонні переходи з Сирією, порти та міжнародний аеропорт у Бейруті, — людина «Хізбалли».
«Хізбалла» порушить угоду — і що тоді?
Захаві вважає найгострішою проблемою в угоді питання забезпечення виконання. За її словами, «Хізбалла» порушить угоду. «І що тоді? Чи повинен Ізраїль просити дозволу в американців на будь-яку відповідь на порушення угоди? Яка свобода дій буде в Ізраїлю і до чого призведе його реакція?»
«З одного боку, ми можемо увійти в період затишшя, — додає вона, — і ми не обов’язково будемо знати про зусилля, які «Хізбалла» робить для свого відновлення. З іншого боку, ми можемо увійти в ланцюжок реакцій на порушення угоди, реакцій «Хізбалли» на реакції Ізраїлю, що призведе до періоду обстрілів поселень на півночі, тієї «крапаючої» ескалації, як було навколо Гази протягом двадцяти років».
За повідомленнями, в угоді чітко вказано, що «всі несанкціоновані об’єкти, задіяні у виробництві зброї, будуть демонтовані» і «вся інфраструктура і військові позиції будуть демонтовані, вся несанкціонована зброя буде конфіскована». Але велике питання — хто контролюватиме реалізацію цього рішення? Всім ясно, що UNIFIL і ліванська армія не впоралися з цим завданням, яке було поставлене перед ними 18 років тому в резолюції 1701.
Тому, за чинною угодою, йдеться про американо-французьку комісію, яка куруватиме виконання. Згідно з публікаціями, «Ізраїль і Ліван повідомлятимуть комітету і UNIFIL про будь-які порушення зобов’язань».
«І що тоді станеться? — запитує Захаві. — З того, що було опубліковано, неясно, які повноваження комітету щодо забезпечення дотримання угоди. Більше того, згідно з вищевикладеним, чи доведеться Ізраїлю ділитися з UNIFIL чутливою розвідувальною інформацією, яка дійде до ворожих елементів у Лівані?»
Ліванська армія нестиме відповідальність за те, щоб не допустити повторного утвердження «Хізбалли» на південь від Літані. З цією метою тисячі солдатів ліванської армії будуть перекинуті на південь Лівану. Йдеться також про «розгортання на кордонах», але прямо не сказано, що завдання розміщення на кордонах полягає в запобіганні постачання зброї з Сирії. Крім того, в резолюції 1701 ліванській армії було доручено діяти при сприянні UNIFIL для створення зони, вільної від усієї незаконної зброї, на південь від Літані, чого не сталося.
«З нинішньої угоди неясно, що змусить ліванську армію цього разу поводитися по-іншому і відмовитися від співпраці з «Хізбаллою», як вона робила досі, — каже Захаві. — Адже ми знаємо, що багато солдатів і офіцерів ліванської армії співпрацюють з «Хізбаллою» і допомагають їй розвідданими, доступом до військової інфраструктури тощо. До цього додамо, що близько 45 відсотків солдатів і офіцерів ліванської армії, яка налічує близько 65 тисяч солдатів, — шиїти».
Виведення ЦАХАЛу з Лівану буде завершено протягом 60 днів, в угоді не говориться, що станеться, якщо Ліван не роззброїть «Хізбаллу» на південь від Літані протягом цих 60 днів, і що станеться, якщо Ізраїль доведе присутність «Хізбалли» на південь від Літані, в тому числі в районах, до яких ЦАХАЛ не дістався під час наземної операції.
Водночас протягом цих 60 днів жителі Лівану зможуть повернутися і жити в селах на гірських схилах з видом на ізраїльські поселення на лінії зіткнення. Угода ігнорувала оперативну необхідність Ізраїлю створити «буферну зону» поблизу кордону, щоб запобігти тактичній перевазі терористів, які стоятимуть прямо на висотах на кордоні, як це було напередодні війни.
«Ми не повинні забувати, що «Хізбалла» прагне відновити свої можливості з метою знищення Ізраїлю»
«Очевидно, що сьогоднішня реальність сильно відрізняється від тієї, яка була 6 жовтня [2023 року], — каже Захаві. — «Хізбалла» втратила своїх лідерів, сили «Радуан» значною мірою ліквідовані, дві регіональні бригади, дислоковані на південь від Літані, також втратили більшу частину своєї потужності. За даними оборонного відомства, «Хізбалла» втратила щонайменше 70% свого ракетного потенціалу та не менше 70% своїх БПЛА.
Ізраїль завдав значної шкоди інфраструктурі «Хізбалли» на півдні Лівану, в долині Бекаа та Дахії. Військові досягнення величезні, і «Хізбаллі» знадобиться багато часу, щоб відновити свої можливості. Але ми повинні пам’ятати, що «Хізбалла» прагне відновити свої можливості з метою знищення Ізраїлю. Це ДНК цієї терористичної організації, і саме до цього вона продовжуватиме прагнути».
«Зрештою Ізраїлю доведеться діями показати, де проходить його червона лінія, — каже Захаві. — Порушення угоди будуть. Вже в перший день були. Питання в тому, як Ізраїль відреагує на ці порушення. Угода написана таким чином, що кожна сторона може трактувати її по-своєму. На Близькому Сході нас перевіряють нашими діями, а не словами, і це наступний виклик, що стоїть перед Державою Ізраїль».
Автор: Уріель Лін
Джерело: «Давар ха-овдім б’Ерец-Ісраель»
Фото: Амос Харель